Український дослідник і видавець Леонід Фінберг удостоєний премії Станіслава Вінценза

Премію імені польського письменника, перекладача Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів» 2020 року отримав директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг. Церемонія відбулась у Львові 26 вересня у Домі Франка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Премію започаткували два роки тому для популяризації і відзначення тих осіб, які роблять великий внесок для культурного і соціального розвитку регіонів. Станіслава Вінценза вважають символом праці за гуманітарне служіння розвитку регіонів, любов до рідного краю, відтак премію на його честь запровадили під час першого форуму «Via Carpatia». Два роки поспіль форум відбувався у Верховинському районі Івано-Франківської області, через карантин цьогоріч його перенесли у Львів.

Читайте також: Нобелівський фонд збільшив виплати лауреатам на 1 мільйон шведських крон

Лауреата премії обирає рада, до якої входять українські та польські інтелектуали, зокрема Мирослав Маринович, Іван Малкович, Віталій Портников, Євген Захаров, Марина Сингаївська, Іза Хруслінська.

Під час вручення нагороди Леонід Фінберг говорив про культурні процеси в Україні, наголосив на важливості об’єднання однодумців.

«Що допоможе нам знайти сили длля перемоги над негативними тенденціями та викликами сучасності? Для мене важливе осмислення життя людей, які долали межі людських можливостей, Тараса Шевченка, Василя Стуса, Омеляна Ковча, Осипа Мандельштама, Євгена Сверстюка. Але є і наші сучасники, до текстів яких важливо дослухатись. Переможемо. Іншого шляху у нас немає», – сказав Фінберг.

Читайте таукож: Ахтем Сеітаблаєв про Стуса, спотворення сенсів і значення культури у протидії інформаційній війні

У попередні роки лауреатами премії були публіцист, правозахисник Мирослав Маринович і видавець Іван Малкович.

Станіслав Вінценз – польський філософ, письменник, перекладач. Він народився у 1888 році на Івано-Франківщині. Довший час проживав на Гуцульщині і захоплювався цим краєм.

У 1930 році почав працю над відомою чотиритомною книгою про Гуцульщину «На високій полонині». Перший встановив на своїй малій батьківщині у 1936 році пам’ятник Іванові Франку. У 1939 році НКВД арештувало Вінценза, але невдовзі його звільнили з тюрми. У 1940 році письменник із родиною емігрував за кордон. Помер 28 січня 1971 року у Швейцарії. У 1991 році він та його дружина перепоховані у Кракові.

your ad here



Катастрофа Ан-26: на запит пілота на посадку відповіли лише за хвилину – голова ХОДА

Кучер вважає ключовою версією причин катастрофи службову недбалість

your ad here



У ЗСУ заперечують «масове відрахування» курсантів після авіакатастрофи на Харківщині

Жоден курсант Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба не виявив бажання забрати документи після авіакатастрофи літака Ан-26 в Харківській області, заявляє Міністерство оборони з посиланням на командування Повітряних сил Збройних сил України.

«За інформацією Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, жоден курсант льотного факультету не виявив бажання відрахуватись з університету. У Командуванні наголосили, що інформація про так зване «масове написання рапортів на відрахування курсантами льотного факультету першого курсу» циркулює в мережі Інтернет та поширюється окремими особистостями», – заявляє пресслужба Міноборони.

Командування закликало громадськість «перевіряти інформацію перед її опублікуванням»  та отримувати інформацію з офіційних джерел.

Читайте також: Про вік літака, відмову двигуна і диверсію – фахівець коментує версії щодо катастрофи АН-26

Міністерство внутрішніх справ повідомляло, що літак Повітряних сил ЗСУ «Ан-26» впав біля Чугуєва Харківської області близько 20:50 25 вересня у двох кілометрах від військового аеродрому. У Збройних силах заявляли, що літак заходив на посадку. Спочатку рятувальники повідомляли, що на борту літака перебували 28 людей. Пізніше Командування Повітряних сил ЗСУ уточнило, що їх було 27 – курсанта Олександра Харченка в останній момент не допустили до польоту, тому його на борту не було. Внаслідок катастрофи 26 осіб загинули, одна людина вижила, вона перебуває у лікарні.

ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи Ан-26 на Харківщині.

26 вересня в Україні оголошене днем жалоби за жертвами авіакатастрофи на Харківщині.

 

your ad here



Міноборони оприлюднило імена загиблих на борту Ан-26

Міністерство оборони оприлюднило перелік імен військових, які загинули внаслідок авіакатастрофи літака Ан-26 у Харківській області.

Згідно з переліком, із 26 загиблих 19 – курсанти Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Судячи з переліку, один із загиблих, солдат Олександр Скочков, був сином капітана Повітряних сил ЗСУ Ігоря Скочкова, який загинув на борту літака Іл-76, збитого контрольованими Росією бойовиками поблизу Луганська в червні 2014 року.

Раніше 26 вересня Міністерство оборони заявило, що в інтернеті поширюються неправдиві повідомлення про «масові відрахування» курсантів ХНУ ПС.

Читайте також: Про вік літака, відмову двигуна і диверсію – фахівець коментує версії щодо катастрофи АН-26

Міністерство внутрішніх справ повідомляло, що літак Повітряних сил ЗСУ «Ан-26» впав біля Чугуєва Харківської області близько 20:50 25 вересня у двох кілометрах від військового аеродрому. У Збройних силах заявляли, що літак заходив на посадку. Спочатку рятувальники повідомляли, що на борту літака перебували 28 людей. Пізніше Командування Повітряних сил ЗСУ уточнило, що їх було 27 – курсанта Олександра Харченка в останній момент не допустили до польоту, тому його на борту не було. Внаслідок катастрофи 26 осіб загинули, одна людина вижила, вона перебуває у лікарні.

ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи Ан-26 на Харківщині.

26 вересня в Україні оголошене днем жалоби за жертвами авіакатастрофи на Харківщині.

your ad here



Глобальний кліматичний страйк у різних країнах світу (фоторепортаж)

25 вересня молодь у всьому світі згуртувалася у боротьбі з глобальними змінами клімату

your ad here



«Люксембург, Люксембург»: у мережі з’явився тизер другого фільму Лукіча за участі «Курган & Agregat»

Кінокомпанія ForeFilms оприлюднила тизер другого фільму режисера Антоніо Лукіча. Стрічка називатиметься «Люксембург, Люксембург». У ній мають взяти участь музиканти гурту «Курган & Agregat».

«Це історія про двох братів Колю і Васю, які вирушають у тривалу подорож до Люксембургу. Там один із них мріє познайомитися з батьком, якого не бачив із п’ятирічного віку, а інший воліє будь-що ухилитися від цієї зустрічі. Втім, неминучого не уникнути, і ця поїздка назавжди змінить життя Колі й Васі», – повідомили у ForeFilms.

Знімання заплановані на березень-травень 2021 року.

У січні вийшла дебютна стрічка українського режисера Антоніо Лукіча під назвою «Мої думки тихі». Робота здобула «український оскар» – «Золоту Дзиґу» – у номінації «Найкращий фільм».

 

your ad here



Степанов: заявки на виплати надбавок медикам не подали 450 лікарень

450 медичних закладів не подали заявки на виділення коштів для надбавок лікарям, заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Як повідомляє пресслужба МОЗ, про це він повідомив під час онлайн-наради з обласними департаментами охорони здоров’я.

За словами Степанова, відповідних звернень до Національної служби з охорони здоров’я не направили 450 закладів з 1 600.

«Ми закликали обласні департаменти допомогти медичним закладам активніше подавати до НСЗУ заявки на отримання додаткових коштів для доплат медикам, запроваджених з 1 вересня. НСЗУ розпочала прийом заявок від медичних закладів на виділення коштів для виплати надбавок ще 11 вересня», — сказав він.

Голова МОЗ уточнив, що заявки не подав, зокрема, 51 заклад у Львівській області, 31 – у Дніпропетровській, 29 на Одещині та 27 у Києві.

Як зазначають у МОЗ, з 1 вересня лікарям мають виплачувати надбавки у розмірі 70% посадового окладу, медичним сестрам — 50% мінімальної заробітної плати, молодшому медичному персоналу — 25% мінімальної заробітної плати. Виплати здійснюються з бюджету через НСЗУ.

your ad here



В Україні відкрили справу через незаконне затримання одесита в Криму – прокуратура АРК

Управління Нацполіції в Криму та Севастополі відкрило справу через незаконне затримання на анексованому півострові громадянина України, повідомляє прокуратура Автономної республіки Крим 25 вересня.

Справу порушили за статтею про незаконне позбавлення волі.

За повідомленням прокуратури, йдеться про 22-річного хлопця з Одеської області.

«Громадянин України на початку вересня приїхав до Криму на відпочинок, і 22 вересня хлопець був затриманий окупантами у місті Євпаторія за нібито публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності на півострові. «Окупаційні правоохоронці» доставили затриманого до міста Сімферополя, де незаконно  створений «Київський районний суд міста Сімферополя» обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – йдеться в заяві.

Читайте також: Росія намагається виправдати агресію проти України і не допускає місію ООН в Крим – Джеппар

Кваліфікація справи, відкритої Нацполіцією, передбачає до 10 років ув’язнення в разі визнання винним.

Раніше проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомляв, що українець, затриманий 19 вересня в Криму російськими силовиками – 22-річний житель Одеси Олександр Долженков.  Наразі офіційного підтвердження його особи немає.

your ad here



В Україні виявлено 3565 нових випадків COVID-19 – РНБО

Минулої доби в Україні виявлено 3565 нових випадків COVID-19, свідчать дані Ради національної безпеки та оборони.

Згідно з повідомленням, померли за минулу добу 70 людей, одужали 1675 пацієнти.

Найбільше нових випадків зафіксували у Києві, Харківській та Тернопільській областях.

Станом на ранок 25 вересня, від початку пандемії коронавірус вразив 191 671 українців, 3827 людей померли, одужали – 85 133.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 32 мільйони, померли майже 983 тисячі людей, одужали понад 22 мільйони.

 

your ad here