‘Made in China 2025’ Feels Trade War Pinch

Although it is unclear if the United States and China will be able to meet a 90-day deadline and strike a deal on trade by March 2, the tussle is clearly adding to uncertainty about the future fate of the Chinese government’s strategic plan named “Made in China 2025.”

The plan itself is much like other countries’ goals to move up the industrial value chain. According to Beijing’s plan, China aims to make the country a world leader in 10 key sectors such as robotics, information technology, and artificial intelligence by 2025.

However, what has raised concerns is how China is going about reaching that goal.

Foreign companies and governments have voiced growing concern about the plan and the Chinese policy and practice of forcing companies to hand over technology in exchange for access to the country’s massive economy.

At the same time, analysts believe Beijing has done little to stop Chinese companies from stealing technology through their operations overseas.

Dilute or delay?

Pushback from abroad has already impacted the implementation of Made in China 2025, said Anna Holzman, a junior research associate with the Berlin-based Mercator Institute of China Studies (MERICS).

“The tough stance followed by actions taken by the United States has notably increased the sense of urgency amongst Chinese policymakers to speed-up the development of domestic capabilities,” she said.

Aside from the trade deficit, forced technology transfers are a key reason why President Donald Trump launched the trade war. It is also the main component of ongoing negotiations between the world’s two biggest economies.

During last week’s talks, China said the two sides made progress on addressing the issue of technology transfers as well as other structural problems.

But the trade dispute, rising investment restrictions on its companies in western countries, and declines in its own industrial economy have some arguing that Beijing may be forced to either dilute or delay the plan.

Over the past few months, officials have stopped mentioning the plan. Beijing recently ordered Chinese companies not to force foreign firms based in China to surrender their technologies. And for the first time in years, the Made in China 2025 plan did not figure in the list of development priorities outlined by the central government for 2019.

Great leap forward

The move by officials to downplay and stop mentioning the plan and other recent measures to open up China’s economy are positive signals, said Scott Kennedy, deputy director of the Freeman Chair in China Studies at the Center for Strategic & International Studies in Washington.

“But they are going to need to be backed up by a much more broad, clear, transparent, change in policies that everyone can see, that are across the board, if you really want to convince the United States and others that China is taking a great leap forward in economic liberalization,” he said.

But while Washington waits for China to change its tune, it is unlikely to shift its increasingly tough stance on technology that has already impacted major Chinese tech firms such as Huawei and ZTE.  A growing number of countries have taken steps to ban Huawei from participating in the build of fifth-generation networks or 5G.

“Technology issues will continue to be there. President [Donald] Trump has a very confrontational position against Huawei as well as ZTE. So this will continue,” Lourdes Casanova, director at Cornell’s Emerging Markets Institute, said while referring to two major Chinese technology companies.

Last week, Poland arrested a Huawei employee on spying charges. Polish authorities say there is no connection between the arrest and the company, but at the same time, they have taken steps to urge the EU and NATO to jointly ban Huawei products.

The arrest of the Huawei employee in Poland follows the detention of the company’s chief financial officer Meng Wanzhou in Canada.

Chinese investments slump

Chinese companies often pour money into investments in the U.S. to acquire new technologies and learn new ways of doing business. But now, stepped up scrutiny of investments imposed by Washington and the deterioration of U.S.-China trade relations has led to a sharp decline.

Last year, according to data compiled by the research firm Rhodium Group, Chinese investments in the U.S. hit a seven-year low of $4.8 billion, a steep drop of 84 percent from $29 billion in 2017.

And 2019 is likely to be equally dismal.

“Washington is moving to implement tougher screening of venture capital and other high-tech acquisitions; and the dark cloud over U.S.-China relations is unlikely to disappear, although a major deal between China and the U.S. could help revitalize investor appetite in sectors with low national security sensitivities,” said New York-based Rhodium Group.

Digging in

However, some analysts believe that Western restrictions and criticisms has made the 2025 program a lot more important for China than in the past. Instead it has pushed Beijing to step up its pursuit of technological leadership and self-sufficiency.

China is merely reducing the propaganda around the 2025 program and talking less about it, said Xiaoyu Pu, author of a recent book, “Rebranding China: Contested Status Signaling in the Changing Global Order.”

“Regardless of any re-branding exercises and concessions made by the Chinese government to appease Western minds, efficient policy implementation in industries and technologies listed under the Made in China 2025 scheme remains a top priority,” Pu said.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Dzidzio заявляє, що знає людину, яка організувала напад на нього

Актор і музикант Михайло Хома, соліст гурту Dzidzio, отримував погрози від людини, причетної до нападу на нього у грудні 2018 року – про це артист сказав у коментарі, оприлюдненому прес-службою поліції Києва.

