Author: CensorMan

Маєток настоятеля Києво-Печерської Лаври владики Павла, який побудований під Києвом, виставили на продаж за 1,3 млн доларів. Про це повідомив журналіст Михайло Ткач на сторінці у мережі.

“Настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло, схоже, продає той самий маєток під Києвом. Точної адреси в оголошенні немає, але на фото будинок один в один схожий на той, який я вперше знайшов і зняв у далекому 2012-му. Тоді владика так і не запросив нас у гості, але тепер можна оцінити не тільки екстер’єр, а й інтер’єр. Ціна на сайті: 34 190 000 грн або 1 300 000 $”, – написав журналіст.

“Повністю мебльований італійськими та англійськими меблями, люстри Чехія, побутова техніка Smeg. Розкішний дизайнерський ремонт у класичному стилі з використання дорогих матеріалів. Будинок дуже теплий і затишний. Мармурові підлоги з підігрівом Італія, паркет Німеччина. Ділянка з гарним дизайнерським ландшафтним дизайном, багато екзотичних дерев. Гостьовий будинок 170 м, будинок охорони 18 м”, – йдеться в описі.
…

Правда України

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали в парламент законопроект № 5361, яким хочуть змінити правила роботи платіжного ринку.

Депутати пропонують позбавити банки монополії на випуск електронних грошей – їх зможуть емітувати небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків. Як і банки, небанківські фінансові установи зможуть будувати мережі агентів.

Сфера застосування електронних грошей буде розширена. Держказначейство буде випускати електронні гроші, які потім же буде приймати від українців в рахунок оплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів і пожертвувань. Торговці повинні будуть приймати до оплати електронні платіжні засоби, які випущені української платіжною системою.

Оплату товарів і послуг можна буде здійснювати також електронними грошима, випущеними нерезидентами. У правовому полі з’являться провайдери інтернет-розрахунків – фінтех-стартапи. Це як посилить конкуренцію між українськими фінустановами, так і відкриє наш ринок для зовнішніх гравців.

«На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, що забезпечують проведення платежів і розрахунків в мережі Інтернет (PayPal, ApplePay, GoogleWallet) з використанням платіжних карт і електронних грошей.

Українські громадяни зацікавлені у використанні послуг таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці в сфері IT)», – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.

НБУ зможе встановлювати для українців ліміт володіння електронними грошима нерезидентів. Конвертація – купівля/продаж західних електронних грошей – буде проводитися через рахунки банків
…

Правда України

Кабінет Міністрів України встановив вартість оформлення закордонного паспорта за 20 робочих днів – 253 грн, за три робочі дні – 506 грн.

Про це йдеться у постанові уряду №770 від 2 листопада.

Згідно із документом, оформлення (зокрема замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України (у формі карти), окрім оформлення паспорта громадянина України вперше, з дня оформлення заяви-анкети в термін не пізніше ніж через 20 робочих днів коштує 87 грн, не пізніше ніж через десять робочих днів – 174 грн.

Оформлення (зокрема замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон із дня оформлення заяви-анкети в термін не пізніше ніж через 20 робочих днів – 253 грн, не пізніше ніж через сім робочих днів – 506 грн, не пізніше ніж через три робочі дні – 506 грн.

Оформлення та обмін проїзного документа біженця в термін протягом 15 робочих днів із дня звернення заявника по отримання документа коштує 156,46 грн, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон у термін протягом 15 робочих днів – також 156,46 грн.

Оформлення та обмін посвідчення біженця, окрім оформлення вперше, в термін протягом 15 робочих днів – 116,34 грн.

Також оформлення та обмін посвідки на проживання в строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття документів, передбачених законодавством, – 253 грн, посвідки на тимчасове проживання – 156,46 грн.

Оформлення та обмін картки мігранта в терміном протягом десяти робочих днів – 137,8 грн, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, окрім оформлення вперше, в термін протягом 15 робочих днів – 116,34 грн, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, у строк протягом 15 робочих днів – 156,46 грн.
…

Правда України

Національний банк заборонив використовувати в Україні електронні гроші чотирьох торгових марок: Webmoney, Яндекс.Деньги, QIWI Wallet, Wallet one/Єдиний гаманець. Про це сказано в телеграмі НБУ, розісланій по банківській системі.

Заборону на використання електронних грошей зазначених вище торгових марок пояснюють тим, що правила їх використання з НБУ не узгоджувалися. Примітно, що заборона стосується не тільки учасників, а й користувачів. “Надання послуг з використанням цих торгових марок користувачам заборонено”, – сказано в телеграмі Нацбанку.

Також в документі зазначено, що центробанк погодив роботи внутрішньодержавної системи розрахунків WebMoneyUA. Як саме регулятор може вплинути на користувачів заборонених систем електронних грошей, при цьому в телеграмі не уточнюється.

“З огляду на повноваження НБУ, можна очікувати, що за допомогою свого фінмоніторингу зможуть заблокувати рахунки людей, які порушують його заборони. Адже люди перераховують кошти, які знаходяться на їхніх банківських рахунках”, – повідомив старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Крім того, НБУ цим розпорядженням зазначив, що 19 жовтня банки повинні були завершити співпрацю з платіжними системами, що входять до списку санкцій РНБО. Серед них – “Золота Корона”, “Blizko”, Міжнародні грошові перекази “Лідер”, Anelik, “Юністрім”, “Колібрі” (колишній – “Бліц”).

Нагадаємо, в Україні до 2017 року запустять внутрішньодержавну платіжну систему. Про це заявив В’ячеслав Пожарський.
…

Правда України

Фінансова криза, що триває в Україні вже майже три роки, деяким підприємствам принесла не стільки втрати, скільки можливості позбутися раніше взятих на себе фінансових зобов’язань. У розпорядженні Forbes з’явилася доповідна записка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ім’я президента України Петра Порошенка. У ній, зокрема, вказується, що одна з глобальних проблем, які впливають на якість активів Фонду, ─ штучне банкрутство боржників банків. За останні два роки підприємства пішли в «штучне» банкрутство на десятки мільярдів гривень. Навіщо вони це роблять і чи дозволить така практика їм не платити за кредитами.

Як зазначено в документі, на даний момент у розпорядженні Фонду гарантування вкладів є активів на суму близько 450 млрд гривень. Але це балансова вартість, яка має мало спільного з оціночною. В середньому співвідношення оціночної вартості активів до балансової становить 24%. Тобто в реальності активи під управлінням ФГВ коштують не більше 100-125 млрд гривень.

При цьому протягом останніх років якість активів Фонду постійно падала. Однією з головних причин цього стало фіктивне банкрутство боржників банків. Так, виходячи з даних, які є в нашому розпорядженні, у кредитних портфелях деяких неплатоспроможних фінустанов рівень банкрутства боржників досягає 90%.

Найяскравішим прикладом можна вважати банк «Таврика», де із загального корпоративного кредитного портфеля 5,05 млрд гривень у банкрутство пішли підприємства на суму в 4,4 млрд гривень.

У банку «Форум» із загального кредитного портфеля в 10,5 млрд гривень на банкрутах числиться зобов’язань на суму в 5,9 млрд гривень; в «Надрах» при портфелі в 10,97 млрд гривень ─ на 8,9 млрд грн. Вражає і ситуація стосовно Дельта Банку, де загальний кредитний портфель юросіб становив 40 млрд гривень: там зобов’язань підприємств-банкрутів ─ на 11,5 млрд гривень.

Загалом щодо неплатоспроможних банків сума, на яку підприємства пішли в банкрутство, за нашими оцінками, становить не менше 40 млрд гривень.

У фіктивне банкрутство підприємства йдуть в основному для того, щоб не платити кредит і при цьому ─ не розлучатися із заставним майном. Хоча українське законодавство прямо передбачає, що застави при будь-яких розкладах повинні дістатися банку.

«У разі початку процедури банкрутства банк, до якого боржник передав у заставу (іпотеку) своє майно, має статус заставного кредитора. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно боржника, передане в заставу (іпотеку) банку, не входить у ліквідаційну масу. А гроші, отримані від продажу цього майна, використовуються виключно для погашення вимог банку», ─ пояснює адвокат Вадим Кізленко. Тому, якщо заставне (іпотечне) майно фактично є в наявності, то вимоги банку або їх частина будуть погашені, додає він.

Водночас, юристи підприємств знаходять способи позбавити банки застав. «У процедурі банкрутства можна організувати продаж майна дуже дешево, навіть за 1 гривню, і це буде законно», ─ каже Анатолій Родзинський.

За його словами, часто проблема криється в недостатній кваліфікації банківських юристів. «Вони просто «не витягують» протистояння з юристами боржників», ─ уточнює Родзинський.

Свою частку вносить і корупція в державних органах, якій юристи банків також не завжди можуть протистояти. «Безумовно, як і майже скрізь в Україні, в процедурах банкрутства є зловживання. Однак проблеми банків на 90% не в корупції державних інститутів, а в некомпетентності в банкрутному законодавстві співробітників юридичних відділів самих банків», ─ підкреслює Родзинський.

При цьому в ФГВ не заперечують, що боротися в судах із підприємствами, що йдуть у банкрутство, важко. «ФГВ, напевно, ─ найслабший керуючий по таких активах. Наші ресурси дуже обмежені. Як тільки банк потрапляє в ліквідацію, ми не можемо вести цю роботу так ефективно, як її може вести покупець із приватного сектору. Тому наше завдання ─ якомога швидше за максимальною ціною продати цей актив, щоб уже приватники протистояли деструктивним процесам», ─ заявляла Юлія Берещенко.

Програють у даній ситуації як сам Фонд, так і інші вкладники неплатоспроможних банків, які сподіваються отримати втрачені кошти. Однак у кредиторів, чиї виплати не були покриті Фондом гарантування, шанси на те щоб отримати кошти від реалізації майна банків-банкрутів, досить примарні.

В цілому, опитані нами експерти вважають, що чинне в Україні законодавство в сфері банкрутства відповідає європейській практиці. Але ефективність його застосування, в тому числі і в банківській сфері, залишається надзвичайно низькою.

Євген Олейников, експерт Економічного дискусійного клубу, виділяє кілька причин виникнення у банків труднощів у зв’язку з банкрутствами підприємств-боржників. Перш за все, це низька ефективність роботи правоохоронних органів щодо виявлення фактів свідомого доведення до банкрутства з притягненням до відповідальності винних фізичних осіб ─ вигодонабувачів банкрутства будь-якого банку. Як наслідок, для погашення боргів збанкрутілого банку залишаються тільки низьколіквідні активи самого цього банку. А високоліквідні активи перебувають під контролем фізосіб, які й довели цю установу до банкрутства, і тому вони формально ─ поза процедурою банкрутства банку.

Крім того, не йде на користь справі і формальний підхід до виконання своїх обов’язків державною виконавчою службою. «Таким чином, проблема полягає не у вітчизняному законодавстві про банкрутство, а в організації його ефективного застосування», ─ резюмує Олейников.
…

Правда України

Тариф на електроенергію для теплової генерації на кінець жовтня зріс до рівня 1,75 грн/кВт-година порівняно з 1,26 грн/кВт-година на кінець вересня.

Експерт у сфері енергетики Андрій Герус на своїй сторінці в мережі написав, що цей показник – черговий рекорд.

“За останні декади жовтня тариф теплової генерації знову зріс – становить вже 1,75 грн за кВт-годину. Це знову історичні рекорди”, – вважає експерт.

“Якби шахти продавали своє вугілля за ціною, яку покриває тариф ТЕС (2300 грн), то це додатково понад 300 млн гривень для державних шахт в жовтні. Ще понад 50 млн гривень – різниця за вересень. Ось так просто можна знайти 350 млн гривень, які “загубилися”. Точніше осіли на підприємствах теплової генерації”, – заявив він.

“Велику частину вугілля державних шахт купує ДТЕК, ще значну частину купує Центренерго. Є покращення в країні. Для тих, хто контролює теплову генерацію”, – підсумував Герус.

Як повідомлялося, “Центренерго” в січні-вересні 2016 року отримало чистий прибуток 1 млрд 21,519 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року енергогенеруюча компанія завершила з чистим збитком 81,788 млн грн.
…

Правда України

Глава Національного банку України Валерія Гонтарева не довіряє національній валюті і зберігає особисті заощадження в американських доларах.

Про це пише The New York Times у статті “В Україні навіть перший банкір країни не довіряє банкам”, аналізуючи електронні декларації українських політиків.

“Високопосадовець, що опікується банками країни – Валерія Гонтарева, яка відповідальна за стабілізацію національної валюти – гривні, тримає більшу частину своїх грошей у доларах США – $1,8 мільйона”, – пише The New York Times.

Видання наголошує, що такі дії глави Нацбанку, як і інших політиків, негативно позначаються на довірі до гривні і банківської системи України в цілому.

“У багатьох законодавців і чиновників, відповідальних за те, щоб вселяти громадськості довіру до економічних і банківських установ України, мало віри, що їх власне багатство буде в безпеці в національних банках країни, згідно з недавнім розкриттям фінансової інформації”, – йдеться в статті.

Зазначають, що українські політики сумарно задекларували $482 млн заощаджень у доларах США, з яких $36 млн зберігають у готівці.

“Поряд із натяком на потенційні можливості для розслідувань антикорупційної поліції, фінансова звітність вказує на очевидну відсутність довіри до фінансових установ країни з боку лідерів, які керують нею. Здається, деякі політики поставилися до декларації, як до свого роду амністії, показуючи все, що вони заробили десятиліттями нечесною працею, з метою очистити себе. Однак антикорупційні органи уповноважені дослідити джерела фінансових коштів”, – пише американське видання.

Зазначають, що в Україні люди знають про схильність своїх політиків до корупції і пояснюють величезні суми їхніх заощаджень штучним роздуванням декларацій – так чиновники намагаються створити для себе можливість задекларувати новий дохід від майбутнього хабарництва.

“Гроші, які пізніше з’являться на банківських рахунках, або гроші для придбання розкішних автомобілів чи годинників, буде важко пояснити, якщо не підготувати для цього підстави в першій декларації”, – йдеться в статті.
…

Правда України

Опубліковано Рейтинг міст світу з найвищими цінами на нерухоме майно [Prime Global Cities Index] за третій квартал 2016 року.

У рейтингу показано, що попри підвищення цін на нерухомість у 37 містах (які брали участь у дослідженні) у середньому на 3,8%, у багатьох містах зростання цін на нерухомість класу люкс уповільнилось у порівнянні з попереднім кварталом.

На нерухомість класу люкс припадає 5% від ринку нерухомості кожного міста.
Це обумовлено різноманітними факторами, включаючи додаткові податки на нерухомість, загальнонаціональні вироби та скасування податкових пільг для іноземних покупців.

Давайте поглянемо на міста, які посіли найвищі позиції у рейтингу, за відсотками зростання цін на нерухомість класу люкс за останній 12-місячний період:

9. Сідней, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.1%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.0%

Ринок розкішної нерухомості у найбільшому місті Австралії тримається на плаву завдяки обмеженій пропозиції.

Експерти заявляють, що повільні темпи зростання у цьому сегменті за останні три місяці спричинені запровадженням у місті нового податку на нерухомість. Новий Південний Уельс, штат Австралії, в якому розташований Сідней, у червні запровадив додатковий 4% гербовий збір для іноземних покупців.

8. Кейптаун, Південно-Африканська Республіка

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 0%

Особливості розташування Кейптауну між береговою лінією та горами значно обмежує можливості розширення міста, Населення якого постійно збільшується за рахунок притоку молодих робітників. А це, у свою чергу, зумовлює зростання попиту на житло.

7. Токіо, Японія

Збільшення цін за 12-місячний період: 9.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.8%

У звіті агентства Bloomberg йдеться про розквіт ринку нерухомості Токіо. Підкреслюється, що послаблення японської єни та відносна дешевизна житла у Токіо, порівнюючи з іншими великими містами світу, спричинили надходження інвестицій у місто, як з території Японії, так і з-за кордону.

6. Мельбурн, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 10.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 2.9%

Багаті іноземці, здебільшого з Китаю, зумовлюють попит на житло найвищого класу у цьому австралійському місті.

5. Торонто, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 12.0%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.2%

Іноземні інвестиції та відносно низький курс канадського долару спричинили різке зростання цін на житло у найбільших містах Канади протягом останніх років. За останні три місяці темпи 3-місячного зростання уповільнилися, однак за 12-місячний період цей показник зріс на 12%.

4. Гуанчжоу, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 14.3%

Збільшення цін за 3-місячний період: 6.9%

Ціни на нерухоме майно класу люкс у третьому найбільшому місті Китаю зросли на 6,9% за останній квартал. Це – найпотужніший транспортний та торговий центр країни.

3. Сеул, Південна Корея

Збільшення цін за 12-місячний період: 17.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 8.2%

Ціни на нерухомість у Південнокорейській столиці невпинно зростають з 1970-х, коли уряд перетворив рисові поля на південь від міста на сучасний житловий район. Ціни на житло зросли у цьому місті на 8.2% за останній квартал, що є найвищим показником у нашому рейтингу.

2. Шанхай, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 23.4%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.5%

Кількість населення найбільшого міста східного Китаю зросла з 13 мільйонів у 1995 році до 24 мільйонів у 2015 році, обумовлюючи високий попит на житло. Активність ринку також підживлюється завдяки притоку висококваліфікованих робітників, які останніми роками переїжджають до Китаю.

1. Ванкувер, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 31.6%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.5%

Місто з населенням трохи більшим за 600 000 мешканців є дуже популярним серед китайських інвесторів. У серпні провінція Британська Колумбія запровадила суперечливий збір на придбання іноземними покупцями житла у Ванкувері та передмістях для подолання проблеми зростання цін. За останні три місяці ціни зросли лише на +1,5%, однак за 12-місячний період цей показник зріс на +31.6%.
…

Правда України

Лондонський інститут опублікував свій щорічний рейтинг процвітання і добробуту країн світу. Для визначення найбільш багатих і щасливих держав фахівці інституту врахували вплив 104 різні фактори, що включають рівень доходу населення, кількість людей, зайнятих на постійній роботі, рівень Інтернет-безпеки і т. д.

В процесі складання рейтингу оцінювалися 149 країн. Ми відібрали з нього 10 держав.

10. Великобританія

Незважаючи на Brexit, Британія в цьому році перемістилася в рейтингу добробуту з 15-го на 10-е місце. Країна стала однією з кращих за рівнем бізнес-середовища.

9. Данія

Скандинавські країни завжди відрізнялися високими стандартами життя. Данія ж серед них на сьогоднішній день займає найнижче місце. Все більше балів держава отримала за забезпечення безпеки населення.

8. Швеція

Ця країна отримала високі оцінки рівня розвитку економіки і управління.

