Статті

Військові дії на сході України і ризик мобілізації ключових співробітників змушують іноземних інвесторів обережніше вкладати гроші в українські проекти. Торік це в першу чергу відчули розробники ПЗ на експорт, яким довелося відкривати офіси в Польщі, Словаччині та інших європейських країнах, щоб мінімізувати ризики. Зараз під ударом можуть опинитися стартапи, команди яких зазвичай складаються з молодих людей призовного віку.

Після недавньої заяви Генштабу про можливе обмеження виїзду призовників з України чотири європейські інвестфонди відмовилися розглядати стартапи з України, повідомив керуючий партнер BVU Group Денис Довгополий. Назви цих фондів він не розголошує. Ще дві угоди, які з великою часткою ймовірності мали відбутися, за його словами, зірвалися з тих же причин. «Основна цінність стартапу – команда. Вона піддавалася великому ризику через призов, і це інвестори враховували (95% співробітників стартапу підлягають призову). Тепер цей цінний актив виявився обмежений у мобільності », – пояснив він.

З ним погоджується і інвестор фонду TMT Investments, голова наглядової ради бізнес-інкубатора Happy Farm Ігор Шойфот: «На жаль, війна сама по собі – завжди поганий фактор для економіки (крім військової галузі). А здалеку взагалі складно зрозуміти, що в Києві і навіть в Дніпропетровську ніякої війни немає». Мобілізація означає додаткові ризики в плані втрати членів команди. «У мене в кількох стартапах таке є», – зізнається він «Капіталу». Обмеження на виїзд ці ризики підвищує. Адже інвестори вкладають гроші в Україну, щоб заробити, продавши стартап. А покупці практично завжди знаходяться в Америці. Якщо члени команди не можуть приїхати в США, то це величезний мінус і додатковий ризик. «З іншого боку, як людина, що два роки служила в армії, вважаю що це обов’язок і честь для кожного чоловіка – захищати свою країну зі зброєю в руках», – підкреслив він.

І хоча ніякі обмеження на переміщення поки не працюють (парламенту ще належить розробити відповідну базу), сама заява про намір стала тривожним дзвінком для інвесторів. «Негативний вплив самого факту війни на ставлення інвесторів до України, звичайно, посилюється необережними заявами на кшталт обмеження виїздів за кордон, які, на щастя, поки не підтверджуються», – додає директор проекту Микола Палієнко.

За словами Довгополого, перспектива таких обмежень вже зараз змушує підприємців не думати, а діяти в напрямку еміграції. Навіть тих, хто пішов би воювати, якби призвали. За словами виконавчого директора асоціації «IT України» Віктора Валєєва, зараз багато українських компаній створюють офіси за кордоном – цього вимагають замовники. «Міжнародна інформаційна політика України дуже слабка. За кордоном бачать тільки, що у нас війна і політичні проблеми », – розповідає він. Невеликі компанії і стартапи іноді переїжджають всією командою. Так, наприклад, в кінці минулого року всім офісом в Чорногорію переїхала харківська компанія-розробник. Хоча причини переїзду керівництво компанії не називає.

Зупинити масовий відтік компаній за кордон можна шляхом впровадження реформ, дерегуляції, захисту приватної власності та вирішення питання з війною на сході, впевнений Палієнко. Що стосується мобілізації, то ризики для IT та інших секторів економіки можна було б вирішити, надавши офіційну можливість не служити за гроші. Ці кошти можна спрямовувати на підвищення привабливості служби в армії шляхом збільшення грошового забезпечення та страхування життя і здоров’я військовослужбовців. «За будь-якою війною стоїть економіка, і забирати високооплачуваних фахівців служити, коли є сотні тисяч безробітних, економічно недоцільно», – резюмує співрозмовник видання.

…

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу. ПравдаUA запитала банкірів, як це вплине на курс гривні.

Про відмову від індикативного курсу глава НБУ Валерія Гонтарєва оголосила в понеділок на зустрічі з менеджерами 40 найбільших банків. «Ми виступаємо за перехід до ринкових механізмів курсоутворення, – цитує прес-служба НБУ Гонтарєву. – Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс».