Хома розповів, що напередодні нападу анонсував у соцмережах свою участь в ефірі радіостанції «Хіт FM».

«Всі знали, що зранку я мав бути ведучим. Я трошки запізнювався зранку, десь на півтори години, і виїхав 28-го грудня на телерадіостанцію «Хіт FM». Коли я приїхав туди, відкриваю багажник зі своїм водієм, забираю календарі, подарунки для радіостанції, для «ТАВР Медіа». Помітив, що стоїть чоловік, якого я знаю, який передавав погрози на мою адресу, чоловік, який радив мені заплатити деякі гроші, щоб він відстав. Я просто пішов зі своїм водієм, він мене зупиняє і каже: я хочу з тобою поговорити дві хвилини», – згадує актор.

За його словами, після цього до місця подій під’їхали два автомобілі, звідти вийшла група чоловіків.

«Старший чоловік один до мене підбігає. Незрозуміло для мене, що робиться, каже: «Ти навіщо мою маму образив?». Це мене взагалі дуже сильно вибило, не розумію, яку маму, я нікого взагалі в житті не ображав. І вони всі разом так мене притискають, виводять на сходи, там такий майданчик у кутку. Я хочу заходити в «ТАВРО Медіа», але там закриті двері, вони мені перешкоджають зайти. Щось кричить цей чоловік, ці невідомі люди, крики якісь незрозумілі, і не дають мені відкрити. І тут удар: високий чоловік з бородою, я пам’ятаю чітко, в обличчя біля вуха, і зразу другий, нижчий чоловік так само завдав мені удару біля носа, починає капати кров», – розповідає Хома.

Він додає, що нападники втекли, коли дівчина, що стояла поруч, сказала, що викликає поліцію. Згодом артист мусив звернутися до лікаря, який діагностував у нього ушкодження барабанної перетинки. Через це, стверджує Хома, йому довелося скасувати виступи на період до двох місяців.

Артист переконаний, що необхідно знайти не тільки нападників, а й замовника нападу. Судячи з його слів, це публічна особа.

Читайте також: Українське кіно 2018: «Скажене весілля», фестивалі та лідери прокату​

«Тут треба йти до кінця, бо хто це робив – це одне, а хто це замовив зробити – це друге. Це та людина, яка собі дозволяє зухвало давати зараз конференції. Це навіть не хуліганство, а це називається вимагання грошей, рекетирство, яке треба зупинити й припинити всіма способами, бо Україна – це європейська держава», – стверджує він.

За даними поліцейських, безпосередні нападники – двоє вихідців із Чеченської республіки, що в Росії, 33 і 36 років, їхні особи встановлені, а один із автомобілів, на яких вони втекли, затримано.

Дії підозрюваних попередньо кваліфікували як завдання умисних легких ушкоджень, пізніше кваліфікацію змінили на хуліганство, повідомляє начальник Подільського управління поліції Владислав Іщенко.

«Раніше (підозрюваних – ред.) притягувалися до кримінальної відповідальності за підробку документів, і матеріали відносно них були направлені до Дарницького районного суду міста Києва. Дані особи на даний час переховуються від органів досудового слідства. Нами повідомлено про підозру і оголошено їх у розшук», – цитує прес-служба Іщенка.

За даними поліції, нападникам загрожує до чотирьох років позбавлення волі.

На Михайла Хому напали вранці 28 грудня 2018 року. Як стало відомо згодом, він змушений був провести новорічні свята в лікарні і скасувати заплановані виступи.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Стартував прийом робіт на здобуття премії імені Франка-2019

Міжнародний фонд Івана Франка 15 січня почав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії імені Франка у 2019 році.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики і за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук, йдеться в повідомленні на сайті фонду.

Комітет премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року. Подання прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України і країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років.

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно, починаючи з 2015 року. Лауреати премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) і золотий знак лауреата.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка в 2015 році. Щорічна премія є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став онук Івана Франка – Роланд Франко.

Лауреатами премії були: у 2016 році – верховний архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар; у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» переміг Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Глави МЗС України та чотирьох країн ЄС не змогли потрапити до Маріуполя через негоду – Клімкін

Міністри закордонних справ України, Польщі, Естонії, Литви та Латвії не змогли дістатися до Маріуполя через складні погодні умови. Про це повідомив глава МЗС України Павло Клімкін.

«Незважаючи на важкі погодні умови, спробували долетіти до Маріуполя. Екіпаж військових гелікоптерів, в умовах туману й загрози обмерзання, прийняв рішення повернутися на Дніпровське летовище. Дуже хотів показати нашим партнерам пустий Маріупольський порт, наслідки економічної блокади Приазов’я», – зазначив міністр.

