Екс-президент Грузії Міхaїл Саакашвілі готується стати директором Національного антикорупційного бюро України. Як пишуть ЗМІ, Саакашвілі вважає, що фронт боротьби за свободу Грузії проходить сьогодні в Україні. І корупція — це ворог для України не менший, ніж російські війська і російські танки. Тому політик готує пакет відповідних документів і збирається взяти участь у публічному конкурсі на посаду директора НАБУ. Який, як відомо, був оголошений 12 січня цього року. Прийом документів триватиме 30 календарних днів — до 12 лютого.
Інформація про Саакашвілі на посаді директора НАБУ не нова. Грузинського політика «сватали» на цю посаду ще восени минулого року, як тільки в парламенті «знайшлося» достатньо голосів, щоб створити орган з боротьби із вищою політичною корупцією. Але тоді Саакашвілі не бачив для себе за можливе відмовитися від громадянства країни, президентом якої він був майже 10 років. «Мені запропонували посаду першого віце-прем’єра України. Але для цього я мав отримати українське громадянство, відмовившись від грузинського. Я відмовився. На цьому етапі для мене це не є можливим», — сказав він тоді в інтерв’ю.
Виходить, що за останні два місяці щось у житті Міхеїла Саакашвілі суттєво змінилось, якщо він вже готовий відмовитися від грузинського громадянства заради боротьби з українською корупцією. Адже, хоча конкурсна комісія і змінила, порушуючи чинне законодавство, умови участі в конкурсі, дозволивши іноземцям кандувати. Однак чинна редакція закону України про Національне антикорупційне бюро чітко визначає, що директор НАБУ не може бути громадянином/громадянкою іншої держави. Українське громадянство — обов’язкове. І, як відомо, станом на учора в планах парламентської коаліції не було задуму змінювати цю статтю. Хоча сам закон таки поміняють.
Минулої п’ятниці — 30 січня 2015 року — в парламенті було зареєстровано законопроект №1660-Д, який дозволить повернути в Закон України «Про Національне антикорупційне бюро» більшість статей, вилучених в ніч перед голосуванням.
Законопроект було зареєстровано депутатами від різних політичних сил і погоджено комітетом Верховної Ради з боротьби із корупцією та організованою злочинністю.
«Цей законопроект став консенсусом між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, різними політичними силами та Адміністрацією Президента, — стверджує Єгор Соболєв, голова парламентського комітету з боротьби із корупцією та організованою злочинністю. — Він містить суттєві правки до закону, яке дозволить запустити роботу Бюро та частково поверне йому незалежність, прозорість та повноваження, які були попередньо вилучено».
Законопроектом №1660-Д повертаються високі зарплати співробітникам Бюро, що дозволить убезпечити майбутніх борців із корупцією від хабарів. Також повертається і норма про заборону працювати в Бюро осіб, які за останні п’ять років працювали в антикорупційних підрозділах СБУ, МВС та прокуратури тощо.
«Ця норма була однією з ключових, що була вилучена в ніч перед голосуванням та яку обов’язково потрібно було повернути в закон, — стверджує голова правління Віталій Шабунін. — Адже не можна допускати працювати в Бюро старих «борців» із корупцією, що вже «наборолися» до того, що Україна — одна з найкорумпованіших країн світу».
Одним з важливих норм закону стало повернення в підслідність НАБ екс-президентів. Законопроектом конкретизується конкурсна процедура з добору директора НАБ: чіткіше визначено кваліфікаційні вимоги до кандидатів на цю посаду; конкурсній комісії з добору директора надається право проводити інтерв’ю з будь-якою кількістю дібраних претендентів, внаслідок чого комісія має шляхом відкритого голосування дібрати двох або трьох кандидатів, із яких Президент України визначає кандидата, що призначається на посаду директора.
Ще одна важлива новація — створення інституту детективів. Усередині НАБ працюватимуть справжні детективи, які одночасно будуть і слідчими, і оперативними співробітниками. Цим детективам дозволятимуть навіть моніторити банківські рахунки.
Окремим важливим кроком є створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка має здійснювати нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування НАБ та підтримувати державне обвинувачення у відповідних провадженнях.
До речі, експерт зауважують, що призначення Саакашвілі — це далеко не просте питання. Адже воно тягне за собою низку наслідків у міждержавних стосунках і може суттєво позначитися на відносинах офіційного Тбілісі та Києва. «Призначення Саакашвілі не зрозуміють ні його виборці, бо це означатиме відмову від громадянства, ні, тим більше, Маргвелашвілі…», — сказав Віталій Шабунін.
…