7. Нідерланди

У Голландії особливої уваги експертів удостоїлися рівень освіти та економічного розвитку.

6. Австралія

Піднялася на одну сходинку в порівнянні з торішнім рейтингом. Своєю позицією країна зобов’язана гарній погоді і рівнем соціального капіталу.

5. Канада

Канада в цьому рейтингу випереджає США. Вибитися в лідери допоміг країні високий рівень соціального капіталу і свободи громадян, а також розвиток бізнес-середовища.

4. Швейцарія

Ця країна часто займає перші позиції рейтингу добробуту, завдяки відмінній освіті та рівню медицини. У загальному заліку країна займає 3-є місце за показниками охорони здоров’я.

3. Фінляндія

За даними Lagatum Institute, країна відрізняється високим рівнем управління.

2. Норвегія

Ця країна сім років поспіль займала перше місце рейтингу добробуту. Проте цього року вона погіршила свої позиції, перемістившись на друге місце.

1. Нова Зеландія

За версією досліджувачів, саме Нова Зеландія є найбільш процвітаючою країною світу. В ній відзначаються найвищі показники соціального капіталу та економічного розвитку, а також активними темпами відбувається становлення бізнес-середовища.
…

Правда України

Кілька великих світових компаній-контент-провайдерів ведуть переговори з урядом про те, щоб розміщувати в Україні свою інфраструктуру.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань зв’язку та інформатизації Олександр Данченко.

При цьому він уточнив, що поки не може розкривати деталі.

“Чому газова труба пройшла через Україну – це географічно найкоротший шлях. Якщо компанія ганяє трафік з США у Китай, робити це через нашу країну – більш оптимальний шлях, в тому числі і з точки зору безпеки та збереження даних. Затримки менше. Плюс в Україні відмінної якості транзитна оптика”, – зазначив Данченко.

Крім того, він згадав про важливість законопроекту за хмарним технологіями, який був нещодавно прийнятий у першому читанні.

“Якщо ми його приймемо, контент-провайдери з інших країн, на кшталт Google чи Facebook, отримають можливість розміщувати свої ресурси на території України. Уявіть, як це підвищить інвестпривабливість країни”, – підкреслив Данченко.
…

Правда України

Національний банк застерігає власників платіжних карт про кібершахрайства. Про це йдеться в повідомленні регулятора.

Згідно з повідомленням, почастішали дзвінки кібершахраїв власникам банківських карток від імені представників НБУ.

Вони вимагають назвати реквізити платіжних карт і суми залишків на рахунках.

Нацбанк застерігає від розголошення персональних даних та реквізитів платіжних карт.

Регулятор нагадує, що працівники банків, в тому числі і Нацбанку, не телефонують клієнтам із зазначеними вимогами.

Ні служба безпеки НБУ, ні його керівництво не мають потреби і повноважень запитувати дані платіжних карт і рахунків, підкреслюють в Нацбанку.

Як повідомлялося, раніше ряд банків попереджав власників платіжних карт про шахрайства.
…

Правда України

Так, масовий відтік кадрів сьогодні за кордон триває по всій країні. Лікарі, медсестри, фельдшери в Україні нині на вагу золота.

Кадровий дефіцит медиків становить приблизно 6,5 тисяч працівників.

“Це просто біда. У глибинці на сьогодні не вистачає медсестер для того, щоб закрити цілодобові пости по реанімації, по хірургічних службах та іншому”, – зауважив експерт в галузі охорони здоров’я Костянтин Надутий.

Основна причина полягає у низькій заробітній платі, яка становить трохи більше мінімальної. Ставка медсестри – півтори тисячі гривень, лікаря-початківця – 1 тис. 800 грн, а лікаря зі стажем – дві з половиною тисячі. З надбавками і преміями сума становить близько чотирьох тисяч.

“Більшість працюючих медиків – це люди пенсійного віку, молодь не хоче йти працювати на ті мізерні заробітні плати”, – зазначив Олег Панасенко.

Щоб прогодувати себе, лікарі беруть дві ставки, переважно, в різних клініках. А ось молоде покоління медиків з легкістю змінює українські білі халати на комфортну закордонну уніформу.

“Який сенс залишатися в цій країні на 2 тисячі гривень, якщо ви можете виїхати на 60-70 тисяч гривень”, – відзначив завідувач відділенням пухлини стравоходу і шлунка Юрій Кондрацький.
…

Правда України

Шахраї взялися за підробку банківських злитків і монет. Тенденцію визначили самі банкіри: за їхніми словами, підробляють не стільки великі золоті бруски по 250 г, а й зовсім невеликі.

«Трапляються підроблені злитки, починаючи з 1-грамового і до 500 м. Хто саме їх приносить, сказати складно – це і ті, хто свідомо продає підробки, і клієнти, які придбали злитки на чорному ринку», – розповів начвідділу операцій з банківськими металами Володимир Піщаний.

На чорний ринок золота йдуть через постанову НБУ від жовтня 2014 го про обмеження на продаж в 3 тис. грн/день (сьогодні обмеження вже дорівнює 12 тис. грн/день). «Тому попит є тільки на дрібні номінали (від 1 г до 10 г) – це ті злитки, які можливо купити на 12 тис. грн», – пояснила pr-менеджер банку Наталя Яненко.

Якість фальшивок не виросла, тому банки можуть легко виявити підробку.

Але ситуація ризикує погіршитися, як тільки підробку поставлять на потік професіонали. Перевірити хороші «копії», особливо злитки в 500 г і 1000 г, непросто. Для цього потрібне дороге обладнання.

«Таке є в Державній скарбниці. Якщо все ж існують сумніви з приводу справжньості, то краще відмовити клієнту, щоб не брати на себе відповідальність», – зауважила фахівець Ірина Павленко. Більш дрібні номінали, в 1-5 г, роблять грубо, і, щоб їх виявити, вистачає навіть уважного зовнішнього огляду. Простим українцям складніше, і шахраї цим користуються (в основному «липові» злитки продаються пересічним громадянам).

«При найменшому сумніві в справжньості метал конфіскується, а у людини виникають проблеми зі службою безпеки банку і правоохоронними органами», – застерігає Наталя Яненко.

