Апеляційний суд остаточно закрив справу «рюкзаків Авакова»

Апеляційний суд Києва залишив без розгляду апеляцію «Центру протидії Корупції» (ЦПК) на рішення Солом’янського суду столиці про закриття так званої справи «рюкзаків Авакова», а саме судове рішення залишив у силі.

«Ухвалу Солом’янського суду про закриття справи залишити без змін, апеляцію «Центру протидії коурпції» – без розгляду», – зачитала резолютивну частину ухвали голова колегії суду Тетяна Тютюн.

Таким чином справу «остаточно поховали», зробивши неможливим і її перегляд Вищим антикорупційним судом, коли той запрацює, пояснила журналістам адвокат ЦПК Олена Щербан.

«Ми категорично не погоджуємося з цим рішенням суду. Воно остаточно поховало справу, і поновити її неможливо, хіба що сам прокурор скасує власну постанову. Рішення суду є незаконним, відбувся такий собі театр абсурду: всі сторони розуміють, що ЦПК є заявником у справі, ми надавали коментарі медіа, ми зверталися до НАБУ, після чого і було розпочато провадження. Наша заява долучена до справи», – зауважила Олена Щербан, пояснюючи перебіг апеляції та статус ЦПК у процесі.

Раніше під час засідання прокурор САП Олександр Снегирьов, який раніше виступив за закриття справи «рюкзаків Авакова», наголосив, що ЦПК, на його думку, не є заявником у цій справі, відтак суд не повинен розглядати їхньої апеляції у цьому провадженні.

«ЦПК не є заявником у провадженні номер 1349. Тобто, він є таким заявником, заява якого не внесена до Єдиного реєстру досудових рішень. Єдине клопотання, яке вони можуть робити – про внесення її до ЄРДР», – наголосив прокурор. 

Змова, «фактор Холодницького» чи страх перед Антикорсудом?

Олена Щербан після суду в розмові з Радіо Свобода заявила, що весь перебіг справи «рюкзаків Авакова» має ознаки змови сторін. 

В цій справі все схоже на змову. Спершу прокурор направив справу «рюкзаків Авакова» до суду. Але після догани голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому і після того, як парламент проголосував за Антикорупційний суд – прокурор різко передумав

Олена Щербан

«В цій справі все схоже на змову. Спершу прокурор направив справу «рюкзаків Авакова» до суду. Але після дисциплінарного покарання (догани) голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому і після того, як парламент проголосував за Антикорупційний суд – прокурор різко передумав і сприяв закриттю провадження. Зробили все, щоб унеможливити потрапляння справи до Антикорсуду», – запевнила адвокат. 

За словами Олени Щербан, Антикорупційний суд мав би покласти край подібним, «договірним» (на її думку) рішенням. Також вона зазначила, що керівництво САП, на її думку, поспішає ще з низкою подібних проваджень, щоб апеляції у них розглянули до запуску Антикорупційного суду, і відтак він не міг їх переглянути. 

Ще у липні про ознаки змови та спільні дії Холодницького та Авакова розповідали «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший»).

Арсен Аваков, якого називають другою за впливовістю людиною в Україні, виводить з-під відповідальності своїх близьких, і у випадку з провадженням проти його сина Олександра він зробив це за допомогою САП, такого висновку дійшли автори програми.

САП та сторона колишнього обвинуваченого, Олександра Авакова, цю ухвалу наразі не коментують.

Між тим, «Центр протидії корупції» на своїх офіційних сторінках у соцмережах припустив, що є ризик закриття ще низки резонансних справ до запуску Антикорсуду – за цією ж схемою.

«Дива не сталося. Апеляційний суд поставив крапку у справі рюкзаків Авакова… А головне: з Холодницьким на посаді керівника САП існує загроза, що інші резонансні справи НАБУ можуть спробувати закрити до запуску Антикорупційного суду», – попереджають у ЦПК.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків».

Згідно з постановою, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

У Національному антикорупційному бюро України, детективи якого проводили досудове розслідування у цій справі, вважають це рішення САП непослідовним, а Авакова-молодшого і Чеботаря – ключовими підозрюваними у провадженні.​

За даними НАБУ, Аваков-молодший і Чеботар особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Читайте також: Фігурант «справи рюкзаків» Литвин компенсував майже 5 млн гривень – адвокат​

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

Тоді ж у липні Олександр Аваков написав у соцмережах, що він «пробув злочинцем 225 днів»,  а про суть звинувачень заявив: «хтось дуже хотів отримати вплив на мого батька і заодно – нібито законне право на його прослуховування».

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі.

На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!


напишіть відгук: