ЦВК повторно відмовила правозахиснику Ратушу в реєстрації кандидатом у президенти

Центральна виборча комісія повторно відмовила правозахиснику Володимиру Ратушу в реєстрації кандидатом у президенти.

«ЦВК встановила відсутність документа про внесення Ратушем В.Б. у безготівковому порядку на спеціальний рахунок комісії грошової застави в розмірі два мільйони п’ятсот тисяч гривень», – заявили в установі.

4 січня ЦВК відмовила Ратушу з низки причин, відсутності документа про перерахунок ЦВК 2,5 мільйонів гривень застави, його заява про самовисунення кандидатом на пост президента не була засвідчена в установленому законом порядку, а обсяг автобіографії перевищував дозволені дві тисячі знаків.

Станом на 14 січня ЦВК зареєструвала п’ять кандидатів у президенти: екс-міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка, народного депутата Сергія Капліна, мера Львова Андрія Садового, екс-голову СБУ Валентина Наливайченка та професора Віталія Скоцика.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Колишній голова СБУ Ігор Смешко оголосив про президентські амбіції

Ігор Смешко, відомий як голова Служби безпеки України у 2003–2005 роках, заявив, що теж вирішив претендувати на посаду президента України на виборах цієї весни.

«Дорогі Друзі, рішення, про яке Ви просили, прийнято. Почав оформлення документів для реєстрації в ЦВК кандидатом в Президенти України», – написав він у фейсбуці.

Із цією ж заявою він також виступив і у програмі «Live Гордон», що виходить в ефір на телеканалі «112 Україна». За його словами, він «не має альтернативи» висуненню на посаду президента, бо, за його словами, коли порівняти Україну з літаком, то, мовляв, дуже добре знає всіх тих, хто хоче взяти кермо літака, і чудово знає, що «жоден із них літати не може», крім нього самого.

Попереднього дня, 12 січня, ведучий програми Дмитро Гордон, він же власник інтернет-видання свого імені «Гордон», закликав Ігоря Смешка оголосити про висунення своєї кандидатури на виборах президента, твердячи, що вважає його «ідеальним кандидатом на посаду президента», який міг би «консолідувати і принести користь країні в переломний момент».

Дотепер Смешка не розглядали як реального претендента на посаду президента України.

Ігор Смешко найбільше відомий своєю роботою як голова СБУ у 2003–2005 роках. 2005-го також був звільнений із військової служби у званні генерала-полковника. У 2014–2015 роках був радником президента України, а також головою комітету з питань розвідки при президентові України; 2015 року, після ліквідації цього комітету, став позаштатним радником президента.

Ігор Смешко також відомий можливою відносною причетністю до отруєння тодішнього кандидата на виборах президента України Віктора Ющенка в жовтні 2004 року: це отруєння, досі не розкрите, сталося, як припускають за однією з версій, саме під час зустрічі кандидата і голови СБУ у приватній обстановці на дачі заступника голови СБУ, відтак СБУ під керівництвом Смешка брала участь у розслідуванні цієї справи. Пізніше Смешко не раз стверджував, всупереч численним висновкам лікарів, які лікували Ющенка від отруєння діоксинами, що ніякого отруєння взагалі не було.

Вибори президента України мають відбутися 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня. Висування кандидатів, від політичних партій чи шляхом самовисування, триває до 3 лютого, реєстрація кандидатів – до 8 лютого.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Порошенко: Україна з утворенням ПЦУ знімає ярмо Московської церкви та імперії

«Ніхто вже не здатен зупинити Україну та українців на нашому шляху по розбудові власної держави»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Порошенко заявив про пришвидшення процесу переходу парафій з УПЦ (МП) до ПЦУ

«Це лише початок для духовної роботи, бо ми казали, що двері відкриті, і з кожним днем та чи інша громада, та чи інша парафія приєднуються до нашої церкви»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Геращенко отримала листи з російських в’язниць від Карпюка та Кияшка

Народна депутатка та віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила, що отримала листи від Миколи Карпюка та Ігоря Кияшка, ув’язнених у Росії з політичних мотивів.

