Профільний комітет Ради затвердив зміни в законопроекті про перехід релігійних громад – Подоляк

6 січня Вселенський патріарх урочисто вручив томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Дослідження: температура землі в зоні вічної мерзлоти росте, найшвидше – у Сибіру

Температура ґрунту у регіонах вічної мерзлоти по всьому світу зросла в середньому на близько 0,3 градуси Цельсію протягом десяти років – таких висновків дійшли автори дослідження, оприлюдненого в журналі Nature Communications.

Згідно з результатами дослідження, найбільший ріст температури повітря зафіксовано на північному сході й північному заході Сибіру, де температура змерзлого ґрунту виросла на 0,9 градуси Цельсію у період з 2007-го по 2016 рік.

Температура повітря в цих двох регіонах зросла в середньому на 0,61 градуси Цельсію за цей же час.

Читайте також: В Німеччині закрили останню вугільну шахту​

Дослідники зібрали дані зі 123 свердловин в Арктиці, Антарктиці, високогірних районах Європи і Центральній Азії.

На 71 локації зафіксували ріст температури, на 12 – її зниження. На 40 об’єктах показники лишилися незмінними.

Дослідники також звернули увагу на те, що ґрунт вічної мерзлоти, який в п’яти свердловинах вже почав танути, містить органічні речовини. Вони можуть виділяти вуглекислий газ і метан – гази, які посилюють зміни клімату.

Голова відділу дослідження вічної мерзлоти при Інституті Альфреда Вегенера в Потсдамі професор Ґвідо Ґроссе вважає цю тенденцію показовою.

Читайте також: Руді хмари над пляжем: що зробить власник «екологічного мільйона» Бородін (рос.)

«Судячи з цих даних, вічна мерзлота не просто нагрівається на локальному чи регіональному рівні – це відбувається по всьому світу і фактично тими ж темпами, що й глобальне потепління. Це спричиняє суттєве потепління повітря й збільшення товщини снігового покрову, особливо в Арктиці», – наводить його слова онлайн-видання про науку EurekAlert.

За результатами дослідження результати дослідження Global Carbon Project, обсяги викидів парникових газів за 2018 рік сягнули рекордного рівня.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



50-ті роковини самоспалення Яна Палаха: у чеському університеті відкрили пам’ятну дошку

У середу 16 січня в Празі на фасаді історичного корпусу Карлового університету відкрили меморіальну дошку Яну Палаху. Цей студент 19 січня 1969 року вчинив самоспалення на центральній площі Праги на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами країн Варшавського договору. 

Встановлення пам’ятного знаку Яну Палаху ініціювали викладачі та студенти університету. Його розміри і вага символічні – ширина й висота 69 сантиметрів та 69 кілограмів. Вони мають нагадувати про дату смерті Палаха.

Покладання квітів до 50 роковин самоспалення чеського студента Яна Палаха

«Тут на цьому місці стояла труна з останками студента нашого університету, який 50 років тому хотів своїм вчинком пробудити з летаргії чеське суспільство після окупації військами Варшавського пакту 1968 року. Вчинок Яна Палаха став відчайдушним криком за свободу і демократію для нашого суспільства. Є різні думки стосовно вчинка Яна Палаха, але беззаперечним фактом є те, що його вчинок – це жертва людини, для якої були важливі принципи свободи і демократії. Для нас це має залишитися нагадуванням, щоб ми не забували піклуватися про цю свободу й демократію. Вони будуть такими, скільки ми в них вкладаємо. Я би дуже хотів, аби таких жертв, як Ян Палах, і йому подібних більше не було», – сказав ректор Карлового університету Томаш Зіма.

Десятки небайдужих вшанували пам’ять Яна Палаха хвилиною мовчання й запаленням свічок. Після промов до пам’ятної дошки поклали квіти.

Участь у акції, приуроченої до 50 роковин самоспалення чеського студента, взяв посол України в Чехії Євген Перебийніс.

«Ян Палах був і залишається символом чеського, чехословацького народу, оскільки саме з його іменем пов’язане пробудження національної свідомості після окупації Чехословаччини. Його ім’я вийшло за межі Чехословаччини, воно відоме у всьому світі, оскільки воно пов’язане із боротьбою за свободу, демократію. Тому в мене не виникало жодних питань, щоб прийти сьогодні сюди», – сказав Перебийніс.

16 січня 1969 року близько 16:00 Ян Палах прийшов на Вацлавську площу до Національного музею, зняв пальто, облився горючою сумішшю і підпалив себе.

Цього тижня у Празі на честь пам’яті про смерть Яна Палаха відбудуться різні події – заупокійна служба та виставка у католицькій церкві Академічної парафії «У Сальватора» та в протестантських церквах. На Вацлавській площі проходить фотовиставка, присвячена життю Яна Палаха.

Карлів університет планує провести міжнародну конференцію, присвячену Яну Палаху та іншим жертвам тоталітарних режимів, які висловили протест проти окупації Чехословаччини 1968 року шляхом самоспалення. Зокрема говорити будуть і про українця Василя Макуха, який також вчинив акт самоспалення, протестуючи проти окупації Чехословаччини.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Australian Open: Цуренко програла американці Анісімовій

Українська тенісистка Леся Цуренко завершила виступи на турнірі серії «Великого шолому» Australian Open.

