В Україні шалено росте попит на телевізори, холодильники, смартфони і… фітнес-трекери

pobutova-tehnika

Кажуть, восени із початком опалювального сезону левова частка доходів населення йде на оплату комунальних послуг. Можна було б повірити, якби не зрадлива статистика. Дані української дослідницької компанії свідчить, що в Україні на третину зросли продажі недешевої побутової техніки. Найактивніше беруть телевізори, холодильники, смартфони. І, що цікаво… фітнес-трекери!

У грошовому еквіваленті купівельна активність населення на ринку побутової техніки оцінюється майже у 15 млрд грн. Це на 31% більше, ніж за аналогічний період 2015 року.

Високі показники зростання зафіксовані в секторах телекомунікаційного обладнання, великої побутової техніки та побутової електроніки.

Панельні телевізори – хіт сезону. Їхні продажі виросли на 38%. Аналітики стверджують, що зростає попит на телевізори з невеликими екранами, але з більш сучасними технологіями, наприклад, Smart TV. Певно, українці – просунуті глядачі. Адже купують техніку, яка дозволяє спостерігати реальність буквально в режимі «все включено». Наприклад, депутатські бої. Ще б техніка дозволяла брати в них участь, ото був би фурор!..

Що стосується інших покупок. У секторі великої побутової техніки в третьому кварталі 2016 року швидше за все росли продажі холодильників – на 36%. У секторі інформаційних технологій – персональні комп’ютери (58%). Електронні книги та планшети вже не популярні (скорочення на 6,4%). Аналітики пов’язують це зі збільшеним популярністю смартфонів з великими екранами.

Але рекордсменами стали (ніколи б не здогадалися!) фітнес-трекери та смарт-годинники. Плюс 287%! Повний розрив шаблону, чесно кажучи.

Але, якщо подумати, то не така вже й дивина. Через дії політиків та статки чиновників українці перебувають у великому стресі. Вочевидь, людям вкрай необхідно контролювати удари пульсу, тиск, спалені калорії, фази сну та інші фізіологічні параметри здорового світосприйняття нинішнього політичного балагану. Тут без спеціальних приладів ніяк…

Якщо серйозно, то причини зростання ринку в основному лежать в динаміці економічних показників України, відзначають експерти. Стверджуючи, що мова йде про зростання в національній валюті, в кількісних показниках цифри були б скромнішими. «Рік тому квартальна динаміка була негативною, наприклад, у другому кварталі 2015 року ВВП країни скоротився майже на 15%. Цього року фіксується невелике зростання ВВП. Також трохи зростають реальні доходи українців», – коментує Андрій Осадчий. А це, мовляв, відбивається і на динаміці ринку побутової техніки та електроніки.

«Ринок спочатку ріс фактично за рахунок однієї продуктової групи – смартфони. В умовах обмеженого бюджету – це був явний лідер споживчих переваг, – каже експерт. – З холодильниками, наприклад, усе простіше. Будується і продається більше житла – звідси і попит. А тут ще й доступ до кредитних ресурсів полегшився».

На думку Андрія Осадчого, ще одним фактором, який штовхає ринок вгору, є відкладений попит. В останні роки українці в середньому купували менше техніки, ніж зараз, і нібито тільки зараз почали його реалізовувати, коли з’явилася така можливість. Або прийшов час замінити морально застарілу техніку.

Дійсно, перераховані фактори – це не одномоментне явище. Але визначальним, на наш погляд, є все ж таки інше – люди просто рятують свої заощадження. Побутова техніка, що продається в Україні, на 90% – імпортна, тобто її ціна залежить від валютного курсу.

Згадаймо, що до січня 2014 року курс долара кілька років залишався напрочуд стабільним – 8 грн/$. А потім болісно змінилася влада і пішов свистопляс… Квітень 2014-го – 11 грн/$, січень 2015-го – 16 грн/$, квітень 2015-го – стрибок майже до 30 грн/$, нинішні коливання навколо 26-27 грн/$. І саме в цей момент, звернімо увагу, реалізувався той самий відкладений попит…

«Співпадіння? коли б то! В народній пам’яті ще живі оповідки людей старшого віку про «два телевізори, три холодильники та надцять чайників» у якості регулярного матеріального забезпечення. Але тоді був дефіцит, а сьогодні інша напасть – валютний курс та ціни.

Кажуть у людей нема грошей. Неправда. Станом на 01 січня 2016 року у готівковому обігу України, за даними Нацбанку, перебувало готівки на загальну суму 308 млрд грн. Якщо враховувати чистий відтік валютних депозитів фізичних осіб у 2015 році, оціночний чистий щомісячний попит і грошові перекази з-за кордону, то валютні накопичення на руках населення можуть становити $5-6,5 млрд лише за поточний рік. Загалом під матрацами може «лежати» від $60 до 90 млрд.

Ну, самі подумайте. Що таке для українця маленький телевізор? Це 1-2 свині, здані заготівельникам живою вагою! (Рахуємо: середня льоха – 150 кг, закупівельна ціна 16-17 грн/кг). Отже, 3-4 свині – і ПК, 4 – пристойний двокамерний холодильник літрів на 250-300. От на розкішну плазмову панель, діагоналлю десь так за 40 дюймів, доведеться виростити невеличку домашню свиноферму – штук 8-10. Але, якщо самому стати до торгівлі м’ясом, то кілька базарів – і омріяна панель на стіні. То, чого ми прибідняємось?

Правда України

Британські провайдери будуть зберігати інформацію про всі дії користувачів у мережі

kontrol-internetu

Члени Палати лордів схвалили законопроект про повноваження слідчих, також відомий як Хартія шпигунів. Якщо закон отримає схвалення королеви, то телекомунікаційні компанії будуть зобов’язані зберігати інформацію про всі дії користувачів мережі, включаючи відвідування сайтів і завантаження файлів.

Законопроект про повноваження слідчих дозволить державним структурам отримувати доступ до історії всіх дій користувачів у мережі в реальному часі, а також зламувати комп’ютери і інші пристрої, що належать підозрюваним злочинцям. Телекомунікаційні компанії в цих умовах будуть зобов’язані зберігати інформацію протягом 12 місяців і надавати їх спецслужбам на першу вимогу.

Зазначимо, що законопроект допускає лише базовий доступ до даних користувачів завантаженням, використання додатків і відвідування сайтів. Держструктури зможуть дізнатися, на який сайт заходила людина, але які саме посилання він відкривав, повідомлятися не буде. Також можна буде відстежити початок і кінець сесії в месенджері, але прочитати повідомлення уряду не вдасться.

Вперше законопроект був запропонований минулого року. Одним з його авторів виступила прем’єр-міністр Тереза Мей, яка тоді займала посаду міністра внутрішніх справ. Вже тоді правозахисні організації Big Brother Watch і Privacy International виступили проти законопроекту. Мей підкреслює, що новий закон робить дії уряду більш прозорими. Раніше влада таємно зв’язувалася з телекомунікаційними компаніями і отримували доступ до повідомлень користувачів, а тепер система стане більш відкритою.

Законопроект набере чинності після затвердження королеви Великобританії. Ця процедура носить формальний характер, проте коли саме вона відбудеться, поки невідомо. Як зазначається, рішення варто очікувати до кінця року.

Найбільш суворі закони, що передбачають стеження в інтернеті, діють в Китаї. На початку листопада в країні прийняли закон про інтернет-безпеку, відповідно до якого іноземні месенджери й інші інтернет-компанії повинні реєструвати користувачів тільки під реальними іменами, вказувати справжні персональні дані і блокувати заборонений контент. До 2020 року влада Китаю має намір створити сервіс оцінки політичної благонадійності громадян. Бали будуть присуджувати за порядність та дотримання плану партії, а за скарги в інтернеті і порушення ПДР бали будуть знімати. Володарі низького рейтингу позбудуться низки привілеїв, і за ними буде встановлено стеження.

Правда України

Президент звільнив від оподаткування благодійну діяльність релігійних організацій

opodatkuvannia-cerkov

Президент України Петро Порошенко підписав закон №5050 про звільнення від оподаткування благодійної діяльності, що здійснюється релігійними організаціями, — повідомляє прес-служба президента.

Президент підкреслив значимість церкви на фронті. «Яку величезну допомогу ви їм надаєте, в першу чергу — молитвою, словом Божим, унікальною діяльністю капеланів… Впевнений, що сьогоднішній закон, який я підписую, буде лише сприяти вашій діяльності», — заявив він.

6 жовтня Верховна Рада прийняла закон №5050 про внесення змін до Податкового кодексу України. Зміни стосуються уточнення окремих податкових положень для неприбуткових організацій, зокрема, звільнення релігійних громад від сплати податків і позбавлення їх від необхідності вносити відповідні зміни у статутну документацію.

Одним із важливих моментів нового документа є пункт, що дозволяє релігійним організаціям перерозподіляти і акумулювати доходи, призначені для благодійної діяльності (у тому числі гуманітарної допомоги). Раніше релігійні спільноти були зобов’язані використовувати кошти, що надходять від парафіян та благодійників, виключно для забезпечення статутної діяльності. Тепер новий закон знімає багато обмежень для представників різних культів.

Правда України

Питання безвізового режиму з Україною таки включено до порядку денного Ради ЄС

rada-eu

Питання буде розглянуто в найближчий четвер, 17 листопада.

Рада Євросоюзу в четвер, 17 листопада, розгляне питання про початок міжінституційних переговорів з Європарламентом і Єврокомісією про завершення процесу прийняття рішення щодо скасування візових вимог для українських громадян. Питання безвізового режиму включено до порядку денного засідання Комітету постійних представників країн-членів при Раді ЄС.

“Це питання буде розглянуто Радою ЄС в четвер. Якщо буде позитивне рішення, то міжінституційні переговори почнуться відразу, як будуть досягнуті домовленості щодо нового механізму призупинення безвізових режимів. Сподіваюся, що це станеться в найближчі тижні”, – розповів співрозмовник агентства.

Правда України

Франція, Німеччина та Бельгія гальмують надання безвізового режиму Україні

bezviz-ua

Незважаючи на те, що українська влада виконала усі 144 критерії Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму, деякі європейські країни, передусім Франція, Німеччина та Бельгія, намагаються загальмувати надання безвізового режиму Україні.

“Україна виконала усі критерії щодо безвізового режиму, однак деяким країнам ЄС нецікаві наші успіхи. Передусім, це стосується Франції, Німеччини та Бельгії, які намагаються знайти якусь зачіпку, щоб використати її як претекст для ненадання Україні безвізового режиму з Євросоюзом”, – зазначив дипломат.

За його словами, причини такої поведінки пов’язані з внутрішньополітичною ситуацією в цих країнах, де питання міграції є дуже чутливим. З огляду на це, французи та німці зацікавлені відкласти введення безвізового режиму до проведення виборів (президентських у Франції весною та парламентських у ФРН восени 2017 року).

“Хтось з неурядових організацій в Україні, наприклад, заявив про проблеми у боротьбі з корупцією, і відразу ж, на переговорах у Брюсселі французький чи німецький представник про це говорить. Мовляв, є проблеми, хай Єврокомісія підготує нову доповідь про виконання Україною Плану дій щодо візової лібералізації. А це ще десь півроку може зайняти”, – зазначив співрозмовник.

На його переконання, влада та громадськість в Україні мають виступати спільним фронтом та вимагати від ЄС виконання своїх зобов’язань. “Складається унікальна ситуація: якщо раніше Україну звинувачували в тому, що щось не робимо, то зараз все навпаки – європейці обіцяли і не роблять”.

Окремо співрозмовник агентства висловив сподівання, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС буде ратифікована на саміті Європейської Ради 15-16 грудня. Він назвав величезним успіхом української дипломатії те, що нідерландська сторона продовжила термін знаходження взаємоприйнятного рішення з питання ратифікації “асоціації”, “оскільки до 1 листопада загроза відкликання Нідерландами свого підпису під ратифікацією була реальною”.

“Зараз уряд Нідерландів у співпраці з українською стороною напрацьовує документ, де будуть внесені голландські зауваження. Потім цей документ виноситься для ухвалення на саміт Європейської Ради. Для нас ключове, що голландці врахували три наших так званих “ні”: ніяких подальших змін до тексту Угоди, ніяких нових переговорів і ніяких відкладань в імплементації”, – повідомило джерело.

Правда України

Міністр путіна вимагав $2 млн хабара у підприємців за своє сприяння

ulukaev-aresht

Міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв затриманий за підозрою в отриманні хабара в $2 млн за те, що його відомство схвалило викуп компанією «Роснефть» державного пакета акцій «Башнефти».

Найгучніша угода, заявляє слідство, здійснена на законних підставах і предметом розслідування не є.

Даних про обставини поки що небагато. Слідство повідомляє лише, що Улюкаєв був затриманий на місці злочину і що гроші він вимагав, погрожуючи представникам «Роснефти».

Як повідомила представник СК РФ Світлана Петренко, в понеділок Улюкаєв отримав $2 млн – за видану Мінекономрозвитку позитивну оцінку, яка дозволила «Роснефти» викупити у держави 50,08% акцій «Башнефти». «Йдеться про вимагання хабара, поєднане з погрозами представникам «Роснефти». Улюкаєв був затриманий на місці злочину при отриманні грошей», – сказала співрозмовниця.

Кримінальну справу порушено за ч. 6 ст. 290 КК РФ («Одержання хабара»). Максимальна санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі від 80-кратної до 100-кратної суми хабара з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 15 років або позбавленням волі на строк від восьми до 15 років зі штрафом у розмірі до 70-кратної суми хабара або без такого.

«Найближчим часом наслідком планується пред’явити Олексію Улюкаєву звинувачення і клопотати про обрання запобіжного заходу», – повідомила Петренко, не уточнивши, якого запобіжного заходу слідство домагатиметься для міністра.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи затримання міністра економічного розвитку РФ Олексія Улюкаєва, заявив, що це дуже серйозне звинувачення, яке вимагає дуже серйозного доказу, вирішити щось може тільки суд.

Правда України

Ляшко, Гринів, Яценко і Добкіни – депутати з найсумнівнішими статками

deputaty-habarnyky

Директора Антикорупційного бюро Артема Ситника закликають порушити кримінальні провадження щодо п’ятьох народних депутатів, які володіють великими статками й не мають підстав для них.

Відповідне звернення подав депутат від “Самопомочі”, голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв, повідомляє його партія.

“Олег Ляшко – один із них. Він прийшов у парламент бідною людиною і став доларовим мільйонером”, – заявив Соболєв.

“Ігор Гринів – це голова президентської фракції, який майже все життя пробув у політиці і заробив чудову власність, починаючи із дуже коштовної колекції дорогих ікон і книг”, – додав він.

“Два брати Добкіни, які представляють “Опозиційний блок”, мають одну спільну рису. Вони справді володіють великою кількістю майна і мають мало підстав його пояснити”, – сказав Соболєв.

“І Антон Яценко, який за документами все життя провів на державній службі і так само став дуже успішним мультимільйонером”, – продовжив він.

Водночас, на думку нардепа, бійки між депутатами під час погоджувальної ради – це не більше, аніж вистави, покликані відволікти увагу громадськості.

“Я вважаю, що коли Антикорупційне бюро почне розслідувати ці кримінальні провадження, притягати до відповідальності людей, які боролись за інтереси бідних і стали багатими, це буде дуже класне зривання всіх планів Путіна”, – сказав Соболєв.

“Як тільки парламент ухвалить цього тижня закон про право Антикорупційного бюро без контролю СБУ, за рішенням суду проводити прослуховування корупціонерів, це також буде зривання планів Путіна”, – вважає він.

“І коли парламент ухвалить закон про викривачів, який дозволить кожній людині чи журналісту викривати корупцію і отримувати за це винагороду з державного бюджету, – це теж буде зриванням планів Путіна”, – додав Єгор Соболєв.

Правда України

Майновий комплекс “Гулівер” заарештований Шевченківським райсудом Києва

gulliver-aresht

Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення про накладення арешту на майновий комплекс “Гулівер”.

Про це на своїй сторінці у мережі написав генеральний прокурор Юрій Луценко.

“Сьогодні за поданням столичної прокуратури Шевченківський райсуд Києва прийняв рішення про накладення арешту на власність Поліщука (глава банку “Михайлівський” – ред.) – майновий комплекс “Гулівер””, – написав Луценко.

За словами генпрокурора, в ході розслідування розкрадання банку “Михайлівський” встановлено, що власником банку є ТОВ “Екосіпан”, 92,5% якого є власністю Поліщука.

Як відомо, кілька років тому “Ощадбанк” видав компанії “Три О”, що управляє столичним ТРЦ “Гулівер” 460 млн дол.кредиту, в той час як ринкова вартість заставного майна становила ледь половину від цієї суми.

Як повідомлялося, прокуратура Києва розраховує залучити до відповідальності власника мережі з продажу побутової техніки та електроніки “Ельдорадо” і ТОЦ Gulliver Віктора Поліщука за банкрутство банку “Михайлівський”, в якому він раніше володів 92,501% статутного капіталу.

Раніше Шевченківський райсуд Києва арештував колишнього голову правління банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка на два місяці з правом внесення 137,8 млн гривень застави.

У травні в банк “Михайлівський” була введена зовнішня адміністрація. Пізніше стало відомо, що за день до цього банк продав свої кредити іншим фінкомпаніям.

23 травня правління Національного банку прийняло рішення про віднесення ПАО “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних.

У липні Фонд гарантування вкладів почав ліквідацію банку.

Правда України

Перемога Трампа — це гіркі, але дуже необхідні ліки для України

tramp-ua

Гривня моментально відреагувала на перемогу республіканця, різко опустившись на готівковому ринку. Експерти побоюються, що це початок наступного витка девальвації, причиною якого стануть відсутність траншів від МВФ, та й загалом досить помірна економічна підтримка із Заходу.

У середу, 9 листопада, на міжбанку долар зріс незначно — лише на копійку, до 25,55–25,57 грн/$, зате на готівковому ринку валюта стрибнула відразу на 10-20 копійок, до 26,4–26,5 грн/$.

Правда, в Нацбанку вважають, що це тимчасово. «Як і у випадку з Brexit раніше, посилення турбулентності на зовнішніх ринках буде транслюватися на українську економіку через світові сировинні ринки. При цьому, на нашу думку, найбільше на результати виборів в США відреагують ціни на нафту. За нашими прогнозами, ціни на зернові, олію і метали, які є основним експортним товаром України (а отже, заводять валюту в країну. — Авт.), відреагують менш істотно», — запевнив заступник глави Нацбанку Олег Чурій.

Експерти менш оптимістичні. На думку Еріка Наймана, наприкінці року долар в Україні буде дорівнювати 30 грн. «Якщо Кабмін і НБУ не допустять дурниць, то курс може бути до 30 грн/$», — вважає він.

З ним згоден і економічний експерт Олександр Охріменко. «При хорошому розкладі долар у нас буде 30 грн. Причому спочатку буде девальвувати долар відносно євро. І вже цей фактор буде тиснути на нашу гривню», — говорить Охріменко.

Пояснюють девальваційні прогнози тим, що фінансові потоки з-за океану з перемогою Трампа істотно скоротяться. «При перемозі Трампа ми не будемо мати ні летальної зброї, ні гарантій по боргах, ні грошей МВФ. А це додаткова дірка в фінансуванні в $5-6 млрд, що на міжнародних ринках Україна навряд чи отримає. Знову загостриться питання курсу», — вважає Ерік Найман.

З тим, що нам кредитів МВФ тепер не бачити, згодні й інші експерти. «У 2017-18 роках можливість отримання траншу від Міжнародного валютного фонду скорочується в рази. І можна забути про гарантії США під наші єврооблігації. А це дуже серйозний фактор. До речі, у середу якщо ще на міжбанку курс гривні встояв, то наші єврооблігації на світових ринках почали падати», — говорить Олексій Кущ.

Також, на його думку, скоротиться і грантівська допомога Україні. «Республіканці в принципі завжди виступають за скорочення зовнішньої міжнародної допомоги. А без неї в 2019 році у нас зросте ризик дефолту. Хоча перемога Трампа — це тяжкі, але необхідні для нас ліки. Інакше кредитна модель економіки, яку зараз сповідує наша влада, призведе до ще більш важких наслідків», — говорить Кущ.

Втім, є думка, що програми від МВФ збережуться. «Можливо, скоротяться програми USAID, і є питання щодо кредитних гарантій уряду США. Але що найголовніше — зміниться підхід до оцінки наших реформ. Трамп точно не буде закривати очі на невиконання обіцянок. А під старі кредитні гарантії Україна пообіцяла структурні реформи та боротьбу з корупцією», — вважає Олег Устенко.

Правда України

Хакери атакували сайти як мінімум п’яти найбільших банків агресора

hak-ru-banks

За даними “Лабораторії Касперського”, хакери атакували сайти як мінімум п’яти банків, що входять в першу десятку фінансових інститутів Росії, в DDoS-хвилі брали участь десятки тисяч машин з 30 країн.

Хакери провели серію атак на найбільші російські банки. Про це в середу, 9 листопада, повідомило агентство РИА, з посиланням на джерело, близьке до Центробанку РФ. Пізніше в антивірусній компанії “Лабораторія Касперського” підтвердили цю новину, зазначивши, що атака, яка розпочалася 8 листопада і триває другий день, стала першою в 2016 році масштабною DDoS-хвилею, спрямованою на російські банки.

Пізніше цю інформацію підтвердили в прес-службах Сбербанку і Альфа-банку.

“Атаки організовані з ботнетів, що включають десятки тисяч машин, територіально розподілених по кількох десятках країн”, – йдеться в повідомленні прес-служби Сбербанку.

При цьому в “Лабораторії Касперського” уточнили, що в атаках брали участь комп’ютери з 30 країн, причому більше половини пристроїв перебували на території США, Індії, Тайваню та Ізраїлю. Середня тривалість кожної атаки склала близько години, найдовша тривала майже 12 годин, при цьому максимальна потужність досягала 660 тисяч запитів на секунду.

DDoS-атаки – зовнішні впливи на системи банку, які в кінцевому підсумку можуть призвести до зупинки роботи фінансової установи. Остання масштабна серія атак сталася в жовтні 2015 року, коли були атаковані вісім відомих російських банків. Всього з жовтня 2015 року по березень 2016 року Центробанк зафіксував 21 кібератаку на платіжні системи російських фінансових організацій. Шахраї намагалися викрасти з їхніх рахунків 2,87 млрд рублів.

Правда України

Національний банк буде переводити платежі українців в безготівкову форму

bezgotivka

Нацбанк незадоволений великим обсягом готівкових операцій, тому обіцяє перевести платежі українців в безготівкову форму.

Зусилля Нацбанку будуть базуватися на чотирьох основних напрямках роботи: зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей», – заявила глава НБУ Валерія Гонтарева.

«За минулий рік більше половини доходів, а саме 58%, населення отримало в безготівковій формі. Але тільки 17% витрат проводилися за безгтівкою. Тому наша амбітна мета – знизити обсяг готівки в обігу з 14,3% в 2015 році до 9,5% від ВВП до 2020-го», – додала вона.

Готівкових коштів в Україні на 1 жовтня було на 312,5 млрд грн, ці гроші – на руках населення, в касах банків і підприємств сфери торгівлі та обслуговування. Частина бізнесу не хоче приймати безготівкові платежі клієнтів.

«Ми провели дослідження, яке охопило найактивніших молодих людей. Понад 90% з них мають платіжні картки. Найголовніше зростання спостерігається в інтернет-банкінгу. Частка тих, хто використовує карти тільки для зняття готівки (26% власників карт), падає. Частка готівки в платежах також постійно падає, – розповів Олександр Федоришин. – Але продукти харчування залишаються сферою готівкової торгівлі, оскільки не скрізь можна розплатитися карткою. 31% бізнесу використовує тільки кеш для оплати і відмовляється приймати карти, тоді як 34% бізнесу приймає безготівкові платежі».

Реальних дій держави із заохочення безготівкових платежів учасники ринку поки не помітили. «Індустрія продовжує відчувати відсутність підтримки з боку держави. А держава щось робить тільки для поліпшення свого іміджу, – нарікає Олександр Карпов. – З більш ніж 1 млн підприємств тільки 20% приймають безготівкові платежі»

Правда України

Німецька прокуратура почала попереднє розслідування стосовно мережі Facebook

social_networks

На початку листопада прокуратура міста Мюнхен почала попереднє розслідування стосовно соціальної мережі Facebook. Зокрема, до суду подали на засновника соцмережі Марка Цукерберга, директора компанії Шеріл Сенберг, а також керівника соцмережі в європейському регіоні Річарда Аллена і конкретно представника в Німеччині Єву-Марію Кіршзіпер. Основна причина позову ─ розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

За даними місцевого видання Der Spiegel, позов подав адвокат Чань-йо Цзюнь з міста Вюрцбург. Згідно з його заявою, керівництво соціальної мережі Facebook відмовляється повною мірою модерувати контент, який може ображати почуття інших людей. Мова в основному йде про публікації, які закликають до вбивств, насильства, а також заперечення Голокосту. За словами адвоката, представники соціальної мережі не бажають видаляти більшу частину подібних записів або роблять це занадто довго.

За статистикою, Facebook і справді не звертає належної уваги на всі скарги німців: видаляється і блокується лише половина контенту, на яку надійшли «репорти». Подібне не влаштовує владу країни ─ міністр юстиції також повідомив соцмережі про необхідність більш ретельної роботи з різкими і неполіткоректними висловами в онлайні.

У компанії Facebook від детальних коментарів відмовилися, лише заявивши, що звинувачення не мають підстав: співробітники компанії приділяють таким питанням максимум уваги і в найкоротші терміни намагаються вирішити всі наявні проблеми.

Не звернули особливої уваги на позов і акціонери Facebook: їх більше хвилювало питання з подальшим зростанням фінансових показників компанії. Нагадаємо, 2 листопада Марк Цукерберг оголосив результати за третій квартал. Виторг компанії зріс на 56%, перевищивши позначку $7 млрд, а чистий прибуток взагалі підскочив на 166% і склав $2,3 млрд. Правда, як зазначив Цукерберг, у майбутньому році результати зростання будуть не такими вражаючими: ставити рекламу вже просто нема куди.

Подібні позови і звинувачення ─ не новина для соціальної мережі. Нагадаємо, ще в 2015-му ми писали про ситуацію з блокуванням українських акаунтів. Тоді президент України Петро Порошенко особисто попросив Цукерберга відкрити представництво в країні і взяти місцевих співробітників для модерації контенту. За словами президента, цим нібито займалися в російському офісі, що часто призводило до блокування нейтральних записів, а ось контент, що розпалює ненависть, залишався у вільному доступі. Заява отримала настільки серйозний резонанс, що засновник Facebook її особисто прокоментував: ніякого офісу в Росії немає, в Україні не буде, всі записи модеруються в Дубліні і проходять ретельну перевірку.

З того часу нічого особливо не змінилося. У Facebook є великий офіс підтримки в Ірландії, співробітники якого займаються розглядом скарг європейських користувачів соціальної мережі. І ті записи, які дійсно порушують правила, блокуються. Інша річ, що ця процедура має певний алгоритм: на запис необхідно поскаржитися, тільки після цього він потрапить до цензорів на вивчення. Якщо скарги немає, Facebook, швидше за все, не буде видаляти запис.

Нагадаємо, Forbes раніше вже проводив розслідування на тему образ і подальших скарг. Власний досвід показав, що всі записи в реальності отримують увагу з боку представників соціальної мережі. І, здебільшого, їх дійсно задовольняють: будь-який натяк на порушення правил суворо карається.

Тому поки що складно говорити, чи буде позов німецького адвоката задоволений. Користувачі в соціальних мережах вже пожартували, що таким чином Німеччина мстить за те, що трапилося з Volkswagen (скандал «дизельгейт») і штраф на $14 млрд до Deutsche Bank, який привів його мало не до банкрутства (десятки тисяч звільнених, складне фінансове становище).

Слід зазначити, що ситуація з модеруванням контенту ─ одна з найболючіших тем для соціальних мереж. Наприклад, у Росії сьогодні притягують до кримінальної відповідальності навіть за публікацію картинок неналежного, на думку окремих людей, змісту. А Twitter взагалі поплатився своєю популярністю за відсутність нормального цензурування контенту. Проблема образи користувачів стала однією з причин, чому багато знаменитостей припинили використовувати сервіс мікроблогів, а в самій компанії змушені були кинути величезні сили на модерацію записів.

Найбільше просунувся у боротьбі з образами сервіс Instagram. Там з’явилася функція, яка дозволяє блокувати саму появу постів, що містять певний набір слів: частину з них внесено розробниками, решту можуть додавати самі користувачі.

Правда України

Команда Трампа збирається “відновити країну”, почавши відбудовувати інфраструктуру

tramp-president

Свою першу промову переможець на виборах президента США Дональд Трамп почав з вибачення перед аудиторією, що “змусив всіх чекати в такій складній справі”.

“Я щойно отримав дзвінок від Гілларі Клінтон. Вона привітала нас з нашою перемогою. І я хочу привітати її саму і її сім’ю з дуже тяжкою кампанією. Вона боролася дуже сильно. Клінтон добре і важко потрудилася для нашої країни.

Тепер настав час подолати відмінності. І настав час демократам і республіканцям по всій країні об’єднатися як один народ. Я дякую за честь бути президентом США, і це велика честь для нас. Я сподіваюся на вашу допомогу в об’єднанні нашої великої і чудової країни. Як я сказав раніше, це не просто передвиборча кампанія, це новий рух, який об’єднає всіх трудящих чоловіків і жінок”, – сказав Трамп.

Він сказав, що його команда збирається “відновити країну”, почавши відбудовувати інфраструктуру. При цьому, за його словами, завдяки інфраструктурним проектам можна буде створити тисячі нових робочих місць. “Я хочу сказати всьому світовому співтовариству, що незважаючи на інтереси США, ми будемо чесно співпрацювати з усіма. Ми будемо шукати спільні позиції, а не конфлікти”, – сказав Трамп.

Перед виборами екс-посол США в Україні Стівен Пайфер зазначав у коментарі, що в разі перемоги Трампа на виборах американська політика зміниться не тільки стосовно України, а й стосовно Європи і союзників по НАТО.

А експерт Адріан Каратницький в інтерв’ю сказав, що хоча президент США і має значну владу у формуванні зовнішньої політики, це не означає, що він не контрольований і може робити все, що заманеться. У Конгресі залишаються “рейганівські яструби” серед республіканців. Ймовірно, вони об’єднаються з демократами і будуть стримувати одіозного президента Трампа.

Правда України

МВФ може не надати Україні наступний транш на 1,3 млрд доларів у цьому році

imf-ua

Національний банк допускає, що в цьому році Міжнародний валютний фонд не надасть Україні наступний транш у розмірі 1,3 млрд доларів через неухвалення Верховною Радою необхідних законів.

Про це в інтерв’ю заявила глава Національного банку Валерія Гонтарева.

“Є ризики, що нам не вдасться отримати його (наступний транш) в цьому році”, – сказала Гонтарева.

За її словами, причиною цього є небажання народних депутатів голосувати за законопроекти, що передбачають проведення ряду ключових реформ в рамках меморандуму про співпрацю з МВФ.

Зокрема, мова йде про пенсійну реформу і введення ринку земель сільськогосподарського призначення.

“Це було обов’язком парламенту – прийняти ці зміни і бюджет”, – підкреслила глава НБУ.

Гонтарева зазначила, що НБУ виконує свою частину програми співпраці з МВФ.

Вона додала, що якщо Україна не отримає від МВФ 1,3 млрд доларів і додатково від ЄС 700 млн доларів, то міжнародні резерви Нацбанку не виростуть вище нинішнього рівня (зараз 15,5 млрд доларів).

Як повідомлялося, у вересні МВФ схвалив надання Україні траншу на 1 млрд доларів.

В оновленому меморандумі співпраці, Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ провести земельну реформу і прийняти закон про поступове підвищення пенсійного віку громадян.

На початку жовтня Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель строком на 1 рік до 1 січня 2018 року.

Раніше Національний банк очікував надання наступного траншу МВФ у розмірі 1,3 млрд доларів до кінця поточного року.

Правда України

Оцінка українських тарифів на електроенергію порівняно з іншими країнами

taryfy-elektryka

Є декілька способів “міряти” на завищеність/незавищеність тарифи на електроенергію.

Про це розповавів Андрій Герус, колишній член Нацкомісії з регулювання електроенергетики і комунальних послуг.

Один з них – порівнювати з іншими країнами. У нас часто порівнюють з Європою. Але є декілька факторів, які роблять таке порівняння нерелевантним:

1. Різна структура генерації (виробників). Очевидно, якщо е/е є “зеленою”, то за це споживачі готові платити іншу ціну, аніж за е/е, яка викидує СО2 і скорочує усім життя. У Європі доля “зеленої” енергетики набагато більша. Але зазвичай, про це не говорять, а просто порівнюють тариф.

В Україні половина е/е з АЕС і фактичний тариф АЕС низький, це мало би транслюватись у відповідний нижчий тариф для споживачів, якщо все по-чесному.

2. Послуги, що включені у тариф. Наприклад, у багатьох європейських країнах вже у тариф включена частина плати за нові приєднання. У нас – ні, новий споживач повністю самостійно оплачує нове приєднання.

3. Якість послуг. Тривалість переривань, стабільність напруги у мережі і т.д. Вони просто непорівняльні з Європою.

Але є і інший спосіб, як подивитись на тарифи на е/е. Проаналізувати, як вони змінювались протягом довго періоду часу у порівнянні з інфляцією. Чи дійсно енергетика була недофінансованою?

1. З 2000 року тарифи на е/е для населення виросли у 8,3 рази – вище рівня інфляції і на рівні індексу цін промислових виробників. Правда, основний приріст припав на останні 1,5 роки.

2. Тарифи для непобутових споживачів виросли в 14,3 рази. Цей показник в 2-3 рази перевищує індекс росту цін і девальвацію.

Розповідають, що мережі недофінансовані, а основні засоби генерації зношені на 80%. І це знову подається, як проблема споживачів.

Правда України

Українцям обіцяють масштабну лібералізацію грошових розрахунків

groshovi-perekazy

Українцям обіцяють масштабну лібералізацію грошових розрахунків: вони зможуть отримувати електронні гроші західних платіжних систем, а українськими електронними грошима – навіть платити податки. До парламенту вже подано законопроект, який позбавить банки монополії на випуск електронних грошей, але більше свободи на ринку означає також більше відповідальності: за незаконні операції з платіжними пристроями зможуть ув’язнювати.

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали до парламенту законопроект № 5361, яким хочуть змінити правила роботи платіжного ринку. Депутати пропонують позбавити банки монополії на випуск електронних грошей – їх зможуть емітувати небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків. Як і банки, небанківські фінансові установи зможуть будувати мережі агентів.

Сфера застосування електронних грошей буде розширена. Держказначейство випускатиме електронні гроші, які потім же прийматиме від українців у рахунок оплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та пожертв. Торговці повинні будуть приймати до оплати електронні платіжні кошти, які випущені українською платіжною системою.

Оплату товарів та послуг можна буде здійснювати також електронними грошима, випущеними нерезидентами. У правовому полі з’являться провайдери інтернет-розрахунків – фінтех-стартапи. Це посилить як конкуренцію між українськими фінустановами, так і відкриє наш ринок для зовнішніх гравців. «На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, які забезпечують проведення платежів і розрахунків у мережі Інтернет (PayPal, ApplePay, GoogleWallet) з використанням платіжних карток і електронних грошей. Українські громадяни зацікавлені у використанні послуг таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці в сфері IT)», – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту. Цей документ, за нашою інформацією, узгоджено з НБУ. Регулятор учора не зміг його прокоментувати.

НБУ зможе встановлювати для українців ліміт володіння електронними грошима нерезидентів. Конвертація – купівля/продаж західних електронних грошей – відбуватиметься через рахунки банків. «Банки із задоволенням це робитимуть, і якщо це будуть нормальні, ліквідні, прозорі системи електронних грошей, без незрозумілого «запаху», то завжди знайдуться бажаючі заробити комісію на конвертації», – говорить Іван Істомін.

Поки іноземні системи в Україні поза законом. Учора Нацбанк нагадав, що електронні гроші систем Webmoney, «Яндекс.Гроші», QIWI Wallet, Wallet one/«Єдиний гаманець» не можна використовувати в Україні, оскільки компанії-емітенти не погодили свої правила з НБУ.

Електронні гроші будуть затребувані для отримання доходів з-за кордону. «У розрахунках всередині країни набагато вигідніше отримувати гроші на картку, оскільки комісії систем електронних грошей набагато вище, ніж комісії банків, і можуть перевищувати 10%, – говорить головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько. – Фрілансеру вигідніше витратити отримані від закордонних замовників гроші на оплату послуг і товарів усередині системи електронних грошей, щоб не платити величезну комісію за виведення коштів. Для цього НБУ повинен визнати міжнародні системи електронних грошей, з якими працюють фрілансери, перш за все Webmoney і PayPal».

В емісії електронних грошей, на думку банкірів, зацікавлені логістичні компанії та телеком-оператори. «Схоже, що подібний законопроект спрямований на розвиток «Укрпошти». Також під нього можуть підпасти «Нова Пошта» та інші компанії. Увесь ринок e-commerce залежить від логістичних компаній, а можливість емісії електронних грошей дозволить їм приймати платежі на користь торговців, тобто бути есквайрами. Якщо клієнт часто користується інтернет-магазинами і отримує товар, наприклад, в «Укрпошті», то йому буде зручно купити електронні гроші «Укрпошти» і платити ними в інтернет-магазинах», – зазначає директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу комбанку Іван Степанець.

Банкіри вважають електронні гроші нішевим продуктом, який дозволяє не «світити» в Інтернеті свою основну платіжну картку. «Єдиний плюс я бачу в зниженні ймовірності крадіжки грошей з карткових рахунків, оскільки в Інтернеті можна «не світити» свою зарплатну картку, а використовувати для розрахунків електронні гроші, де залишки обмежені», – вважає Вадим Березовик. «Електронні гаманці залишаться нішевим продуктом і навряд чи стануть користуватися масовою популярністю», – прогнозує Ігор Волох.

Новий формат платежів забезпечує користувачам велику анонімність. «У міру того, як платіжна система починає працювати в якості посередника між клієнтом і бізнесом, вона забезпечує більш низький ризик шахрайства (але не нульовий), більш низькі операційні витрати, зниження ризиків клієнтів, що купують і потім відмовляються від платежу, – говорить Гевін Монтгомері. – У більшості випадків, платіжна система обмежує бізнес лише переглядом платежів, що дає покупцеві певний рівень анонімності, конфіденційності та підвищеної безпеки. І саме ці функції є особливо привабливими для тих людей, які турбуються про розкриття даних по своїй кредитній карті при здійсненні платежу невідомій раніше юридичній або фізичній особі».

Банкіри, певна річ, скептично відреагували на загрозу появи конкурентів. «Відсутні інструменти контролю емісії електронних грошей небанківськими фінансовими установами, – говорить заступник голови правління банку Інна Тютюн. – У разі надання небанківським фінансовим установам права емісії електронних грошей на платіжному ринку з’являться гравці, які фактично мають право проводити банківські операції: вести анонімні електронні гаманці та емітувати електронні гроші без отримання банківської ліцензії та виконання вимог законодавства щодо банківської діяльності».

Якщо кількість операторів електронних грошей різко зросте, необхідно буде забезпечити контроль за виставленням електронних рахунків основними білерами (постачальниками послуг). «Випуск електронних грошей передбачає значну фінансову відповідальність, тому ця функція має бути збережена виключно за банками та НБУ», – вважає пан Волох.

Однак допуск на ринок нових учасників супроводжуватиметься встановленням над ними контролю з боку НБУ. Якщо зараз він здійснює нагляд тільки за платіжними системами, то після прийняття закону здійснюватиме оверсайт усієї платіжної інфраструктури. Зокрема, НБУ визначатиме вимоги до небанківських фінансових установ, у тому числі до мінімального розміру капіталу і розкриття інформації про структуру власності.

Електронні гроші можна буде випускати тільки після узгодження їх правил в Нацбанку. Він зможе встановлювати максимальний ліміт емісії електронних грошей, а грошовий еквівалент випущених набанківськими гравцями електронних грошей зберігатиметься на банківському рахунку. Небанківська фінансова установа та її агенти зобов’язані будуть зарахувати отриману від клієнтів гривню на спецрахунок у банку виключно для проведення переказу. Використання цих грошей в інших цілях, приміром, видача кредитів за рахунок цих коштів, буде заборонено. І якщо платіж не буде проведено в строк, компанія повинна буде платити клієнту по 0,1% в день. Втрачені платежі повертатимуться клієнтам разом з 25-відсотковим штрафом.

Ці норми є обов’язком України щодо впровадження вимог Директиви 2007/64/ЄС, розширюється як сам ринок, так і контроль над ним. «Ринок стане більш прозорим і конкурентним, а також більш підзвітним. Нацбанк матиме усі можливості: боротися, контролювати, закривати, штрафувати, регулювати цей ринок», – говорить Іван Істомін.

Якщо регулятор вирішить, що якась особа на ринку фінансових послуг надала послугу з переказу коштів або випустила електронні гроші, не маючи ліцензії, вона повинна буде призупинити свою діяльність, поки не приведе її у відповідність до законодавства. Платіжні організації повинні будуть зберігати інформацію про всі операції клієнтів, а також проводити транзакції, що «згоріли» через неплатоспроможність банку-учасника. Санкції: від штрафів у 17-85 тис. грн до виключення з Реєстру платіжної інфраструктури.

Нові санкції пропишуть і в Кримінальному кодексі. «Більше не буде такого, що оплатив невеликий штраф і далі робиш що хочеш», – каже Іван Істомін. Підробку і незаконні операції з платіжними інструментами та електронними грошима каратимуть не штрафом, як зараз, а позбавленням волі на строк до трьох років. Неправомірний прийом та переказ грошей потягнуть на п’ятирічний термін, а дії організованої групи осіб – на десять років зі спецконфіскацією. І це ще лояльні санкції: депутати наводять приклад Іспанії (8 років) і Польщі (до 25 років).

Правда України

Результати е-декларування завдали серйозного удару по українській банківській системі

bank-problem

Критика на адресу голови Нацбанку України, зокрема й з парламентської трибуни, й ще більшою мірою результати електронного декларування свого майна українськими чиновниками, включаючи й народних депутатів, завдали серйозного удару по українській банківській системі. Потенційний вкладник міркує: якщо еліта не несе свої великі гроші в банк, то чому я маю ризикувати своїми копійками?

Було б помилкою передчасно ховати банківську систему. У країні, як виглядає, ще досить здорових і стійких банків, як своїх, так і з іноземним капіталом, які без проблем виконують свої зобов’язання перед бюджетом і нормативи, встановлені Нацбанком, виплачують доходи за акціями й депозитами. Зі зростанням фінансової грамотності населення, а цей процес ніхто й ніщо, зокрема й криза, не може зупинити, відновлюватиметься й довіра до банків. Але сподіватися, що це станеться само собою, не варто. Один з працюючих варіантів — приклад успішних установ.

Так, у суботу «Ощадбанк» підтвердив статус одного з найбільших платників податків банківського ринку, посівши друге з 50 місць у рейтингу ДФС. За 9 місяців банк сплатив близько 1,7 мільярда гривень податків, зборів і обов’язкових платежів, їм отримано 410,7 мільйона гривень прибутку.