Він додав, що з тими, хто чекав міністрів у Маріуполі, організують відеозв’язок.

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

Читайте також: Залякування Росією перевізників в Азовському морі призвели до значних втрат у портах

28 листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що українські морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично заблоковані Росією для заходу і виходу суден. Це сталося після того, як 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів.

Пізніше у Мінінфраструктури повідомляли про часткове розблокування портів.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



В Одесі затримали активіста за кидання фарби в російське консульство

Правоохоронці затримали активістів Тодора Пановського та Олександра Смолянинова під час акції на підтримку військовополонених моряків під будівлею генерального консульства Росії в Одесі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Пановський жбурнув у паркан консульства банку із червоною фарбою і намагався зробити це вдруге. За його словами, ця фарба мала символізувати кров безвинних, в загибелі яких винна Росія.

Поліція почала затримувати Пановського коли той хотів відкрити другу банку і також жбурнути її в паркан. В результаті фарбу вилили на асфальт перед консульством, на самого активіста й правоохоронців.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки знову в суді: хто вони і як почувають себе в полоні

Інший активіст Смолянинов, згідно з повідомленням відділу комунікації поліції в Одеській області, відтягував поліцейських, заважаючи їм виконувати свої повноваження.

В поліції також зазначають, що вирішується питання про притягнення обох учасників акції до адміністративної відповідальності за статтею 173 (дрібне хуліганство) та статтею 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Самих учасників акції така реакція дивує. За словами голови громадського формування «Самооборона Одеси» Віталія Кожухаря, це мав бути перфоманс і він не очікував від правоохоронців захисту консульства.

«Ми хотіли провести акцію на підтримку наших моряків, яких незаконно затримали і утримують в Росії, показати, що їхня доля нас хвилює. Ніхто не збирався штурмувати консульство, це мала бути інформаційна акція і фарба, як кров – це атрибут цієї акції», – заявив Кожухар.

Організаторами акції виступили ГФ «Самооборона Одеси», «Сьомий корпус», «Якісне суспільство» та інші. Всього під консульство приїхали близько двох десятків людей, але активісти кажуть, що їх мало бути більше – через затримання Пановського та Смолянинова акцію фактично скасували.

Сьогодні, 15 січня, Лефортовський суд Москви розглядає питання про подовження арешту українським військовополоненим. Засідання проходить у закритому режимі.

25 листопада 2018 року російські силовики неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Москва: родичів захоплених військових «пустили побачитися» – адвокат

Родичів полонених українських військових пустили в зал судового засідання в Лефортовський райсуді Москви. Про це повідомив російський адвокат Олег Єлісєєв.

«Родичів військовополонених моряків пустили в зал судового засідання побачитися», – зазначив він.

Перед цим родичів вивели із приміщень, де проходять судові засідання, оскільки доступ туди було обмежено.

Російські силовики захопили 24 українських моряків на трьох кораблях поблизу Керченської протоки 25 листопада. Українських військових звинувачують у незаконному перетині кордону Росії. Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



У Сімферополі кримськотатарського активіста Бекірова вивезли з СІЗО до лікарні

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в незаконному зберіганні вибухових речовин і боєприпасів, вивезли на медичний огляд до Клінічної лікарні імені Семашка в Сімферополі. Про це кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексій Ладін.

Раніше Ладін повідомляв, що Едема Бекірова, незважаючи на обіцянки, не вивезли на медичний огляд 14 січня.

Рідні Бекірова повідомили про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Паризька опера скасувала виступ танцівника Полуніна

Паризька опера відкликала запрошення зірці балету Сергію Полуніну на виступ у постановці «Лебединого озера» через «гомофобні і сексистські коментарі» в соцмережах, повідомляють західні ЗМІ.

Художня директорка Паризької опери Аврелія Дюпон написала танцівникам, що раніше погоджений виступ Полуніна не відбудеться. Вона назвала його «талановитим артистом», проте зазначила, що його публічні вислови не відповідають цінностям компанії.

У грудні 2018 року Сергій Полунін оприлюднив у своєму Instagram допис, в якому закликав артистів балету «бути більш мужніми».

«Жінки у світі зараз намагаються стати на місце чоловіка», – зокрема заявив він.

Очікувалося, що Полунін виконає роль принца Зігфріда в «Лебединому озері» версії балетмейстера Рудольфа Нурєєва.

У листопаді 2018 року Сергій Полунін заявив, що став громадянином Росії і підтримує її президента Володимира Путіна.

Сергій Полунін народився 20 листопада 1989 року в Херсоні. Він почав займатися гімнастикою у 4-річному віці, а вже у 9 років Сергій переїхав з матір’ю до Києва, де вступив до Київського державного хореографічного училища.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!