Ще одна тенденція – підробка інвестиційних та пам’ятних монет. «Підроблених монет, емітентом яких виступає Нацбанк, поки не бачив, але ось інвестиційні монети інших держав траплялися», – розповів директор банкнотного банкингу банку Андрій Львов.
…

Правда України

Глава Мінпаливенерго Ігор Насалик не двозначно дає зрозуміти, що у відносинах між Україною і американською корпорацією Westinghouse Electric (WEС) настав, хоч і явно запізнілий, але все ж медовий місяць. Бізнес останньої критично залежить від державної ядерної політики США і Великобританії, але сама корпорація при цьому належить атомним компаніям Японії і Казахстану (83% і 10% акцій відповідно).

На початку осені український міністр провів переговори з міноритарним акціонером WEС і найбільшої в світі уранодобувної компанії НАК “Казатомпром”. Сторони домовилися створити СП з видобутку урану в Україні та Казахстані. У нашої країни є завод іонообмінних смол, без яких не можна збагачувати руду, а казахи лідирують в технологіях бесшахтного вилуговування рудних пластів. Ці потенціали вирішили об’єднати. Були й інші домовленості.

Через півтора місяці після візиту в Астану до міноритаріїв корпорації WEС, Насалик заявив про те, що його відомство розглядає галузеву програму, за якою частка цієї корпорації на ринку імпорту ядерного палива в Україну на певний термін буде доведена з нинішніх 31% до 40%. У 2014 році ринок ділили російська “Корпорація ТВЕЛ” і WEС зі співвідношенням часток 84% і 16% відповідно.

Тоді преса говорила про загрозу монополізму поставок палива, що стоїть перед Україною. Ціна цього питання за 8 місяців цього року склала $424 млн., які наш “Енергоатом” витратив на імпорт палива. Ще понад $240 млн щорічно йде на супутні паливні послуги, а саме, витрати на утримання і будівництво своїх сховищ, а також оплату вивезення відпрацьованого палива його російському виробнику.

В цілому, ризик збитків від можливої цінової змови для України становить мінімум 10% від щорічної витрати, а це близько $0,8 млрд. На імпорт палива і супутні послуги.

Саме стільки в відсотках складають середньозважені щорічні коливання світових біржових цін на первинний урановий концентрат і інші напівфабрикатні матеріали-складові палива. Але на кінцеву продукцію, з якої фабрикується паливо, взагалі ніяких світових біржових цін не існує.

Атомна промисловість – це не менш наукомістка сфера, ніж біогенетика, електроніка та аерокосмічна промисловість. Вартість кінцевої продукції, реакторів або касет зі складками палива (твелів), залежить від маси факторів і формується суто в контрактному процесі між покупцем і продавцем. Отже, щодо палива суто умоглядно існує дві загрози змови.

На рівні контрактної політики і з маніпуляцією біржовими цінами на сировину: продавці палива заявлять один рівень витрат на сировину, а реально буде інший. Але це умоглядно. А як відбувається насправді?

Суто формальна розрахункова ціна російського заводу-виготовлювача палива складає близько $300 тис. за одну збірку, але вся справа в тому, що продає товар не завод, а державна компанія-власник підприємства, тому реальна ціна кожного продажу Україні – це сувора комерційна таємниця. Приблизно такі ж ціни і комерційна політика у WEС, і у інших глобальних корпорацій, які теоретично і в далекій перспективі вважаються претендентами на частку українського ринку.

Для повноцінного розбору цінового ризику спочатку перерахуємо претендентів, тобто тих, хто зацікавлений в зниженні української загрози паливної монополізації між WEС і “ТВЕЛ”.

Перший – це канадська державна AECL, яка за підтримки Віктора Ющенка і колишнього генерал-губернатора Канади Рамсона Гнатишина безуспішно пропонувала Україні оновити АЕС реакторами Candu і паливом до них.

Другий претендент на наш ринок – це французька Areva з моделлю реактора EPR, просування яких в Україні колись безуспішно підтримувала Юлія Тимошенко.

Третій, і зараз найреальніший перспективний гравець на українському полі – це китайська General Nuclear Power Corp. (GNPC). Вона поки придивляється до України за набільш простим і надійним принципом – в 2016 році китайці вивели на ринки сусідніх з Україною країн, Румунії та Туреччини, свої реактори Hualong і паливо до них, а також реактори і паливо корпорації WEС, з якої китайці дуже міцно скооперувалася. Після такого кроку для корпорації GNPC вже абсолютно неможливо ігнорувати наш ринок. Питання тільки в тому, як їх тут приймуть, і хто буде плутатися під ногами.

Тепер розберемося безпосередньо з цінами. Ядерне паливо – це, мабуть, найбільш багатокомпонентний товар на світовому ринку. Тому з ним все дуже складно. По-перше, від його контрактної ціни можуть віднімати вартість уранових таблеток, які вироблені або з сировини компанії-виробника, або з урану країни-покупця. А можуть і не віднімати. Це “паливна” знижка №1.

По-друге, ще одним мінусом від формальної розрахункової ціни може бути вартість цирконію, магнію і спецсталі, поставлених покупцем для виготовлення корпусів паливних збірок. А можуть цей дисконт, знову-таки, і не надавати, якщо покупець свого цирконію або магнію не знайшов. Це, умовно кажучи, “корпусна” знижка №2.

Своє виробництво магнію Україна поки не відновила, а ядерного цирконію ще не почала, хоча з видобутку його руди наша країна входить в першу світову п’ятірку. Тобто, тут знижок поки не буде.

По-третє, покупець може продавати або передавати компанії-виробнику матеріали, з яких робляться неактивні, регулюючі стрижні складових касет палива. А може і не продавати. Це знижка “за стрижнями-поглиначами”, тобто спосіб економії №3.

Ядерні поглиначі – це гафній, за виробництвом якого Україна входить в першу світову десятку, і бор для теплоносія, якого в нашій країні мало, і єдиний завод залишився в Донецьку. Українські “Енергоатом” і “Ядерне паливо” гафній не виробляють, їм це не цікаво, метал-сповільнювач видобуває державна “Об’єднана ДХК”, в підсумку, механізму отримання таких знижок від РФ у Києва поки немає.

По-четверте, є кооперація, за якою покупець за ліцензією виробляє компанії-виробнику елементи палива, а саме решітки кріплення збірок в касеті, і хвостовики збірок. Наприклад, ці елементи за російською ліцензією виробляє Чехія, а Україна купила в 2011 році таку ж ліцензію, але серійний випуск так і не почала. Це, так би мовити, “коопераційна” знижка за комплектацію №4.

