За 2014-2015 роки кредитні спілки видали українцям близько 4 млрд грн кредитів

кредитні спілки

За 2014-2015 рр. кредитні спілки (КС) видали українцям близько 4 млрд грн кредитів, розповіла Вікторія Волковська.

«Це мало у світових масштабах, але враховуючи, що ніша КС – це люди з достатком нижче середнього, в 3-4 тис. грн – це дуже пристойна сума», – зазначила вона.

Таким чином, згідно з офіційними даними Нацкомфінпослуг, обсяг наданих спілками кредитів останні кілька років планомірно знижується: у 2012 р вони прокредитували людей на 2,7 млрд грн кредитів, в 2013 р – на 2,6 млрд грн, а в 2014 р – 2,2 млрд грн.

При цьому, кількість працюючих КС скоротилася не значно, як в банківському секторі (де проблемними стала третина установ). На сьогоднішній день працюють близько 580 таких фінустанов, тоді як в 2013 р їх було зареєстровано 624.

Однією з причин зниження обсягів кредитування стало пониження середніх сум позик, які користуються популярністю у цільової аудиторії спілок і, які самі КС готові надавати.

«До кризи 2008 р у всіх була своя ніша: банки кредитували фізосіб і юросіб на суми від 50 тис. І вище, а КС давали в борг більш дрібні суми – від 5 до 50 тис. грн. Але той криза внесла свої корективи і банки зайнялися споживчим кредитуванням», – пояснила Волковська. Втім, фінансисти недовго займалися дрібним фінансуванням. Новий кредитний криза вибухнула в 2014 р: банки зіткнулися з тотальними неповерненнями по дрібних позиках. Після чого багато призупинили таке кредитування.

«Але кредитні спілки відреагували по-іншому – скоротили розміри кредитів. Раніше видавали по 30 тис. грн, і навіть по 50 тис. грн, а тепер середня сума кредиту становить близько 12 тис.», – зазначила Волковська. Такі позички особливо затребувані в невеликих населених пунктах, де заробітна плата становить 2-3 тис. грн.

Кількість позик скоротилося. «До 2009 р кредитні спілки щорічно видавали в штуках порядку 1 млн позик. Зараз – десь 200 тис. штук. Але, все одно, це більше ніж видають банки», – зазначив Петро Козинець.

Погіршення статистики викликано не тільки скороченням кількості КС і зміною їх політики, а й втратами через анексії Криму і військового протистояння на Донбасі. «У нас дуже багато проблем із спілками в зоні АТО. Навіть ті, хто працюють в радіусі 200 км від цієї зони відчувають складнощі, оскільки люди роз’їхалися і їх дуже складно шукати. КС там працюють на знос. Приміром, у Маріуполі працюють дві кредитні спілки. Враховуючи, що фактично жоден банк там не працює, ці союзи єдині, хто кредитує людей, хоча там багато чого залежить від повернень», – підкреслила Вікторія Волковська.

Найчастіше кредитні спілки працюють за стандартною схемою: 25% їх членів – це вкладники, що формують ресурсну базу для фінансування, а 75% – позичальники, які беруть кредити. Якщо ж позичальник не повертає кредит – КС змушений виконувати свої зобов’язання за рахунок резервів.

У середньому по ринку неповернення кредитів позичальниками спілок становить близько 17-18%. Але, в залежності від регіону та специфіки клієнтів КС – цей показник може сильно варіюватися. «У нашому кредитному союзі цей показник становить близько 5%. І це не ті кредити, які зависли назавжди. За ним ще працює виконавча служба, частина люди самі повертають», – розповіла голова КС «Київський кредитний альянс» Ольга Тугай. Якщо порівнювати з банками, де, за неофіційними даними, рівень проблемки досягає 50% кредитного портфеля, то цей показник некритичний.

«Робота з боржниками спілок ведеться на підставі індивідуального підходу. Тому й рівень прострочення нижче ніж у банках. Дуже багато приділяється уваги особистісному знайомству з позичальником», – підкреслила Вікторія Волконська. І помітила, що до війни на Донбасі неповернень було набагато менше (близько 5-7%). «КС, за великим рахунком – це громада, де всі один одного знають. Наприклад, це може бути об’єднання працівників «Метробуду» або заводу «Антонов». Але самі проблемні спілки – це ті, що об’єднують працівників правоохоронних органів. Вони найгірше повертають борги», – запевнила Вікторія Волковська.

Щоб забезпечити своєчасне повернення вкладів своїм членам, КС зобов’язані формувати під них резерви. «У нас самі члени кредитних спілок формують резервний капітал. Ми їм пояснюємо, що це необхідно для того щоб ми могли зменшувати процентні ставки, наприклад, під Новий Рік. При цьому існує градація: чим більше кредит, тим менше процентна ставка. Але в середньому це 38-40% річних», – повідомила Ольга Тугай.

Водночас з виплатою депозитів у КС набагато менше проблем, ніж у банківській системі, запевняють експерти «По ринку десь близько 10-20% кредитних спілок, що зазнають проблеми з поверненням депозитів. А тих, хто взагалі не повертають, близько декількох десятків», – запевняє Петро Козинець.

За словами Вікторії Волковської, за останні півтора року через неповернення депозитів ринок покинули лише 4 союзи. «Один з них просто втік, а ще три не змогли виконувати зобов’язання через непогашення кредитів. До речі, один з цих КС мав необережність видати велику кількість кредитів працівникам правоохоронних органів», – підкреслила вона.

Ускладнює становище спілок та нестабільність банківської системи. Найчастіше КС тримають свої резерви на банківських рахунках, і залишаються ні з чим, у разі ліквідації цих фінустанов. За інформацією Волковської, в банках, визнаних неплатоспроможними в 2014-2015 рр., зависло близько 40 млн грн.

У такій ситуації ніхто не чекає скільки-небудь помітного зростання кредитування з боку КС і появи нових кредитних спілок. За словами, Петра Козинця, за останній рік держава зробила дуже багато негативних для кредитних спілок кроків. «Наприклад, нам вліпили поняття «прибутковості», і ми платимо більше податків ніж банки. Також з 2009 р висить необхідність перегляду законодавства в розрізі КС, але цього так і не зробили », – говорить він. Експерт запевняє, що, якби не ці обмеження, війна на Донбасі і анексія Криму, то ринок КС «міг би рости і в два рази щорічно».

«Як тільки закінчиться війна почнеться ера кредитних спілок. Зазвичай держава рятує глобальні інтереси, а люди залишаються без уваги. Але їм потрібно лікуватися, вчитися. У людей з’являється робота, піднімається зарплата. У такій ситуації населення починає більш активно кредитуватися, вкладати гроші», – резюмувала Вікторія Волковська.

Правда України


напишіть відгук: