У Києві представили звіт про нав’язування російського громадянства в Криму

У Києві 22 березня представили аналітичний звіт «Права людини в контексті нав’язування громадянства в Криму», підготовлений фахівцями Правової ініціативи відкритого суспільства. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як заявив виконавчий директор представництва Фонду «Відродження» в Україні Олександр Сушко, документ має прикладне значення і «стане основою доказу порушень окупаційної влади в Криму».

Автори доповіді констатують, що практика нав’язування російського громадянства в Криму порушує права людини і породжує наслідки, які обмежують свободу на пересування.

На думку старшого радника з правових питань у сфері рівності й громадянства Правової ініціативи відкритого суспільства (Нью-Йорк, США) Лори Бінгем, яка відкривала дискусію, в міжнародному законодавстві про права людини відсутні норми, які б однозначно встановлювали межі для сфери діяльності держави як інституту права в питанні визнання етнічних груп.

За її словами, з використанням цієї колізії міжнародне співтовариство стикається в Криму, де найбільш вразливими є кримські татари.

Згідно з українським законодавством, жителів анексованого Росією Криму не вважають людьми з іноземним громадянством. Видані в Криму російські паспорти не визнаються офіційним документом в Україні і в низці країн світу.

Підконтрольні Кремлю суди Криму виносять рішення про депортацію з анексованого півострова громадян України через відсутність паспорта Росії, повідомляли правозахисники.

6 жовтня 2018 року голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю «UA: Харків» заявив, що «всі випадки отримання російського громадянства повинні відповідно розслідуватися» українськими спецслужбами. Крім того, міністр повідомив, що категорично проти «будь-яких ідей і думок» про легалізацію подвійного громадянства з Росією.

У Криму з березня 2014 року було анульовано близько 4 тисяч російських паспортів, повідомила Уповноважений Верховної Ради з прав людини в Росії Тетяна Москалькова.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



СБУ: відповідальності для українських політиків за візити в Росію зараз не передбачено

На сьогодні українське законодавство не передбачає покарання за візити політиків до Росії. Таким чином в ефірі «5 каналу» керівник апарату голови СБУ Ігор Гуськов прокоментував візит до Москви кандидата в президенти України Юрія Бойка і голови політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука.

«Ця провокація готувалася давно, просто сьогодні вона «вистрілила». В цьому є дві складові. Перша – юридична щодо візити до Москви одного і другого громадянина. Я хочу сказати, що у вересні 2017 році була ініціатива від голови СБУ Василя Грицака ввести відповідальність за візити українських політиків та службовців у Росію. На сьогодні це не реалізовано. Нема відповідальності за такі візити. Тому на сьогодні ніяких претензій через їхнє перебування в Росії ми їм пред’явити не можемо», – зазначив Гуськов.

Він зазначив, що СБУ вивчає заяви, які українські політики зробили в Росії. «Якщо там будуть найменші ознаки складу злочину, передбачені кримінальним кодексом України, повірте, одразу миттєво буде реакція служби», – наголосив представник СБУ.

22 березня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі. Росія визнана в Україні країною-агресором.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Бекірова утримують у медчастині СІЗО, але не надають необхідної допомоги – активіст

Громадського активіста Едема Бекірова, незаконно заарештованого підконтрольним Росії судом у Криму, утримують у медсанчастині слідчого ізолятора, проте необхідної медичної допомоги він не отримує. Про це повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

«Сьогодні відвідав у СІЗО Сімферополя Едема Бекірова. Зараз його перевели до медчастини СІЗО. Багато хто думає, це лікарня. Ні. Камера більша, він може частіше бачити фельдшера, й їжа трохи краща… все», – написав Курбедінов у Facebook.

Він наголосив, що Бекіров не отримує обов’язкової щомісячної процедури пов’язаної з його проблемами з серцем. Йому також не показують результатів УЗД та іншої медичної документації, яка була зроблена вже після арешту.

«Кожен день завдає непоправної шкоди здоров’ю і є ризиком для життя», – зазначив Курбедінов.

19 березня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова надіслала звернення російській колезі Тетяні Москальковій про стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді до Криму вранці 12 грудня 2018 року. Він прямував до Криму до 78-річної матері та родичів.

Адвокат Олексій Ладин повідомив, що Бекірова підозрюють у скоєнні злочину за статтею 222 частина 2 і 222.1 частина 2 Кримінального кодексу Росії (зберігання і передача вибухових речовин і боєприпасів). Юрист Ліля Гемеджі зазначила, що активісту закидають поширення і транспортування понад 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Суд у Росії оголосить вирок Павлові Грибу

Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 22 березня оголосить вирок у справі українця Павла Гриба, обвинуваченого в Росії у сприянні терористичній діяльності.

Початок засідання очікують о 10:00 за київським часом.

Напередодні під час дебатів сторін сторона обвинувачення попросила суд про шість років ув’язнення для українця.

