Українські заробітчани перестають переказувати гроші в Україну офіційними платіжними системами

Українські заробітчани

Цього року українські заробітчани переказали родичам в Україну набагато менше коштів, ніж минулоріч, свідчить статистика НБУ. Експерти кажуть, що тепер більш активно використовуються неформальні канали.

Раз на два місяці студентка Леся отримує від своєї матері, яка вже багато років працює в Італії, 400 євро на проживання. “До девальвації гривні було на сотню більше, – зізнається молода львів’янка. – Утім, тепер і цього достатньо”. Гроші, за її словами, мама передає через фірму, яка займається пасажирськими перевезеннями в Україну. За свої послуги перевізник забирає п’ять відсотків від суми, яка передається, пояснює дівчина. “Однак мама знає цих людей десяток років і довіряє їм, а банкам – не надто. У разі чого, вона знатиме, з кого спитати, а от державі нічого не доведеш”, – каже дівчина.

Те, що українські заробітчани передають додому з-за кордону дедалі менше грошей, підтверджує і офіційна статистика Національного банку України. Так, за перший квартал 2015 року заробітчани переказали в Україну 1,03 мільярда доларів США, що на 33 відсотки менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причому, найвідчутніше скоротились перекази з Росії – на 18 відсотків. З Німеччини, Італії та США – на два відсотки.

Загалом заробітчанські гроші в Україну надходять трьома шляхами: через міжбанківські перекази, міжнародні платіжні системи та неформальні канали. Згідно з даними НБУ, найбільший спад переказів спостерігається саме у платіжних системах – майже на 60 відсотків. Приміром, у першому кварталі минулого року заробітчани переказали цим шляхом понад 707 мільйонів доларів, а цьогоріч – лише 422 мільйони. Між тим неформальними каналами в Україну надійшли 148 мільйонів доларів, підрахували в НБУ.

Утім, експерти переконані, що через неформальні канали – за допомогою знайомих або фірм-перевізників – заробітчани передають в Україну значно більше грошей. “Минулі дослідження засвідчили, що цифри неформальних переказів співмірні з формальними шляхами, тобто ідеться десь про 30 відсотків від загальної суми переказів”, – наголошує Олексій Позняк, керівник відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи. Розрив з офіційними даними він пояснює тим, що НБУ у своїх розрахунках уже кілька років притримується цифри у 16-17 відсотків, як це було рекомендовано у свій час МВФ. Експерт переконує, що нині структура передачі грошей дещо змінилася. З огляду на нестабільну економічну ситуацію, заробітчани дедалі частіше повертаються до старих, перевірених методів – “з рук в руки”.

Тож якщо про обсяги неформальних переказів можна тільки здогадуватись, формальні канали таки зазнають спаду, що і доводять статистичні дані. Фахівці бачать у цьому кілька причин: значно поменшало заробітчан у Росії – так званих короткострокових мігрантів, які заробляли і передавали гроші, залучаючи при цьому банківську систему, каже Олексій Позняк. До того ж заробітки в Росії теж знизились через девальвацію рубля, додає він.

Інший чинник – це “загальна міграція”. “Коли заробітчанин, який вже обжився в одній з країн Європи, перевозить рідних до себе, потреба у передачі грошей зникає”, – пояснює Позняк. І така тенденція нині стає поширеною в Україні, запевняє експерт Інституту демографії і соціальних досліджень.

Економісти ж кажуть, що спад був прогнозованим. “Як тільки в Україні девальвує національна валюта, одразу скорочуються обсяги грошових переказів з-за кордону”, – зазначає експертка з питань міграції Аналітичного центру Олександра Слободян. Очевидно, мігранти намагаються забезпечити певний рівень доходу родини в нацвалюті, пояснює вона. При цьому експертка нарікає і на дії українського регулятора: “Обсяги переказів в доларах впали і через адміністративні заходи, до яких вдався національний банківський регулятор задля стабілізації валютної ситуації в Україні. Зокрема, через обмеження максимальної суми виплат з рахунків на добу в іноземній валюті та заборону видачі готівки в іноземній валюті за електронними платіжними засобами”.

Особливо негативно, на думку експертки, на ситуацію вплинула постанова НБУ від 2 вересня 2014 року, згідно з якою перекази з-за кордону обов’язково конвертувалися у гривню. Хоча постанова була чинна менше одного місяця, каже Слободян, але вона “насторожила” заробітчан, і відтоді обсяги переказів через платіжні системи різко впали.

Оскільки грошові перекази є важливим джерелом надходження іноземної валюти в Україну, в інтересах держави не створювати додаткових перепон, наголошує Олександра Слободян. За її словами гроші заробітчан нині становлять близько 6 відсотків ВВП країни, і це важливий чинник для стабільної валютної ситуації в країні. Навіть, якщо це “споживчі” гроші, так чи інакше вони залучаються в економіку країни та йдуть на підтримку і розвиток окремих її галузей: харчову, будівельну, а також легку промисловість, запевняють опитані нами експерти.

А от про створення національної програми ефективного залучення в економіку країни заробітчанських грошей держава досі не подбала. При тому, що у 2013 році заробітчани перерахували в Україну 8,5 мільярда, а у 2014 році 6,5 мільярда доларів.

Правда України


напишіть відгук: