Гриценко подав до суду на БПП

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заявляє, що подав позов проти партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і народного депутата з фракції БПП Олександра Бригинця.

Гриценко вимагає від відповідачів спростувати інформацію про те, нібито він, перебуваючи на посаді міністра оборони України, був причетний до продажу військового майна на понад 1,3 мільйона гривень.

Позов про захист честі, гідності, ділової репутації і спростування недостовірної інформації поданий до Дніпровського районного суду Києва.

«За поширення завідомо неправдивої інформації через їхню ТСК вони тепер відповідатимуть у суді», – написав Гриценко у Facebook 20 листопада.

У БПП позов наразі не коментували.

Верховна Рада України у червні утворила тимчасову слідчу комісію для розслідування розкрадання в Збройних силах України і підриву обороноздатності держави у період 2004-2017 років. Чергове засідання цієї комісії відбулося 20 листопада.

У вересні у Facebook депутат Верховної Ради Бригинець, який є членом вказаної ТСК, опублікував інформацію, в якій звинувачує Гриценка в розкраданні військової техніки. Схожу інформацію у 2016 році наводили і в Генпрокуратурі.

На сайті парламенту містяться висновки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в яких вказано, скільки майна було продано в армії за різних міністрів оборони.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Ще один американський штат визнав Голодомор геноцидом – посольство

«Північна Кароліна в особі губернатора штату Роя Купера офіційно приєдналася до вшанування 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні та визнала цю трагедію геноцидом»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Заяви і дії угорської сторони нагадують стиль Кремля – МЗС України

Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар заявляє, що дії і заяви угорської сторони останнім часом нагадують стиль Кремля.

Він наголосив, що угорського посла в Києві Іштвана Ійдярто запрошували в МЗС у зв’язку із заявами прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Заява заступника міністра з’явилася після того, як угорська сторона заявила, що посла 16 листопада не викликали в український МЗС, а зустріч ініціювала Угорщина.

«Посла Угорщини було запрошено до МЗС України директором профільного департаменту для демаршу щодо деструктивних заяв угорського прем’єра Орбана. Те, що посол попередньо сам просився на зустріч не впливає ні на зміст, ні на форму демаршу. Послу Угорщини було висловлено рішучий протест у зв’язку із заявами Орбана, наголошено на неприпустимості втручання у внутрішні справи України, зокрема у триваючий виборчий процес», – написав Боднар у Facebook 19 листопада.

«Дуже шкода, що свою роботу в Україні новий угорський посол (а також його колеги в Будапешті) розпочинає методами кремлівської пропаганди», – додав дипломат.

16 листопада у МЗС України повідомили, що до нього викликали новопризначеного посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто, якому був висловлений рішучий протест у зв’язку з останніми заявами прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та віце-прем’єр-міністра з питань національної політики Жолта Шем’єна щодо України.

Зокрема, Орбан стверджував, що для України не існує ніяких осяжних термінів вступу до євроатлантичних структур, що в Будапешті зараз не бачать ніяких шансів досягти домовленості з чинним керівництвом України з конфліктних питань чи що нині керівництво України веде «антиугорський курс».

Зі схожими заявами вступив і Шем’єн. Він, зокрема, заявляв, що нині закарпатські угорці, в порушенні прав яких Будапешт звинувачує Київ, не мають вибору, крім, зціпивши зуби, терпіти і сподіватися, що вибори в Україні принесуть якусь зміну. Він також підтвердив, що Угорщина буде вживати всіх дипломатичних заходів, щоб не допустити зближення України з НАТО і ЄС, доки позиція Києва не зміниться.

Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через низку подій, зокрема, ухвалення українського закону про освіту, що визначає мовою освіти державну українську. Угорщина заявила, що це порушує права угорської меншини, Україна відкинула звинувачення, проте Будапешт на знак невдоволення нині блокує зближення України з НАТО, де всі рішення ухвалюються тільки консенсусом.

Крім того, відносини загострила поява в інтернеті відеозапису видачі угорського громадянства громадянам України в одному з консульств Угорщини на Закарпатті, при чому нових угорських громадян інструктували приховувати це від української влади. Це викликало дипломатичний скандал зі взаємним висиланням дипломатичних працівників двох країн.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Захист засудженого кримського екс-депутата Ганиша планує оскаржити вирок

Адвокат Андрій Руденко має намір подати апеляцію на рішення Дніпровського районного суду Києва, який засудив екс-депутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша до 12 років позбавлення волі. Про це захисник сказав кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Є всі підстави оскаржити (вирок – ред.) в апеляційному порядку не для того, щоб зробити це для проформи. А для того, щоб все-таки суд апеляційної інстанції побачив всі порушення, і, головне, придивився до особистості обвинуваченого», – сказав Руденко.

На думку адвоката, суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги те, що Ганиш – єдиний депутат, який 6 березня 2014 року проголосував проти так званого «референдуму» про «приєднання» Криму до Росії. Руденко сказав, що його «здивувала позиція суддівської колеги».