Суд продовжував розглядати справу Гриба, попри його погане самопочуття.

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону.

Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північнокавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Влада США хоче повернути Україні вкрадену нацистами картину

Влада США хоче повернути Україні картину, викрадену нацистами з музею в Києві в роки Другої світової війни.

Як йдеться у заяві прокуратури Південного округу Нью-Йорка від 21 березня, картина «Закохана пара» П’єра Луї Ґудро була вкрадена з музею Ханенків близько 1943 року.

За повідомленням, упродовж багатьох років картину вважали зниклою.

У січні 2013 року полотно виставили як лот аукціону в Нью-Йорку. У повідомленні перед аукціоном вказувалося, що картина зберігалась у приватній колекції в Лондоні, а пізніше – в Массачусетсі.

Прокуратура звернулася до суду з клопотанням вилучити картину і повернути її до Києва.

У грудні влада США повідомляла, що планує повернути Україні картину із зображенням Івана Грозного. Праця, написана 107 років тому художником Михайлом Паніним, зникла з Дніпропетровського художнього музею під час окупації міста в 1941 році, а відтак була виявлена у приватному будинку у штаті Коннектикут у США.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Київський апеляційний суд залишив чинним відсторонення Мангера з посади голови Херсонської облради

Київський апеляційний суд залишив без змін ухвалу Шевченківського районного суду про відсторонення Владислава Мангера з посади голови Херсонської облради. Про це повідомила прес-секретар генерального прокурора України Лариса Сарган.

«Апеляційну скаргу його захисника про скасування ухвали слідчого судді без задоволення.

Процесуальними керівниками Мангеру і його захиснику вручено копії клопотання до суду про зміну запобіжного заходу із застави під варту. Також клопотання буде скероване до суду для розгляду по суті», – мовиться у повідомленні.

15 лютого Шевченківський районний суд Києва обрав Владиславу Мангеру запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 3 березня з альтернативою внесення 2 мільйонів 497 тисяч гривень застави. Його підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Того ж дня після внесення застави Мангер вийшов із СІЗО. 18 лютого Мангер повернувся до роботи головою обласної ради в Херсоні.

Дія застави є безстроковою, наразі вона залишається в Держказначействі. Водночас від 3 березня Мангер може вільно пересуватися як у межах України, так і за кордон.

Апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду подали і адвокати Мангера, які просять скасувати запобіжний захід, і прокурори, які наполягають на триманні Мангера під вартою без альтернативи застави.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Нові санкції України проти Росії набрали чинності

Нові санкції України проти Російської Федерації набрали чинності 21 березня. Текст указу президента опублікований у газеті «Голос України».

Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення про запровадження нових санкцій проти Росії 20 березня.

За ініціативою Кабінету міністрів України, Служби безпеки України і Національного банку України, запроваджені санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб.

Згідно з повідомленням, санкційні списки включають фізичних та юридичних осіб, які:

були залучені до процесу будівництва транспортного переходу через Керченську протоку;
причетні до збройного нападу та захоплення українських військових катерів, а також до незаконного утримання українських моряків;
організовували та сприяли проведенню виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, кримського півострова;
демонстративно порушували українське законодавство щодо в'їзду або виїзду на тимчасово окуповану територію українського Криму;
поширюють видавничу продукцію антиукраїнського змісту;
незаконно отримали та використовують музейне зібрання, що належить Україні.

У Раді національної безпеки заявили, що санкції застосували до керівників Ради Федерації Федеральних зборів Росії та депутатів Державної думи.

РНБО України також запровадила обмежувальні заходи до окремих фізичних і юридичних осіб, щодо яких застосували санкції ЄС, США та Канада.

Крім того, на підставі пропозицій Національного банку України продовжені санкції стосовно чотирьох банків з капіталом держави-агресора.

Водночас, «у зв’язку з досягненням мети запровадження санкцій», за поданням СБУ скасовані обмежувальні заходи щодо вісьмох юридичних осіб, більшість з яких припинила господарчу діяльність.

Рішення РНБО своїм указом ввів у дію президент України Петро Порошенко.

Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Садовий заявляє, що більше не балотуватиметься в мери Львова

Міський голова Львова, лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий заявляє, що не планує більше висувати свою кандидатуру на посаду очільника міста.

Він сказав про це в ефірі телеканалу ZIK ввечері 20 березня. 

«Завершується моя каденція, це вже третя каденція, 13 років міським головою. Я дуже хотів би, щоб після мене приходили молодші, більш мудрі, більш талановиті, більш успішні люди, і я максимально буду їх підтримувати», – сказав Садовий.

Він додав, що своїм завданням на сьогодні бачить роботу «на рівні держави».

Андрій Садовий висував свою кандидатуру на виборах президента України 2019 року, але вирішив знятися на користь Анатолія Гриценка.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!