Гіпотетично це означає, що банки не будуть імітувати торги по 16 гривень за долар, офіційні та неофіційні курси на міжбанку вирівняються, офіційний курс НБУ прийде у відповідність з ринковим, обмінні пункти банків виставлять курси, близькі до реальності. Так чи буде насправді?

Ми звернулися за роз’ясненнями в НБУ, але там сказали, що зможуть надати коментарі тільки в четвер.

Банкіри теж поки не отримали жодних роз’яснень з новими правилами роботи на міжбанку. Вони погодилися висловити свої очікування від цього рішення тільки анонімно. Гонтарева ще минулого тижня особисто просила бути стриманими у висловлюваннях про курс.

У понеділок в НБУ була щотижнева нарада з представниками банків. Там повідомили, що з четверга скасовується індикатив. З приводу аукціонів питання залишається відкритим. НБУ поки не надав жодної нормативної бази, тому залишається гадати на кавовій гущі. Ймовірно, днями НБУ підніме офіційний курс до рівня міжбанку. Слід очікувати зростання котирувань міжбанку до рівня 24-25 гривень за долар. Зараз всі учасники ринку чекають якісь документи від регулятора.

Спред на чорному ринку скоротиться, щоб залучити більше клієнтів. Чи стане чорний ринок менше? Не варто забувати, що діє 2% -й збір до ПФ при купівлі валюти через касу банку та обмеження в 3000 гривень на одного клієнта. Котирування в касах банку будуть в межах ринкових і велика частина клієнтів відразу побіжить скуповувати валюту, що підштовхне курс знову вгору. Розраховувати на те, що експортери стануть у великих обсягах заводити виручку, теж не варто, у багатьох банках існує відкладений попит, який обов’язково вистрілить.

У теорії, з четверга банки будуть встановлювати комерційний курс, виходячи з котирувань міжбанку.

Якщо ринок не обмежуватимуть, наприклад, дзвінками і т.п., курс може вийти на рівень 22-23 гривні за долар. Який реальний ефект дасть цей режим, побачимо.

Нам НБУ в деталях нічого не пояснив, були проговорено лише загальні принципи. Чекаємо постанови або листи.

Мої відчуття – легше жити не стане. Однозначно курс долара підросте. Консенсус-прогноз від банкірів, з якими я спілкуюся: долар коштуватиме 20-21 гривню.

Коли курс тримають, а потім відпускають – він спочатку вистрілює, потім відкочується. Після цього приходить стабілізація. Такий сценарій ми можемо побачити.

Є відкладений попит на долар. Є ризик, що після відома всіх курсів в один, імпортери виставлять всі свої заявки. Тоді курс долара ще виросте. Але якщо експортери стануть ховати менше валютної виручки та заведуть її в Україну, то буде більше продавців і курс може знизитися. Та й для імпортерів курс може виявитися завищеними й економічно недоцільним для їхніх операцій. Звуження попиту від імпортерів і збільшення пропозиції від експортерів дасть можливість зміцнитися гривні.

Технічно банкам з єдиним курсом буде працювати набагато простіше, але треба розуміти, що зі зростанням курсу загострюються старі проблеми. Наприклад, проблема валютних кредитів і необхідність доформувати у великих обсягах резерви під валютні кредити.

НБУ хоче зробити один курс, щоб прибрати тіньовий ринок. Ідея правильна, але реалізована вона буде, думаю, на 30-40%. У першу чергу потрібно прибрати агентські обмінні пункти, щоб контролювати всі готівкові операції. Ці пункти – посередник між банками і чорним ринком. Прибравши його, ми зменшимо чорний ринок. НБУ вже заявляв про бажання позбутися «агентів».

Чорний ринок нікуди з четверга не дінеться. Він закриється, коли долара в банках буде більше, ніж на чорному ринку. Але в банки долар не завезли, і не варто забувати про 2% збір до ПФ.

Після скасування індикативного курсу Гонтарева повинна прийняти рішення про викуп на позицію НБУ всій приходить в країні валюти, а це близько $ 5 млрд на місяць. Гонтарева минулого тижня обговорювала з банками цю ініціативу, але поки не підтвердила її.

Прихована експортна виручка не повернеться в Україну, – немає довіри. Експортери укладають контракти за межами України.

Ми зайшли в точку рівноваги – 21 гривня. Якщо Гонтарєва відчує достатню силу – вона буде гнати курс до 17 гривень. Таким він закладений в бюджет.

Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

Рух до єдиного курсу – це позитив для економіки. Це має додатково стимулювати експортерів заводити виручку, імпортери отримають можливість купити цю валюту на прозорих умовах. Це має прибрати можливості корупції на заробітку від різниці курсів.

Досить імовірно, що разом з відмовою від індикативного курсу буде оголошено і про те, що ми отримаємо додаткове фінансування від МВФ. Це дасть сигнал ринку, що у НБУ будуть додаткові можливості для інтервенцій.

Не можна говорити, що курс може залишитися на 21-22 гривнях, так як зміниться пропозиція валюти.

Думаю, НБУ домовиться з комерційними банками, щоб ті викидали не всі свої заявки на міжбанк (є відкладений попит), а пред’являли їх поступово – протягом декількох тижнів.

Я не думаю, що НБУ буде міняти формулу визначення офіційного курсу. На сьогодні у нас курс встановлюється за результатами торгів на 14:00, він і далі буде встановлюватися таким чином. У найближчі дні офіційний курс гривні продовжить слабшати.

Банківські обмінники теж повинні підтягти курси до ринкових. Обсяги чорного ринку повинні істотно скоротитися.

Не виключено, що через півроку, коли закінчиться опалювальний сезон і знизиться ціна на газ, а також, можливо, виростуть доходи від експорту в літні місяці, що зазвичай відбувається, – ситуація стабілізується.
…

Актриса російського телебачення Галина Пишняк, яка раніше зображала свідка “розп’ятого хлопчика” і жертву обстрілу у Волновасі, тепер виконала роль продавчині найближчого магазину до зупинки, яку обстріляли бойовики.

Про це повідомляє російський блогер Андрій Шипілов у мережі.

“На фото зліва вгорі актриса російського телебачення Галина Пишняк розповідає про хлопчика, розп’ятого в Слов’янську. На фото праворуч угорі вона ж зображує на російському ТБ жертву обстрілу в Волновасі.

На фото внизу вона ж 22 січня в Донецьку біля підірваного тролейбуса зображує продавщицю найближчого магазину – свідка обстрілу”, – пише він.

Шипілов також підкреслює, що репортаж знятий безпосередньо після обстрілу зупинки бойовиками.

“Той факт, що не тільки знімальна група російського ТБ, але і всі актори відразу ж опинилися на місці вибуху, і не просто опинилися, а вже були одягнені в уніформу продавщиць найближчого магазину, може мати тільки те пояснення, що російське ТБ заздалегідь знало, де вибухне”, – зазначає він.

…

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк блокує постанову Кабміну, яка забирає в олігарха Ігоря Коломойського право занижувати ціну на нафту.

Про це пише у мережі депутат від фракції БПП Сергій Лещенко.

“Яценюк продовжує розкривати себе як агента Коломойського. Мета – зупинити нові правила, за якими “Укрнафта” більше не матиме 15-відсоткову знижку на стартову ціну на аукціонах з продажу нафти”, – пише Лещенко.

Як відомо, цієї середи Кабмін ухвалив постанову, якою ця знижка знімалася.

“Зауважень до постанови не було ні в кого з міністрів, у тому числі в міністра юстиції Павла Петренка”, зазначає депутат.

Водночас, за словами Лещенка, в п’ятницю ввечері до Міністерства палива та енергетики прийшли зауваження від Мінюсту – які фактично блокують підготовку документу для підписання Яценюком.

“А цинізм у тому, що, блокуючи в кулуарному режимі постанову, в публічній площині Яценюк продовжує піаритися і вимагає… якнайшвидше подати йому документ на підпис”, – зазначає депутат.

“Майже одночасно із зауваженнями Мінюсту, о 18:01 (!) на сайті Кабміну вийшло відповідне повідомлення, де Яценюк вимагає “оформити відповідно до регламентних вимог і невідкладно подати на підпис главі уряду”, бо “в Секретаріаті Кабінету Міністрів станом на вечір 23 січня належним чином оформленого проекту постанови наразі немає”, – пише Лещенко.

“Її і не може бути, бо ввечері 23 січня підконтрольний Яценюку Мінюст вніс заперечення на постанову. Заради чого це все? Щоб на запланованому на 31 січня аукціоні “Укрнафта” передала фірмам Коломойського нафту з 15-відсотковим дисконтом. На “продаж” планують виставити 500 тисяч тонн, економія для Коломойського – десь 22 мільйони доларів. Тобто майже півмільярда гривень! А ви кажете, що в державі немає грошей на сніданки школярам?”, – обурюється він.

…

Україна фактично перебуває у стані дефолту. Про це у коментарі ПравдаUA сказав економіст Олег Соскін.

“Але дефолт оголошується, коли країна не може розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Зараз російське керівництво скаже, що ми винні 6 мільярдів долларів. І треба буде гасити, а гасити немає чим. Золотовалютних запасів немає. І від’ємне сальдо платіжного балансу буде понад 13 мільярдів доларів, а може і всі 14. Інвестиції сюди не приходять – ні прямі, ні портфельні. Грошей, щоб хоча би за рахунок інвестицій розрахуватись, немає. ВВП падає, йде страшенна девальвація гривні і відповідна споживча інфляція”, – зазначив він.

За словами експерта, в Україні паралізується рух капіталу, через що може наступити колапс.

“Людей вони обклали податками і поліцейсько-каральними інструментами, штрафами й іншими фіскальними обмеженнями. Все зупиняється. Всі ринки стали. Вони паралізували всю ринкову інфраструктуру і рух капіталу. Якщо капітал не може рухатись, значить наступає колапс”, – сказав економіст.

Крім того, за словами Соскіна, існує загроза функціонування самої держави.

“Є внутрішня загроза, що держава не зможе функціонувати, бо немає у бюджеті ресурсів. Держава з 2008 року (коли була друга девальвація) нагромадила 70 мільярдів доларів сукупного боргу. І сьогодні немає у бюджеті грошей, щоб обслуговувати цей борг. Наприклад, на 2015 рік влада написала, що сукупні запозичення будуть майже 300 мільярдів гривень. Якщо відняти чистий дефіцит бюджету, то запозичити треба 230-235 мільярдів гривень по курсу 17. Це мільярди доларів. Це безпосередня загроза існуванню України як держави”, – заявив він.

За словами експерта, соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в країні добігла свого кінця. “Її потрібно міняти”, – зауважив економіст.

На думку науковця, для виходу з загрозливої ситуації потрібно вплинути на “першу слабку ланку” – гроші.

“Потрібно замість девальвації розпочати ревальвацію національної валюти. Для цього треба припинити друкувати гроші, ввести вільне ходіння євро, прив’язати гривню до “кошикової валюти” МВФ, зняти всі обмеження з валютно-фінансових операцій і припинити купувати боргові зобов’язання уряду”, – сказав Соскін.

Також експерт переконаний, що в Україні слід дозволити підприємцям вільно займатись своєю діяльністю.

“Потрібно відмінити податок на додану вартість, податок з прибутку, ввести єдині соціально-пенсійні індивідуальні депозитні рахунки на кожну людину. Щоб вона знала, що гроші належать їй, а не якомусь “кориту”. Ввести податок з купівлі, а прибутковий податок має бути 10%, соціально-пенсійний податок – 14-15%. Треба запровадити європейську модель народного капіталізму і будувати середній клас”, – вважає економіст.

Нагадаємо, що золотовалютні резерви України знизилися до десятирічного мінімуму – станом на 1 січня 2015 року вони склали 7, 533 мільярда доларів. Всього за минулий рік резерви Нацбанку України знизилися майже в три рази.
…

Україна стоїть на порозі масштабної олігархічної війни. Віктор Пінчук викликає в суд Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, оскаржуючи їх права на великий металургійний комбінат, половина якого сьогодні належить Ринату Ахметову.

Багато в чому схожий процес між Борисом Березовським і Романом Абрамовичем в 2011-2012 року увійшов в історію як “процес століття”. Завдяки протистоянню олігархів громада дізналася про найдрібніші подробиці корупції, зради і брехні в російському бізнесі часів первинного накопичення капіталу. А для Березовського поразка закінчилася наглою смертю у ванній кімнаті свого лондонського палацу.

Подібне чекає і українців. Розгляд між Пінчуком і Коломойським буде проходити у Високому суді правосуддя в Лондоні, але відлуння судових дебатів незабаром буде чутно і в Києві. За словами людей, близьких до протистояння бізнесменів, таких великомасштабних інформаційних війн Україна ще не знала.

І судячи з документів, які сторони передали в суд, компромісу у цій війні шукати ніхто не буде. На кону стоять не тільки мільярди доларів, але і ділова репутація учасників процесу і можливість подальшого перегляду прав власності на інші великі активи.

Медіа-холдинги Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського вже зараз готуються до взаємного знищення реноме своїх власників. Сьогодні представники обох бізнес-груп активно збирають будь-яку інформацію про події навколо приватизації великих металургійних активів в 1997-2007 роках. Окремі з них навіть використовують у своїх цілях шпигунство проти журналістів, які пишуть на цю тему.

Втім, вже зараз в матеріалах справи Віктор Пінчук, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов розкрили достатній пласт інформації, яка теоретично здатна привести до перегляду результатів приватизації і масштабного переділу власності.

Багато чого з того, що повідомили олігархи суду, було відомо і раніше. Але тепер це вже не просто чутки і домисли, а офіційні версії реальності, спираючись на які Віктор Пінчук та Ігор Коломойський публічно будуть звинувачувати один одного в несумлінності, “кидалово”, корупції і використанні політичних важелів у своїх бізнес-інтересах.

Коротенько фабула спору виглядає так. Віктор Пінчук стверджує, що восени 2004 року він передав групі “Приват” 130 млн. доларів на покупку у держави великого металургійного підприємства. Але після приватизації комбінату приватівці відмовилися передати йому належний пакет акцій.

Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов категорично заперечують – і факт отримання грошей, і які-небудь домовленості з Віктором Пінчуком про акції підприємства. За їхньою версією, вони домовлялися про переділ комбінату не з Пінчуком, а з Рінатом Ахметовим.

Претензії Пінчука вони пояснюють його переконанням, що власники комбінату повинні розплатитися з ним – як з зятем президента – за підпис Кучми під законом про приватизацію у 2004 році.

У нашому розпорядженні опинився позов Віктора Пінчука у Високий суд правосуддя в Лондоні і відповідні письмові роз’яснення Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. У першій частині ми викладемо лише короткий переказ версій обох сторін.

Суперечка між олігархами розгорілася навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом – Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК).

До 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства Укррудпром. В результаті приватизації в серпні 2004 року КЗРК був проданий компанії “Солайм”, що входить в так звану групу “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.

На сьогоднішній день комбінат належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських засадах керують група Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.

Віктор Пінчук натомість стверджує, що в серпні 2004 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов купили КЗРК не для себе, а в його, Пінчука, інтересах.

За його словами, за місяць до приватизації він бачився з “приватівцями” в Ялті, і в присутності Ріната Ахметова і братів Суркісів домовився з ними, що покриє витрати на купівлю комбінату, а після аукціону Коломойський і Боголюбов передадуть КЗРК у його власність.

Далі, каже Пінчук, Коломойський і Боголюбов дійсно купили КЗРК, і на перший час навіть призначили його людей керівниками комбінату.

А коли справа дійшла до повернення підприємства Пінчуку, “приватівці” повідомили, що всіма акціями КЗРК володіє якась компанія Alcross на Британських Віргінських островах, купивши яку Пінчук стане повноправним власником активу.

Віктор Пінчук нібито повірив, але, заплативши 143 мільйонів доларів за Alcross, виявив, що це підставна компанія-пустишка. Коли махінація виявилася, “приватівці” запропонували Пінчуку нову угоду: власник “Інтерпайпу” отримає комбінат, якщо погодиться створити спільно з групою “Приват” Феросплавний холдинг і передасть в його управління свою частку в Нікопольському заводі феросплавів (НЗФ).

На той момент Коломойський і Боголюбов вже контролювали левову частку виробництва феросплавів в країні, але створення повноцінної монополії “заважали” 73% акцій Пінчука в Нікопольському заводі феросплавів.

Віктор Пінчук знову погодився на угоду з “Приватом”. Але з умовою, що її учасниками стануть лідери російської фінансово-промислової групи “Лужники” – Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. По суті, “лужниковці” повинні були стати гарантом домовленостей між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським.

В результаті, після довгих переговорів сторони домовилися, що засновниками Феросплавного холдингу стануть група “Приват” (50%), Віктор Пінчук (30%) і “лужниковці” (20%).

За умовами операції, крім об’єднання феросплавних активів і повернення КЗРК Пінчуку, сторони повинні були відшкодувати один одному збитки: Пінчук повинен був виплатити “Привату” дивіденди за акціями НЗФ, а Коломойський і Боголюбов – прибуток від роботи КЗРК за весь час володіння комбінатом.

Незабаром основні умови угоди були виконані. Пінчук передав загальній компанії свої акції в НЗФ, а група “Приват” – всі свої активи в інших феросплавних заводах. Феросплавний холдинг був створений.

Залишалося виконати лише останній пункт – що стосується виплати боргів. Але, як стверджує Пінчук, Коломойський і Боголюбов не захотіли затвердити порядок погашення боргів, і, оскільки формально угода не була закрита, акції КЗРК так і залишилися у володінні групи “Приват”.

Далі конфлікт вийшов за межі двох сторін. Згідно з позовом Пінчука, в липні 2007 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов продали 50% своїх акцій в КЗРК Рінату Ахметову.

Лідери групи “Приват” у свою чергу заперечують практично всі ключові тези позову Віктора Пінчука.

На відміну від Пінчука, який спирається на ділову сторону питання, Коломойський і Боголюбов описують політичний аспект подій, про які йдеться в позові.

Зокрема вони стверджують, що Віктор Пінчук мав значний вплив на органи влади завдяки шлюбу з дочкою президента Леоніда Кучми.

Як приклад використання Віктором Пінчуком свого впливу на органи державної влади, Коломойський наводить ситуацію навколо компанії Укрнафта, контрольний пакет акцій якої належав державі.

За словами Коломойського, у 2002 році Віктор Пінчук запропонував йому і Боголюбову укласти угоду: Пінчук допомагає призначити в керуючі органи потрібних “приватівцям” людей, в обмін на що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов віддають йому половину прибутку Уркнафти і щомісяця перераховують 5 мільйонів доларів в якийсь “спеціальний фонд”.

При цьому Коломойський стверджує, що Пінчук не приховував, що цей фонд формувався для виборчої кампанії Леоніда Кучми, який готувався до третього терміну свого президентства.

За словами Коломойського, в цілому вони перерахували в цю виборчу касу 100 мільйонів доларів.

Суть версії групи “Приват” полягає в тому, що всі претензії Віктора Пінчука зводяться до того, що він як зять Леоніда Кучми мав право вимагати акції КЗРК в обмін на підписання президентом закону про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський категорично заперечує будь-які домовленості про покупку акцій КЗРК на користь Віктора Пінчука. За його словами така угода була, але не з Пінчуком, а … з Рінатом Ахметовим, і стосувалося лише 50% акцій комбінату.

За словами Коломойського, в березні 2004 в Мілані він зустрівся з Ахметовим, і вони домовилися, що група “Приват” купить у держави акції КЗРК, а після приватизації передасть половину акцій комбінату Рінату Ахметову.

А через деякий час Рінат Ахметов скаржився Коломойському, що Віктор Пінчук загрожує скористатися своїм впливом і, якщо КЗРК не куплять на його користь, Кучма накладе вето на прийнятий парламентом закон про приватизацію Укррудпрому.

При цьому Коломойський не заперечує факту ялтинської зустрічі з Пінчуком. Обід в ресторані “Тифліс” був, каже Коломойський. Тоді Віктор Пінчук у присутності Ахметова і братів Суркісів дійсно піднімав питання про приватизацію КЗРК, але ніяких угод з цього приводу досягнуто не було. А той факт, що після приватизації, керівниками комбінату були призначені люди Віктора Пінчука, пояснюється не тим, що комбінат був куплений на користь Пінчука, а побоюваннями, що зять президента міг здійснювати на власників КЗРК тиск.

Всі подальші домовленості про передачу комбінату Пінчуку приватівці категорично заперечують. В тому числі, слова Пінчука про те, що під виглядом акцій КЗРК за 140 мільйонів доларів йому продали компанію-пустушку Alcross.

За словами Коломойського, Пінчук спочатку знав, що Alcross – це підставна компанія, і купував її тільки для того, щоб юридично оформити повернення частини боргів по іншому активу – Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ).