««Никто не вправе заявлять, что украинцы не способны на национальную солидарность,» – це з листа Миколи Карпюка, де багато важливих роздумів про силу любові і добра. Я не знаю пана Миколу особисто, але з листа мені здалося, що він – глибоко віруюча людина, серце якої відкрите і не озлобилося попри обставини, попри 5 років тюрми», – написала Геращенко у Facebook.

У травні 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив українця Миколу Карпюка до 22,5 років за звинуваченням в участі у Першій чеченській війні. Він свою провину заперечує і заявляє, що ніколи не був у Чечні. Чоловік каже, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і зізнання були отримані російським слідством під тортурами. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Карпюка політв’язнем. У цій же справі засуджений ще один українець – Станіслав Клих. 

Читайте більше: «Організм розвалюється». Засуджений у Росії українець Клих заявляє про погіршення стану здоров’я

Жителя Лубен Полтавської області, юриста Ігоря Кияшка затримали 10 квітня 2018 року у Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди по ліки для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, який випускає потрібний препарат (за даними видання «Медіазона», йдеться про вірус-бактеріофаг проти золотистого стафілокока).

Читайте також: Віруси Нижнього Новгорода і «глоки» в багажі: що відомо про нові арешти українців у Росії

У грудні  Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Кияшка до восьми років колонії суворого режиму.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Гриценка викликали на допит в СБУ

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко заявляє про виклик на допит до Служби безпеки України. Про це повідомляється на сайті політика.

За цією інформацією, допит планується 15 січня на 11 ранку, щодо якої саме справи – не уточнюється: щодо причини допиту Гриценко порадив спитати у Петра Порошенка.

Натомість в СБУ заявили, що допитувати Анатолія Гриценка планується у якості свідка про «відомі йому факти розгортання гібридної агресії РФ».

«Водночас, з подивом ознайомилися із сьогоднішньою заявою А.Гриценка, оскільки ще на початку тижня людина, яка, назвавши своє прізвище, заявила про юридичне представлення його інтересів, узгодила зручний для Гриценка час візиту до Служби та з’ясувала причини та підстави для запрошення», – зазначили у відомстві.

12 січня Гриценко подав документи до ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти України.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури пізніше, наразі ЦВК вивчає.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Поліція Дніпра опрацьовує три заяви про порушення правил передвиборчої агітації

Поліція Дніпра здійснює перевірку за трьома заявами щодо порушення правил ведення передвиборчої агітації кандидатами на посаду президента України. Про це Радіо Свобода повідомили в обласному управлінні Національної поліції у відповідь на інформаційний запит.

За даними правоохоронців, заяви від спостерігачів про порушення надійшли до Соборного, Шевченківського та Центрального райвідділів поліції міста. Вони стосуються зовнішньої агітації кандидатів, яка не містить вихідних даних. Відомості внесені до журналів єдиного реєстру.

 Як повідомили в дніпровському представництві «Громадянської мережі «ОПОРА», спостерігачі організації склали заяви до поліції щодо порушення правил ведення передвиборної агітації кандидатами на пост президента України Сергієм Капліним та Ігорем Шевченком, зовнішня агітація яких на білбордах та сітілайтах, розташованих в Дніпрі, не мала вихідних даних.

Як зазначили в «ОПОРІ», згідно із законодавством, кандидати на посаду президента України, починаючи з наступного дня після реєстрації, вступають в нову фазу юридичної відповідальності.

«До політичної агітації висуваються певні умови: вся агітація повинна мати вихідні дані та бути оплаченою з виборчого фонду кандидата», – поінформували в «ОПОРІ».

За законом «Про вибори Президента України», друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання кандидата на пост Президента України або партії, яка висунула кандидата на пост. 