А прибуток «Першого українського міжнародного банку» (банк Ахметова – ред.) за 9 місяців становив 276 мільйонів гривень проти 555,6 мільйона збитків за аналогічний період минулого року. Загальний дохід банку в січні — вересні становив 2,6 мільярда гривень. Чисті відсоткові доходи досягли 1,5 мільярда, комісійні доходи — 688,4 мільйона гривень. І, що найцікавіше, корпоративний кредитний портфель банку досяг 29 мільярдів гривень, кредити фізичним особам — 6,7 мільярда.

Незалежний банківський експерт Єгор Перелигін у розмові назвав деякі ключові показники банківського сектора, які не жахають, а навіюють певний оптимізм. Фінансовий результат українських банків на 1 листопада порівняно з підсумками 2015 року помітно поліпшився й з мінус 66,6 мільярда гривень піднявся до 11,6 мільярда (але теж з мінусом). Резерви за активними операціями за цей же період зросли з 321 до 336 мільярдів, регулятивний капітал — з 131 мільярда до 141 мільярда гривень, а показник достатності капіталу — з 12,7% до 14,4%.

Кошти комерційних банків у НБУ за цей період збільшилися з 27,4 мільйона гривень до 44 мільйонів, кошти на кореспондентських рахунках у інших банках — з 129,5 мільйона до 138 мільйонів, кошти банків у цінних паперах — з 199 до 215 мільйонів гривень. Зростання не вибухове, але, безумовно, помітне.

За словами Перелигіна, оздоровлення банківської системи визначає позитивну динаміку, що спостерігається і в економіці. Про це свідчать її ключові показники. Якщо в січні 2016 року індекс споживчих цін, тобто інфляція була на рівні 40,3%, то за січень — вересень вона опустилася до 14,5%. Виріс індекс промислового виробництва. У січні він становив 1,7%, а за січень — вересень піднявся до 2%.

Досить упевнене зростання показав індекс внутрішньої торгівлі. Якщо в січні він був на позначці 1,4%, то за січень — вересень добрався до 3,3%. Пішов угору і такий показник, як індекс будівництва, що впливає на багато галузей промислового виробництва. З 11,4% у січні за дев’ять місяців він становить 13,2%. Радує й експорт. У січні — серпні порівняно з таким же періодом 2015 року він зріс на 8,6%.

Утім, експерт не схильний переоцінювати досягнення української економіки, й зокрема банківської системи. Він зауважує, що в період гострої кризи банкам довелося взяти удар на себе. А Нацбанк як кредитор останньої інстанції почав дуже швидко й дуже різко діяти, щоб виконати свої конституційні обов’язки. Спочатку це була виключно монетарна експансія вільної гривні в банки, що хитаються. Не допомогло. Але з приходом у НБУ нової команди (на чолі з Валерією Гонтаревою), на думку Перелигіна, у банківській системі почала впроваджуватися сувора дисципліна, й почалося реальне очищення банківського сектора.

«Очищення було абсолютне необхідним», — запевняє експерт. Гравці банківського сектора, що працювали у виведених сьогодні з ринку установах, добре розуміли причини для таких рішень. Можливо, щодо деяких з них були допущені якісь протиріччя. Не завжди можна було економічно обгрунтувати й пояснити, особливо пересічним вкладникам, причину, через яку банк оголошувався неплатоспроможним. Але якщо копнути глибше, підкреслює Перелигін, то всі виведені з ринку банки порушували або законодавство, або стабільність системи, або навіть перебували під крилом криміналу.

Сьогоднішню кризу породило, по-перше, те, що банки або їхні власники залучали гроші громадян на депозити, а потім за допомогою різних складних комплексних операцій виводили ресурс на свої компанії, констатує експерт. За його словами, для цього використовувалися так звані інсайдерські або фіктивні кредити, а далі відбувалося надування капіталу банків. Іншими словами, це була крадіжка фінансового ресурсу громадян.

Одночасно багато крупних корпорацій залучали кредити на розвиток, на розбудову бізнесу, але при цьому заздалегідь знали, що їм набагато дешевше прийти до суду й домовитися, тобто купити судове рішення, ніж погашати свою позику. Як правило, така схема застосовувалася щодо кредитів, які перевищували мільйон доларів. Отже, проблема виведення банків — це не проблема Нацбанку. Причину слід бачити в тотальній корупції в правовій, законодавчій і силовій системах держави, стверджує Перелигин.

Він говорить не лише про причини банківської кризи, а й пропонує програму виходу з неї, яку, звісно, реалізовувати має Нацбанк. За словами експерта, НБУ треба за будь-яку ціну завершувати початі реформи — без цього нічого не вийде. «Систему треба регулювати таким чином, — радить Перелигін, — щоб не дозволяти кризі перекочуватися з банківської в інші сектори економіки й нарешті почати все аналізувати й регулювати у форматі макропруденціальному, якого зараз немає. Нацбанк має допомагати всьому банківському сектору у створенні стратегії розвитку й контролю».

Експерт визнає, що дії НБУ з очищення банківського сектора були для банків, а також і для громадян країни шоковою терапією. Адже з ринку виведено понад 80 установ. У той же час Перелигін стверджує, що лікування цим жорстким методом не завершене. На його думку, слід створювати банківську систему, яка відповідатиме потребам економіки України через рік, три роки або п’ятнадцять років, і думати про те, що буде після завершення трирічних економічних циклів.

У той же час він погоджується, що сьогодні жорстку терапію слід було б дещо притримати… до остаточної стабілізації національної валюти. На його думку, інфляційне таргетування, яке проводить сьогодні Нацбанк, — правильна система, що дозволяє воювати з інфляцією. «Але є ще один чинник, який треба усунути, — зазначає Перелигін, — це п’ятидесятивідсоткова доларизація економіки. Через неї, а також через безліч макроекономічних шоків українці — як бізнес, так і решта громадян — розчарувалися в національній валюті.

А як повернути довіру? Перелигін вважає, що державі й Нацбанку в першу чергу слід почати боротьбу з трансакціями в іноземній валюті. Тому що вони годяться лише для експортних міжнародних операцій. Наш бізнес слід підводити до того, що йому вигідно використовувати національну валюту. Зовнішнім інвесторам і особливо пенсійним фондам треба дати гривневі інструменти внутрішнього інвестування. А для цього варто розвивати в країні борговий ринок. Але все це стане можливим, упевнений Перелигін, лише за умови розвитку в Україні дієвої системи нагляду за банківським сектором.

Правда України