І по-п’яте, це найголовніший елемент плаваючої ціни – збірки палива бувають різних моделей, і з різною ефективністю роботи, як і всі інші товари машинобудування. Умовно кажучи, є моделі безбожно старі, але які бадьоро купуються, є старі і добре перевірені, і є нові – ризиковані. Перша і друга категорія товару покладають на покупця додаткові витрати, тому коштують дешевше. Нові моделі дорожчі, тому що з ними простіше. Ось і виходить, що купівля за однією ціною моделі збірки з низькою і з високою тепловіддачею – це, відповідно, відкритий штраф або відвертий бонус покупцеві. Всі ці складні “модельні” знижки – цінові поступки №5.

Вони формують ціноутворення, як і всі інші базові фактори контрактної ціни.

Тобто, єдиної поточної ціни на збірку на світовому ринку не існує. Оперувати якимись опорними цінами для України, яка на 50% залежить від атомної енергії, але навіть не має атомного агентства або міністерства, це важке завдання.

Майже неможливо, якщо реальне ціноутворення формується 5-ма ключовими факторами знижок. І це якщо не брати до уваги стандартних контрактних інструментів: умови відвантаження, кредитування та погашення боргу, а також, гарантії темпів розвитку договору.

Отже, оцінюючи ризики монополізації ринку, Україні зараз найпростіше діяти найбільш банальним способом – виходячи з кількості учасників ринку (чим більше гравців, тим менше ризик), і темпу розвитку існуючих договорів. Нагадаємо їх два, “Енергатом” / “Корпорація ТВЕЛ” і “Енероговатом” / WEС. Темпи розвитку і розширення цих контрактів, по- суті, дадуть реальну ціну питання монополізації.

У випадку з поточними і минулими контрактами “Енергоатом” / “Корпорація ТВЕЛ”, Україна має падаючий рівень знижок, і мінімальний темп розвитку контрактів. Спочатку ще з 1990-х у сторін була можливість економити на податках і не експортувати уран в РФ, а поставляти його як давальницьку сировину за умови повернення доопрацьованої продукції. Але “Росатом” і російських фіскалів податкова мінімізація не влаштувала.

З цієї та інших причин, сировинна знижка №1 в 2001-2016 роки для України істотно скоротилася. На сьогодні, частина з 600 т урану, які щорічно видобуваються нашою країною, все ж надходить в РФ, і впливає на ціну закуповуваного палива, тобто знижка №1 працює. По частині загального імпорту з Росії, працює також знижка №5, тому що росіяни поспішають просунути на наш ринок нові моделі палива, щоб не відставати від WEС.

Словом, знижки з російським імпортом працюють. Але в такій категорії ціноутворення, як плата покупця за темпи розширення і розвитку контрактів, ситуація з імпортом з РФ виглядає фатально драматичною.

Найголовніший показник темпів зростання на світовому ринку контрактів постачання АЕС паливом – це динаміка локалізації, тобто швидкість виходу країни-покупця на проект будівництва власного заводу з ліцензійного виробництва паливних збірок. Уже двічі за історію двосторонніх відносин, в 1998 і 2015 роках за явної вини російської сторони Україна зривала проекти будівництва заводу в Жовтих Водах. І ясно, що тут розвитку вже не буде.

У випадку з поточними контрактами “Енергоатом” / WEС, все виглядає більш міцно. Як і у випадку з РФ, українська сторона отримує від цього продавця знижку №1 від формальної розрахункової ціни, тому що вона повністю забезпечує виробника урановою сировиною, яку виробляє сама або закуповує за кордоном. За цим контрактом активно працює і “модельна” знижка №5.

Вона дуже активна тому, що WEС, за фактом, ексклюзивно для України створила і регулярно проводить апргрейд складного палива “змішаного завантаження”. Ця модель американського палива виробляється на дочірньому заводі WEС в Швеції, і успішно горить в реакторах російського виробництва разом з російським паливом. А головне, дає набагато більш високу тепловіддачу і час вигоряння.

У категорії умовної доплати покупця за розвиток контракту історія торгівлі України з WEС з 2014 року стала виглядати дуже оптимістичною. По-перше, американський уряд в 2000-і роки відкрито підтримав цю корпорацію, і в рамках програм військово-ядерного роззброєння, за свої гроші розвернув в Харкові на заводі “Вестрон” виробництво електронних систем управління всіма технологічними процесами АЕС.

До цього власного виробництва атомних АСУ ТП в Україні не було, була тільки російська “ліцензійнка”. Створення Україною своїх систем прискорило розширення частки американського палива на українському ринку. По-друге, корпорація WEС, яка в 1998 році програла “ТВЕЛ” тендер на будівництво заводу в Жовтих Водах, не втратила своєї наполегливості.

Після провалу чергового українсько-російського проекту, вона відновила з Києвом комерційний діалог про умови своєї участі в локалізації виробництва палива в Україні. Такий хід – явний показник виграшу WEС в ціновій конкуренції з ТВЕЛ, тому що український покупець палива при приблизно рівних цінах отримав перспективу бонусу від корпорації США, а від корпорації РФ не отримав.

Поки що, в 2015-2016 роки концерн “Ядерне Паливо України” не зміг укласти договори щодо участі в проекті заводу американців з японо-казахстанської корпорації. Але за ці роки на регіональному ринку ядерного палива відбулися істотні зміни. Туреччина на початку цієї осені ратифікувала договір з WEC і китайською CSNTC про будівництво до 2020 року майбутньої третьої за рахунком АЕС в Туреччині. Ця АЕС з чотирма американськими реакторами запрацює недалеко від Стамбула, в місті Ігнеада у Фракії.

Коли ця гігантська АЕС запрацює на повну силу, потужностей працюючого в Швеції європейського паливного заводу WEC однозначно не вистачить на всіх європейських покупців. Ринок атомного будівництва дуже довгий за часом, і тому у корпорації WEC вже сьогодні є мотив просувати Україні головний цінової бонус до покупки американських твелів – український ліцензійний паливний завод, який зможе перекрити споживання ринку і нашої країни, і можливо, частини ринку Туреччини, що формується нині ринку.