У столичних штабах кандидатів ситуацію не коментували. Обоє кандидатів не мають офіційних передвиборчих представництв на Дніпропетровщині.

Про такі порушення під час оформлення агітаційних білбордів за Сергія Капліна, Андрія Садового та інтернет-реклами за Валентина Наливайченка у різних регіонах повідомляє також «Комітет виборців України».

«Активні рекламні кампанії також проводять інші потенційні кандидати. Незважаючи на те, що до дня офіційної реєстрації формально вони не порушують норми чинного законодавства, такі дії свідчать про свідомі маніпуляції та публічну неповагу до основних принципів демократичних виборів», – заявили в організації.

Радіо Свобода зафіксувало в Дніпрі зовнішню рекламу інших українських та місцевих політиків, яка не містить вихідних даних, однак ці люди поки офіційно не зареєстровані кандидатами в президенти.

За останніми повідомленнями Центральної виборчої комісії, станом на 8 січня було зареєструвано 5 кандидатів у президенти: це – Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Андрій Садовий, Ігор Шевченко та Віталій Скоцик. Документи інших політиків, які подали свої кандидатури, наразі ЦВК вивчає. 

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Понад 80 громадян України утримують в російських в’язницях за політичні погляди – Денісова

У російських в’язницях наразі утримують понад 80 громадян України за політичні погляди, написала у Facebook уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Щороку 12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня. На жаль, сьогодні питання політв’язнів вкрай актуальне. Російський режим, перевершивши радянський тоталітаризм, знову розгорнув терор проти українців. Він прагне цілковито ліквідувати мовну, культурну та національну ідентичність на захоплених територіях нашої держави. Це масово відбувається в окупованому Криму. Людей викрадають, проводять обшуки, арештовують, катують, інкримінують вигадані злочини. Хоча насправді політв’язнями в Росії українці можуть стати лише за свою громадянську позицію…Серед сучасних політичних в’язнів – Олег Сенцов, Станіслав Клих, Павло Гриб, Роман Сущенко, Казим Аметов, Асан Чапух, Бекір Дегерменджі, Ремзі Меметов, Нурі Примов», – йдеться в дописі.

Читайте також: Росії не цікаво обмінювати людей на людей. Про долю українських політв’язнів та полонених моряків

Український омбудсмен додала, що докладатиме максимум зусиль для звільнення усіх українців.

12 січня вважається Днем українського політв`язня. Саме в цей день у 1972 році почалася хвиля арештів української інтеліґенції.

Як писав дисидент, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко: «За ґратами тоді опинилися лідери шістдесятництва Іван Світличний, Євген Сверстюк, В`ячеслав Чорновіл; цього ж дня були заарештовані Василь Стус, Зіновій Антонюк, Данило Шумук, Іван Коваленко, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Олесь Сергієнко, згодом Іван Дзюба, Надія Світлична, Семен Ґлузман, Василь Лісовий, Євген Пронюк, Валерій Марченко – в Києві; у Галичині Іван Гель, Ірина та Ігор Калинці, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура, Зорян Попадюк, Василь Романюк, Богдан Ребрик, Оксана Попович, Ірина Сеник, Василь Долішній, група Володимира Мармуса; у Харкові Анатолій Здоровий, Ігор Кравців; в Умані Кузьма Матвіюк, Богдан Чорномаз; у Черкасах Василь Захарченко; ще в кінці 1971 в Одесі були заарештовані Ніна Строката, Олекса Різників… Список сягнув сотні осіб».

В неволі, у таборах, з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День українського політв’язня голодуваннями і протестами.

За даними МЗС, станом на червень 2018 року, щонайменше двадцять четверо громадян України перебувають за гратами в Росії з політичних мотивів, ще 40 політв’язнів – у Криму, який Росія окупувала і анексувала у 2014 році.

За вересневими даними правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, у російських в’язницях із політичних мотивів перебувають 70 українців.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!