Якщо вірити Ігорю Коломойському, НЗФ – ще один завод, щодо якого Віктор Пінчук використовував свій політичний вплив. За словами Коломойського, ще в 1999 році вони домовилися з Пінчуком, що всі куплені в держави акції НЗФ будуть поділені між ними порівну. Але Віктор Пінчук не виконав цю умову, в результаті чого “приватівці” виявилися міноритарними акціонерами заводу.

Після президентських виборів 2005 року у нової влади виникли питання до приватизації часів Кучми. Причому в своїх свідченнях Ігор Коломойський не приховує, що на той момент група “Приват” активно допомагала державі відсудити у Пінчука акції НЗФ, щоб у разі успіху, купити їх самим. Нагадаємо, на той момент главою уряду була Юлія Тимошенко.

Ігор Коломойський стверджує, що ідею про створення Феросплавного холдингу запропонував не він, а сам Віктор Пінчук у квітні 2006 року на зустрічі в Женеві. За словами Коломойського, Пінчук був стурбований тим, що Юлія Тимошенко може повторно стати прем’єр-міністром, і акції Пінчука в НЗФ остаточно перейдуть під контроль держави.

Коломойський визнає всі домовленості про створення Феросплавного холдингу і участь в цій угоді “лужниковців” Олександра Бабакова і Михайла Воєводіна. Але при цьому категорично заперечує, що в цих угодах як-небудь застерігалася можливість передачі Віктору Пінчуку акцій КЗРК.

Більше того, Коломойський звинувачує Пінчука в тому, що при створенні Феросплавного холдингу, власник “Інтерпайпу” порушив домовленості і не виплатив борги, стверджуючи, що вся документація по діяльності НЗФ була знищена.

Що важливо – згідно з показаннями Коломойського, 50% акцій КЗРК були передані Рінату Ахметову приблизно за місяць до початку переговорів про створення Феросплавного холдингу. Це трапилося 24 березня 2006 року, а не в липні 2007 року, як був упевнений Віктор Пінчук.

У заключній частині своїх свідчень Ігор Коломойський запевняє суд, що у Пінчука немає шансів довести свою правоту, оскільки, згідно з українським законодавством, він упустив час для подачі позову.

Згідно з Цивільним кодексом України, звернення до суду має надійти протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення його прав та інтересів. Віктор Пінчук подав позов в березні 2013 року, а про продаж акцій КЗРК Рінату Ахметову він дізнався в липні 2007.

Віктор Пінчук просить британський суд змусити Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова визнати, що акції КЗРК перебували і перебувають у довірчому управлінні на його користь. А також відшкодувати весь збиток від володіння комбінатом групою “Приват”, у тому числі і весь прибуток, отриманий від роботи КЗРК за весь цей час. За словами джерел в оточенні Віктора Пінчука, у разі виграшу сума виплат, належних власнику “Інтерпайпу” може скласти від 800 мільйонів до 2,5 мільярдів доларів США.

Закулісні подробиці судового протистояння Віктора Пінчука та групи “Приват” у Лондоні представляють особливий інтерес. Про підгрунтя подій десятирічної давності, навколо яких йде судовий розгляд, а також ролі Рината Ахметова в конфлікті між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським читайте вже найближчим часом.

…

В Якутії троє поліцейських підозрюються в побитті начальника відділу. Бійка сталася на новорічному корпоративі, повідомляється в п’ятницю, 26 грудня.

Правоохоронці посварилися з начальником 4-го відділу МВС Якутська і побили його. В результаті поліцейський потрапив до лікарні. Зокрема, у нього вибито око.

Чи був поліцейський керівник побитий своїми підлеглими, чи він керує іншим відділом, не уточнюється.

У республіканському ГУ МВС повідомили, що за фактом бійки призначена службова перевірка.

Якщо вина правоохоронців підтвердиться, то вони будуть звільнені з поліції, а також разом з безпосередніми керівниками притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
…

Ядерна зброя залишається важливим чинником запобігання виникненню ядерних конфліктів, наголошується у військовій доктрині Росії.

Росія залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї або союзників ядерної або неядерного зброї, йдеться в новій редакції військової доктрини.