Якщо діалог України та США з цього “заводського” цінового бонусу не виконається, нічого трагічного для Києва не відбудеться. Тому що поряд з пропозиціями взяти участь в будівництві заводу американської корпорації Київ зможе прийняти пропозицію і від китайської GNPC, яка в 2015 році домовилася добудувати АЕС в сусідній Румунії за технологією канадської АECL з колись дуже цікавими для України реакторами Candu. І побудувати український паливний завод в Жовтих Водах зможуть якщо не американці, то ці партнери. Отже фатальних сценаріїв для українського паливного ринку не передбачається. Адже, врешті-решт, кінцевою метою будь-яких цінових ігор для покупця є бонуси і розширення ринкового вибору, а до цієї мети Україна повільно, але впевнено йде.
…

Правда України

До кінця 2016-го, як заявляє віце-прем’єр Геннадій Розенко, депутати повинні прийняти закон “Про енергетичну ефективність будівель”.

У документі сказано: всі будівлі за рахунок власників повинні пройти енергетичний аудит, тобто розібратися, через що будинок втрачає тепло. Проводити аудит будуть експерти.

Крім того, для окремих будівель доведеться оформити сертифікат енергетичної ефективності, а за порушення закону передбачено штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Як сказано в документі, енергетичний аудит пройдуть всі об’єкти будівництва та вже зведені будівлі за рахунок власників. Як зазначають експерти, якісно виконаний енергоаудит в багатоповерхівці може обійтися в 9,5-13 тисяч гривень.

Вартість досліджень залежить від площі будинку і від того, яке обладнання використовує аудитор. Якість енергоаудиту дуже важливий аспект, наприклад, якщо будуть виконані всі розрахунки щодо можливих заходів, то можна брати участь у міських “грантових програмах, таких як “70/30”, звернутися в банк для отримання кредиту на енергомодернізацію або ж самостійно реалізувати запропонований енергоаудитором план утеплення.

Приблизна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:
до 100 квартир – 9,5 тис. гривень
до 300 квартир – 12 тис. гривень
до 350 квартир – 13 тис. гривень

Крім енергоаудиту, окремим будівлям доведеться оформити сертифікат енергоефективності: новобудовам, будівлям, які здаються в оренду як мінімум на рік, та місцям загального користування площею від 250 квадратних метрів.

Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися. Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3400 до 5100 гривень. “Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2017 року”, – йдеться в законопроекті.

Як пояснює заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Олена Бабак, енергоаудит будівель – діагноз, який необхідно отримати перед тим, як утеплювати будівлі.

“Коли ми йдемо до лікаря, ми хочемо, щоб нам перед лікуванням поставили діагноз. Також і наші будинки, щоб ми сьогодні не інвестували гроші в утеплювачі 5 см завтовшки і знищували наші будинки, ми повинні отримати діагноз енергетичного стану наших будинків від професіонала”, – пояснює Альона Бабак.
…

Правда України

Попросту кажучи, слідчі повинні були вимагати посадити топ-чиновників НБУ, серед яких цілком могли виявитися керівники нагляду часів Ігоря Соркіна, Степана Кубіва і навіть Валерії Гонтаревої.

Але! У трактуванні державних обвинувачів склад злочину інший. Вони стверджують, що за період з 2011-го по 2015 рік за участю одного лише «Meinl» з України було виведено понад 400 млрд грн. А це, погодьтеся, цілком вина банкірів – про НБУ ні слова.

За відгуками опитаних нами банкірів, прокурори не розуміють суті операцій. Або навмисно ховають провину чиновників центробанку. «Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності та адекватності капіталу. У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – ред.), але самі австрійці були проти таких операцій.

НБУ при реєстрації збільшення статутного капіталу банку за рахунок внеску акціонерів і надання дозволу на облік субординованого боргу в капіталі банку (Постанова НБУ № 368) закривав очі на джерела таких внесків», – каже наш співрозмовник.

400 млрд грн виведено з України 15 банків слідчі підозрюють в причетності до афери

Як би не класифікувався злочин, сума дійсно гігантська. Для порівняння: гарантований державою борг, прописаний в бюджеті на 2017 рік, становить 445 млрд грн. А сукупний обсяг активів банків, які знаходяться сьогодні на ліквідації в Фонді гарантування вкладів, кілька перевищує 500 млрд грн.

А значить, якби не існувало даної схеми, банки могли б не «лягти», а вкладникам повернули б їхні депозити. Але вона існувала довгі роки, і стала явною лише через те, що Валерія Гонтарева почала проводити «зачистку» фінансового ринку.

Якби не було цього, НБУ і банки досі зберігали б цю таємницю. Але реальний масштаб проблеми набагато більше, ніж навіть 400 млрд. Згідно з матеріалами слідства, в масштабну схему було залучено півтора десятка українських банків. Можна припустити, що список всіх клієнтів австрійського посередника набагато більше. Кореспондентські рахунки в «Meinl» мали десятки українських банків. «Це вершина айсберга. Ми так не працювали, але дуже багато хто робив», – пояснив один з банкірів.

Як це працювало? У справах фігурують три схеми, за допомогою яких відбувалоя виведення грошей. Як не дивно, вони не відрізняються складністю.

Схема №1. Банк платив за боргами офшору

Український банк відкривав кореспондентський рахунок у свого люксембурзького, швейцарського або австрійського колеги – такого, наприклад, як «Meinl Bank AG». На нього переводилися значні валютні кошти. Надалі під заставу цих сум банк видавав кредити офшорним компаніям. Згодом офшор зобов’язання по поверненню коштів не виконував. Це давало право закордонному банку списати гроші з коррахунку українського банку на свою користь.

Банківський нагляд НБУ бачив ці операції. Не міг не бачити – чому, ми пояснюємо нижче. Тим не менше, вони проходили безкарно. Можна пояснити халатністю або бардаком в НБУ, якби не промислові масштаби, в яких використовувалася дана схема. Український банк списував цей платіж на збитки. Попросту, гасив кредит за рахунок вкладів своїх клієнтів. Якщо кількість подібних операцій не зашкалювала, то банк міг працювати роками. Головне – домовитися з наглядом НБУ, щоб той закривав очі на систематичний відтік грошей.

Якщо ж операції перевищували розумну міру, вони призводили до визнання банку неплатоспроможним.

Незважаючи на порушені кримінальні справи, досі невідомо жодного випадку, коли колишній власник банку поніс би покарання за навмисне «вимивання» коштів. Але в цілому, олігархи залишаються безкарними.