У другому колі Цуренко програла американці Аманді Анісімовій з рахунком 6:0, 6:2.

Змагання у Мельбурні продовжують ще дві українки – Еліна Світоліна та Даяна Ястремська.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Суд у Дніпрі скасував закриття справи про побиття журналіста Новохатька

Бабушкінський районний суд Дніпра скасував постанову слідчого про закриття справи щодо побиття журналіста й громадського активіста Всеволода Новохатька. Про це 15 січня Радіо Свобода повідомив сам Новохатько.

За його словами, після нападу на нього влітку 2018 року він написав заяву на посадовців патрульної поліції й через суд домігся відкриття кримінального провадження. 2 жовтня було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

Як зазначив Всеволод Новохатько, 31 жовтня ця справа була закрита постановою слідчого, про що його як заявника не поінформували. Про закриття справи він дізнався тільки через півтора місяці.

У рішенні суду йдеться про те, що «досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню не проводилося».

Читайте також: Напади на активістів: поліція Дніпропетровщини стверджує, що розслідує справи

«Зміст обставин події та обставин, які є підставами для прийняття постанови, не досліджувалися», – йдеться в рішенні суду, оприлюдненому в Єдиному реєстрі. Це і стало підставою для скасування постанови про закриття справи.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до поліції, аби дізнатись позицію щодо рішення суду.

У травні 2018 року в Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. За його словами, група молодиків чекала на нього неподалік від будинку.

Потерпілий пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. Справу відкрили за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу – умисне легке тілесне ушкодження.

27 вересня 2018 року в Дніпрі активісти у рамках всеукраїнської акції «Мовчання вбиває» пікетували обласну поліцію через «зволікання з розслідуваннями нападів» на колег. За словами учасників, за рік в Україні вчинено понад 50 нападів на активістів.

У Дніпрі, зокрема, потерпілими від нападів є Всеволод Новохатько, якого невідомі побили біля його будинку, та Кирило Дороленко, якого побили в райвіділку поліції, заявляли учасники акції. 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Смертельна ДТП у Харкові: суд викликав експертів, що проводили додаткову судово-медичну експертизу Зайцевої

Київський райсуд Харкова у вівторок відмовив у виклику експертів, що визначили швидкість, з якою рухався Lexus Олени Зайцевої, але погодився заслухати пояснення експертів, які не змогли визначити стан обвинуваченої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат обвинуваченого Геннадія Дронова Сергій Перепелиця клопотав про виклик експертів Дніпровського науково-дослідницького інституту судово-медичних експертиз, які за його заявою, зробили комісійну автотехнічну експертизу.

За словами Перепелиці, його цікавить зокрема, чому вони вважають, що його підзахисний порушив два пункти правил дорожнього руху, а не три, як вказано в обвинувальному акті, та яким чином дніпровським фахівцям удалося визначити швидкість автомобілю Зайцевої, хоча харківські колеги казали, що це неможливо.

Проти задоволення цього клопотання виступило обвинувачення. Прокурор нагадав, що вже вказував на відсутність спеціальних знань і кваліфікації у експертів з Дніпровського НДІ. Його підтримали захисники Зайцевої. На їхню думку, експертизу було проведено з чисельними порушеннями законодавства.

Суддя Віктор Попрас відмовив у задоволенні клопотання Перепелиці. Проте він задовольнив клопотання представника потерпілих Лариси Матвєєвої про виклик в суд експертів Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, які проводили додаткову судово-медичну експертизу, та не змогли відповісти на питання, чи була Зайцева під час ДТП у стані алкогольного сп’яніння.

Читайте також: Експертиза швидкості Зайцевої під час ДТП у Харкові не є вочевидь недопустимим доказом – суд​

У своєму висновку експерти посилались на відсутність визначення кількісного вмісту кодеїну та фенобарбіталу у сечі обвинуваченої. Тому, як пояснила Матвєєва, вона хоче поставити експертам питання щодо наявності в них спеціальних знань і кваліфікації щодо встановлення стану особи, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, а також низку питань щодо методик, за допомогою яких експерти дійшли свого висновку.

Наприкінці засідання суддя оголосив, що викликає для повторного допиту двох постраждалих – Ігоря Бєрченка і Оксана Євтєєву, але з чим це пов’язано, не зазначив.

Наступне засідання призначено на 22 січня.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов.

У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

Згодом суд у Харкові обрав для Зайцевої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Пізніше стало відомо, що експертиза встановила наявність кодеїну в організмі Зайцевої. Ця речовина використовується в ліках, зокрема від болю, кашлю.

8 листопада 2017 року суд заарештував і Дронова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». У прокуратурі заявляють, що правила дорожнього руху порушили обидва водії.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Dzidzio заявляє, що знає людину, яка організувала напад на нього

Актор і музикант Михайло Хома, соліст гурту Dzidzio, отримував погрози від людини, причетної до нападу на нього у грудні 2018 року – про це артист сказав у коментарі, оприлюдненому прес-службою поліції Києва.