Президент Росії Володимир путін у п’ятницю, 26 грудня, затвердив нову редакцію російської військової доктрини, повідомляється на сайті Кремля. Розширення НАТО визначено основною зовнішньою військовою небезпекою для Росії.

“РФ залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї та (або) її союзників ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також у разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави”, – йдеться в документі, опублікованому на сайті Кремля.

Рішення про застосування ядерної зброї приймається главою держави (лисим злим карликом).

Нагадаємо, 29 листопада повідомлялося, що США у своїй військовій доктрині мають намір приділяти все більше уваги Росії та Китаю.
…

Обсяги кредитування як фізичних, так і юросіб падають. Обсяг коштів клієнтів в національній валюті у листопаді 2014 року скоротився на 1,4% до 362,9 млрд грн, а загальне скорочення з початку року склало 14,1%. Портфель коштів в іноземній валюті з початку року скоротився на 29,6% до 21,7 млрд доларів. Про це свідчать дані аналітичного огляду основних трендів в економіці, фінансового і фондового ринку, підготовленого фахівцями.

За інформацією банків, знижуються обсяги кредитування: в листопаді 2014 року зафіксовано скорочення залишків за кредитами, наданими в національній валюті, на 1,3% (9,5% з початку року) до 540,3 млрд грн. Це відбулося за рахунок скорочення залишків за кредитами, наданими як щодо юридичних осіб (на 1,1%, 9,3% з початку року, – до 430,9 млрд грн, так і щодо фізосіб (на 2,2%, 10,2% з початку року, до 109,4 млрд грн). Залишки за кредитами в іноземній валюті зменшилися за місяць на 4,9% (17,9% з початку року) до 31,6 млрд грн.

При цьому, як зазначив заступник голови правління з корпоративного бізнесу банку Петро Кравченя, великі підприємства намагаються лонгувати раніше видані кредити через складну макроекономічну ситуацію. “І великий, і малий бізнес дуже гостро реагують на поточну економічну ситуацію. Ми розуміємо, що дійсно важко зараз всім. Якщо раніше базові процентні ставки за кредитами в національній валюті становили 17-19% річних, то зараз мова йде вже про 23-25%. Деякі банки намагаються йти назустріч своїм клієнтам і реструктуризувати заборгованість”, – сказав він.

Нагадаємо, раніше аналітики прогнозували рекордні неповернення валютних кредитів в Україні – до 4 мільярдів доларів до кінця 2015 року.

…

Бійці батальйону Дніпро, які раніше захопили Одеський нафтопереробний завод, зажадали у підприємства надати людей для вивезення нафтопродуктів. На територію заводу бійці підігнали три бензовози. Про це повідомив генеральний директор підприємства Василь Пономаренко.

За його словами, вранці бійці зажадали в охорони підприємства надати ключі від воріт і доступ до шлагбауму підприємства.

“Після відмови співробітників НПЗ бійці коломойського скрутили охорону, відкрили ворота, передали нам лист від слідчого Жуковської про те, щоб ми надали людей для сприяння в зливі нафтопродуктів”, – розповів Пономаренко. При цьому, за його словами, він не має такої можливості, оскільки на заводі зараз відсутні працівники – на підприємстві офіційно оголошений простій. Також завод відключений через борги від електроенергії.

Зараз на ОНПЗ підігнали три бензовози. Керівництво заводу викликало на місце правоохоронців, очікується прибуття слідчої групи.

Також гендиректор заводу звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням провести перевірку на предмет того, чи законно перебувають на території НПЗ бійці батальйону Дніпро.

Як уже повідомлялося, 22 листопада 2014 року озброєні люди банди коломойського “приват” захопили Одеський НПЗ. Вторгнення почалося зі спроби співробітників компанії Укртранснафтопродукт оглянути резервуари із заарештованою раніше нафтою.

На думку адвоката підприємства Андрія Федура, метою захоплення є викрадення нафти з Одеського НПЗ на десятки мільйонів гривень.

11 грудня озброєні люди під прицілами автоматів змусили працівників Одеського НПЗ перекачати нафтопродукти на підприємство Синтез Ойл, яке належить банді “приват” коломойського і боголюбова.

З 16 грудня 2014 року керівництво заводу оголосило зупинку НПЗ до особливого розпорядження.
…