Більш того, їм вдається вивести свої гроші з банку напередодні банкрутства. НБУ, який зобов’язаний ставити перепони, дивним чином «не бачить» сумнівних операцій. Якби банківський нагляд працював коректно, він відстежував би подібні операції і визнавав поповнення недійсним. Але, судячи з того, що впритул за ці махінації правоохоронці взялися тільки в 2015 році, регулятор на них систематично закривав очі.

Лише з 1 квітня 2016 року НБУ офіційно заборонив поповнювати капітал і вести інші операції через «Meinl AG» та ще кілька закордонних банків. Виходить, що до цього схема могла працювати – в тому числі, при колишньому главі НБУ Степані Кубіві і за нинішньої керівниці відомства Валерії Гонтаревої.

Схема №2. Банк фіктивно збільшував статутний фонд через офшор.

За словами наших джерел, такою була основна схема, якою користувалися українські банки.

«Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності і достатності капіталу (ретушування нормативів Н4/Н5). У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – R °), але самі австрійці були проти таких операцій», – говорить наше джерело.

За словами банкірів, найчастіше саме співробітники НБУ (мабуть, не безоплатно) направляли акціонерів і топ-менеджмент банків до агентів австрійського банку в Україні як до способу вирішення проблем щодо докапіталізації і ліквідності.

Алгоритм дій ідентичний першій схемі – до моменту передачі коштів під виглядом кредиту офшорним компаніям. Тільки в другій схемі замість того, щоб просто залишити гроші собі, офшор інвестував їх в український банк. Відбувалася процедура поповнення статутного фонду, який зазвичай становить основу капіталу будь-якого банку.

По суті, капіталізація відбувалася за рахунок грошей банку.

Збитки банку-банкрута доводиться відшкодовувати державі в особі Фонду гарантування вкладів. Він, в свою чергу, залучає для виплат кредити від Мінфіну, під відсотки. Мінфін відволікає ці гроші від виплати пенсій або ремонту доріг.

Паралельно ведеться судова робота, яка, схоже, нічим не закінчується. За інформацією Фонду гарантування, сума неповернення коштів з коррахунків банків, задіяних в схемі, склала $746,5 млн і €59 млн. Це лише частина тих самих 400 млрд грн.

Схема №3. Банк отримував «липовий» субординований кредит від офшору.

Це теж варіативне продовження першої схеми. Українські власники розміщували гроші на кореспондентському рахунку в якомусь закордонному банку.

Під заставу цих грошей той видавав субординований кредит, який законодавство України дозволяє враховувати як капітал. За правилами, субкредит неможливо вимагати погасити достроково. А значить, він залишається в банку на кілька років.

Насправді, вимоги банківського нагляду не дотримувалися. НБУ визнавав поповнення капіталу, після чого гроші з тією ж легкістю залишали український банк. Нагляд закривав на це очі, і капітал українського банку вважався все ще поповненим. Хоча насправді в банку грошей вже не було.

Варто також відзначити, що Нацбанк не міг не бачити цих схем. Поповнення капіталу за законом обов’язково відбувається з відома регулятора.

Порушення «вилізли» лише тоді, коли маса українських банків стала банкрутами. Виявлялося, що грошей в їхньому капіталі немає – вони списані на користь якихось офшорних компаній.

Всім трьом схемам протегували співробітники НБУ, які зобов’язані були запобігати подібним операціям. На це вказують відразу кілька логічних фактів.

Факт перший. Згідно з вимогами постанови № 343 (яка діяла в той період) Нацбанк проводив обов’язкову реєстрацію кореспондентських рахунків. До реєстрації будь-які операції за рахунками були неможливі.

Цікаво, що на той момент Meinl вже фігурував в скандалах, пов’язаних з розкраданням і «відмиванням» коштів в Австрії, а також back-to-back схемами в Росії (коли банк кредитує під заставу грошей на офшорних рахунках клієнтів).

Але НБУ продовжував реєструвати в ньому коррахунки. Тим самим регулятор банківського ринку створював умови для виведення коштів.

Факт другий. Центробанк з 1990-х отримує від банків масу звітності. В тому числі, щодня, кожні 10 днів і кожен місяць. Наприклад, постанова НБУ № 124 регламентує надання.

Маючи цю звітність, НБУ напевно володів інформацією про всі потоки і суми, розміщені в «ризикових» іноземних банках-кореспондентах.

Так, банки хитрили. Вони «малювали», що на коррахунках в Австрії є великі суми. Хоча насправді цих грошей там вже не було. Вони були списані по одній з вищевказаних схем. Але НБУ не поставив жодного запитання.

Важко собі уявити, що повз увагу інспекторів і нагляду пройшли величезні по відношенню до решти балансу суми валюти, розміщення в Meinl. Тим більше, що через ці банки не проводилися зовнішньоекономічні платежі клієнтів. Значить, логічним є запитання: а що мільйони доларів роблять на рахунках без руху?

Також очевидно, що НБУ не міг не помітити два одночасних процеси. Перший – зростання залишків на рахунку в австрійському банку. Другий – внески в статутний капітал і субординований борг українських банків.

Якщо він як регулятор дозволяв ризиковим операціям відбуватися, то свідомо. Нескладно припустити, що співробітники нагляду отримували винагороду. Найбільш парадоксальне, що зловмисники примудрилися виводити не тільки кошти вкладників, а й рефінансування Нацбанку. І ось, нарешті, головний факт, який наводить на думку про свідому участь співробітників НБУ в описаних схемах.

За звітністю НБУ бачив, що на коррахунках в австрійському банку лежать величезні суми валюти. Але «чомусь раптом» регулятор ніколи не вимагав від банків використовувати цю валюту. Навіть коли Нацбанк видавав банку рефінансування для розрахунку з вкладниками, навіть коли визнавав банк банкрутом.
…

Правда України

Кабінет міністрів України ввів можливість оплати в розстрочку житлово-комунальних послуг громадянами, які не отримують житлові субсидії.

Згідно з постановою №744 від 19 жовтня, розстрочка на оплату послуги з централізованого опалення надається на підставі заяви споживача, що не має субсидії на весь опалювальний період, з місяця заяви споживача.

Щомісяця компанія, яка надає послуги з опалення протягом опалювального періоду нараховує 50% плати за послугу з централізованого опалення, а сума несплачених 50% нараховується споживачеві протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.

Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених 50% здійснюється виконавцем послуги опалення.

Кабмін також затвердив форму заяви на отримання розстрочки.
…

Правда України