Хома розповів, що напередодні нападу анонсував у соцмережах свою участь в ефірі радіостанції «Хіт FM».

«Всі знали, що зранку я мав бути ведучим. Я трошки запізнювався зранку, десь на півтори години, і виїхав 28-го грудня на телерадіостанцію «Хіт FM». Коли я приїхав туди, відкриваю багажник зі своїм водієм, забираю календарі, подарунки для радіостанції, для «ТАВР Медіа». Помітив, що стоїть чоловік, якого я знаю, який передавав погрози на мою адресу, чоловік, який радив мені заплатити деякі гроші, щоб він відстав. Я просто пішов зі своїм водієм, він мене зупиняє і каже: я хочу з тобою поговорити дві хвилини», – згадує актор.

За його словами, після цього до місця подій під’їхали два автомобілі, звідти вийшла група чоловіків.

«Старший чоловік один до мене підбігає. Незрозуміло для мене, що робиться, каже: «Ти навіщо мою маму образив?». Це мене взагалі дуже сильно вибило, не розумію, яку маму, я нікого взагалі в житті не ображав. І вони всі разом так мене притискають, виводять на сходи, там такий майданчик у кутку. Я хочу заходити в «ТАВРО Медіа», але там закриті двері, вони мені перешкоджають зайти. Щось кричить цей чоловік, ці невідомі люди, крики якісь незрозумілі, і не дають мені відкрити. І тут удар: високий чоловік з бородою, я пам’ятаю чітко, в обличчя біля вуха, і зразу другий, нижчий чоловік так само завдав мені удару біля носа, починає капати кров», – розповідає Хома.

Він додає, що нападники втекли, коли дівчина, що стояла поруч, сказала, що викликає поліцію. Згодом артист мусив звернутися до лікаря, який діагностував у нього ушкодження барабанної перетинки. Через це, стверджує Хома, йому довелося скасувати виступи на період до двох місяців.

Артист переконаний, що необхідно знайти не тільки нападників, а й замовника нападу. Судячи з його слів, це публічна особа.

Читайте також: Українське кіно 2018: «Скажене весілля», фестивалі та лідери прокату​

«Тут треба йти до кінця, бо хто це робив – це одне, а хто це замовив зробити – це друге. Це та людина, яка собі дозволяє зухвало давати зараз конференції. Це навіть не хуліганство, а це називається вимагання грошей, рекетирство, яке треба зупинити й припинити всіма способами, бо Україна – це європейська держава», – стверджує він.

За даними поліцейських, безпосередні нападники – двоє вихідців із Чеченської республіки, що в Росії, 33 і 36 років, їхні особи встановлені, а один із автомобілів, на яких вони втекли, затримано.

Дії підозрюваних попередньо кваліфікували як завдання умисних легких ушкоджень, пізніше кваліфікацію змінили на хуліганство, повідомляє начальник Подільського управління поліції Владислав Іщенко.

«Раніше (підозрюваних – ред.) притягувалися до кримінальної відповідальності за підробку документів, і матеріали відносно них були направлені до Дарницького районного суду міста Києва. Дані особи на даний час переховуються від органів досудового слідства. Нами повідомлено про підозру і оголошено їх у розшук», – цитує прес-служба Іщенка.

За даними поліції, нападникам загрожує до чотирьох років позбавлення волі.

На Михайла Хому напали вранці 28 грудня 2018 року. Як стало відомо згодом, він змушений був провести новорічні свята в лікарні і скасувати заплановані виступи.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Стартував прийом робіт на здобуття премії імені Франка-2019

Міжнародний фонд Івана Франка 15 січня почав приймати наукові роботи на здобуття Міжнародної премії імені Франка у 2019 році.

Премія, як і в попередні роки, вручатиметься у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики і за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук, йдеться в повідомленні на сайті фонду.

Комітет премії приймає наукові праці з 15 січня до 1 березня 2019 року. Подання прийматимуть від академічних установ, вищих навчальних закладів України і країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також від лауреатів премії попередніх років.

Міжнародну премію імені Івана Франка присуджують щорічно, починаючи з 2015 року. Лауреати премії отримують грошову винагороду (у 2016 і 2017 роках преміальний фонд становив 500 тисяч гривень, у 2018 році – 400 тисяч гривень) і золотий знак лауреата.

Урочиста церемонія нагородження лауреатів відбувається щороку 27 серпня – у День народження Івана Франка.

Міжнародну премію імені Івана Франка започаткував Міжнародний фонд Івана Франка в 2015 році. Щорічна премія є почесним визнанням наукових відкриттів, вагомих здобутків і значних заслуг науковців світу в галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Ініціатором створення фонду став онук Івана Франка – Роланд Франко.

Лауреатами премії були: у 2016 році – верховний архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар; у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) і Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» переміг Йоганнес Ремі – помічник професора Колумбійського університету (США).

Build a better website in under an hour. Start for free at us!