У захисту є 30 днів на те, щоб подати апеляційну скаргу. За прогнозами адвоката, перше засідання апеляційного суду може відбутися в січні.

19 листопада Дніпровський районний суд Києва засудив екс-депутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша до 12 років позбавлення волі. Засуджений також зобов’язаний виплатити 5 789 гривень судових витрат.

Ганиша визнали винним у державній зраді. Суд вважає, що колишній депутат сприяв підривній діяльності Росії на території України, коли брав участь в голосуванні за російську «Конституцію Криму». Суд також розцінив як протизаконну його участь у виборах у міську раду Феодосії в анексованому Криму, які Росія провела у вересні 2014 року.

За словами кореспондента Крим.Реалії, засуджений залишається під домашнім арештом до моменту, коли рішення набуде чинності.

16 листопада екс-депутат виголосив у суді останнє слово, в якому заявив, що ніколи не скоював злочину проти народу і держави України. Ганиш попросив визнати його невинуватим і виправдати.

Екс-депутата затримали в квітні 2015 року під час виїзду з Криму на материкову частину України співробітники СБУ спільно з українською Держприкордонслужбою. Колишній депутат перебував у розшуку, Генпрокуратура України винесла йому підозру в скоєнні державної зради.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Суд долучив ще близько 100 томів доказів від обвинувачення в справі Мартиненка

Шевченківський районний суд Києва долучив 95 томів доказів від обвинувачення в справі екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка та інших обвинувачених.

Засідання тривало майже три години. Як і тиждень тому, суд продовжив залучати до справи докази від обвинувачення.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Роман Симків заявив, що залишилося долучити ще близько 20 томів.

Загалом матеріали від обвинувачення складають близько 210 томів, які прокурори доставляють на судові засідання в ящиках.

Сторона захисту не заперечувала проти долучення майже всіх доказів, єдиний винятком були протоколи допиту свідків. Адвокати Миколи Мартиненка були проти долучення протоколів, наголошували на тому, що свідків суд має допитати особисто під час розгляду справи. Суд із цим погодився.

Під час перерви у коридорі суду сталася словесна перепалка між директором Центру протидії корупції Дар’єю Каленюк і обвинуваченим Миколою Мартиненком. Предметом дискусії став виклик на допит в НАБУ колишнього депутата, на який той відмовляється йти.

Допит стосується запиту чеських правоохоронців, які розслідують дотичну справу до тої, за якою відбувається судовий розгляд у справі Мартиненка.

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



П’ять націоналістичних організацій заявили про підтримку Кошулинського на виборах президента

Націоналістичні сили ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організацій українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» та «С14» заявили про підтримку колишнього заступника голови Верховної Ради, голови секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського як кандидата в президенти на виборах 2019 року, повідомила прес-служба ВО «Свобода».

«Обговоривши політичну ситуацію, ми – повноважні представники націоналістичних організацій – ухвалили рішення підтримати кандидатуру Руслана Кошулинського на президентських виборах 2019 року. Закликаємо інші національно-патріотичні сили, загалом усіх українців підтримати кандидатуру Руслана Кошулинського на посаду президента України», – йдеться в заяві за підписом лідерів п’ятьох організацій.

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії запланований на 31 грудня 2018 року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Парубій: від розгляду бюджету до 1 грудня залежить наступний транш фінансової допомоги

Від розгляду державного бюджету України до 1 грудня залежить наступний транш фінансової допомоги, заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій.

«Коли буде подано бюджет, ми розглядатимемо. Моя пропозиція, щоб ми бюджет розглядали цього тижня… Від розгляду бюджету до 1 грудня залежить наступний транш фінансової допомоги», – сказав Парубій під час погоджувальної ради парламенту.

Він пропонує розглянути проект державного бюджету 22 листопада.

У першому читанні парламент ухвалив проект держбюджету 18 жовтня. 14 листопада уряд затвердив проект закону про державний бюджет на 2019 рік для розгляду Верховною Радою у другому читанні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Росія: у Санкт-Петербурзі затримали учасника одиночного пікету проти репресій в Криму

Поліція Санкт-Петербурга затримала активіста Євгенія Тарасова, який проводив одиночний пікет на підтримку кримських татар, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Тарасов стояв на розі Невського проспекту та Садової вулиці, тримаючи у руках плакат про те, що кримські татари зазнають утисків в анексованому Криму.

Як повідомляє «ОВД-Інфо», очевидці інциденту кажуть, що формально активіста затримали за відмову показати паспорт.

Тарасов є учасником безстрокової акції на підтримку кримських татар під назвою «Стратегія-18». Автори назви вибрали цю цифру через те, що сталінська депортація кримських татар почалася 18 травня 1944 року. «Стратегія-18» щомісяця проходить в центрі Санкт-Петербурга з 18 листопада 2016 року.

Пізніше стало відомо, що поліція доставила в одне з відділень міста ще одного учасника безстрокової акції – Дмитра Дорохіна. Причина його затримання невідома.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!