Апеляційний суд зобов’язав демонтувати «храм-МАФ» УПЦ (МП) на території Музею історії України – Мінкультури

Північний апеляційний господарський суд Києва зобов’язав демонтувати Десятинний храм Української православної церкви (Московського патріархату) на території Національного музею історії України.

«14 вересня 2023 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив зобов’язання звільнити ділянку від незаконно збудованого «храму-МАФу» на території Національного музею історії України, розглянувши апеляційну скаргу Релігійної громади УПЦ МП Десятинний Храм на рішення Господарського суду міста Києва», – йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства культури та інформаційної політики.

У відомстві зазначають, що розміщення цієї споруди на земельній ділянці музею суперечить її цільовому використанню.

«Храм-МАФ» побудували без жодних дозволів. Він знаходиться в буферній зоні пам’яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво. Крім того, незаконна забудова порушує ансамбль історичного археологічного комплексу «Десятинна церква». Розміщення цієї споруди на земельній ділянці музею суперечить її цільовому використанню», – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що земельна ділянка має бути приведена у попередній стан, а роботи повинні відбутися коштом релігійної громади.

З сайту УПЦ (МП) видно, що її представники поінформовані про рішення суду, на ресурсі називають зобов’язання звільнити ділянку – «знесенням».

15 лютого Господарський суд міста Києва у рамках розгляду справи щодо «храму-мафу» УПЦ (МП) на території Національного музею історії України постановив звільнити займану територію.

Споруду, яка належить УПЦ (МП), біля фундаменту Десятинної церкви у Києві збудували в 2012 році. Судова тяганина щодо незаконності зведення будівлі триває кілька років. А тим часом «каплиця» продовжує стояти на території історичної пам’ятки та в охоронній зоні ЮНЕСКО.

«Корабель – не голка, його не сховаєш» – ВМС про ймовірне переміщення суден РФ із Севастополя для захисту від атак

Росія може відновити пошкоджені у Севастополі кораблі, однак це коштуватиме дорожче, ніж побудувати їх заново. А переміщення суден в інші місця особливо не убезпечить їх від потенційних атак. Про це заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Він каже: попри те, що на території Криму є ще багато заводів, куди можна перемістити кораблі, вберегти їх від обстрілів не так просто.

«Їх можна навіть в Казань відігнати, умовно. Там є й інші заводи, дійсно. Той самий «Лиман» в Керчі або «Феодосія». Заводів вистачає. Але ж корабель – це не голка, його не сховаєш. Ніяк. Тому тут без варіантів. Але ми можемо очікувати чого завгодно. Це Росія», – сказав речник Військово-морських сил.

Також, за його словами, якщо морські шляхи стануть єдиним логістичним коридором для російської армії, щоб постачати ресурси на південь України, то тут для військ РФ можуть виникнути проблеми.  

«Вони можуть опинитися у такому стані, що в них може залишитися лише морська логістика. І для них це буде проблемою. Тому що там не дуже легка навігація. Це, по-перше. Ну, і, по-друге, навіть, якщо вони будуть використовувати ті самі порти Бердянська або Маріуполя, хочу нагадати, що в Бердянську вони так само втратили великий десантний корабель. Просто в порту. І ще два було пошкоджено, суттєво пошкоджено. Вони досі перебувають у ремонті», – каже Плетенчук. 

У Севастополі в ніч на 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання, зокрема на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.

Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.

В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ, і зауважили, що ці судна, найімовірніше, не зможуть відновити.

Справа в тому, яка ціна, якщо Україна програє: Курт Волкер про вартість одного дня війни

«Найефективнішим, що можна зробити, було б швидко дати Україні стільки ресурсів, скільки ми можемо, тому що це прискорить завершення конфлікту»

Із липня через атаки РФ пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури – Кубраков

З 18 липня через атаки армії РФ на порти України пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури. Внаслідок ударів по портах Дунайского кластеру та блокування морських портів скорочено експорт зернових вантажів до країн Азії, Африки та Європи на майже три мільйони тонн на місяць. Про це у фейсбуці повідомив очільник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Він уточнив, що через нічний удар по портах Дунайського регіону (Рені та Ізмаїл в Одеській області) пошкоджено адміністративні будівлі, склади для зернових вантажів, ємності для зберігання олії та автотранспорт. Семеро водіїв постраждали.

«Порти Дунайського кластеру наразі – єдиний водний шлях для українського агроекспорту. Якщо не захистити його потужними системами протиповітряної оборони, то наслідки будуть більшими. Перш за все, для тих країн, які залежать від української агропродукції», – застеріг Кубраков.

Попри намагання РФ знизити експортний потенціал України, порти продовжують працювати, додав міністр.

За даними Повітряних сил, під час нічної атаки в Одеській області було збито понад три десятки ударних дронів, запущених армією РФ. Як повідомив  голова Одеської ОВА Олег Кіпер, через удари по Ізмаїльському району постраждали семеро цивільних – шість чоловіків у Рені та один – в Ізмаїлі. Кіпер каже, що двоє чоловіків з Рені у тяжкому стані, четверо інших – в стані середньої тяжкості. Постраждалому з Ізмаїлу була надана медична допомога в лікарні, він вже вдома.

З початку вторгнення РФ 650 дітей евакуювали до закордонних клінік на лікування та реабілітацію – МОЗ

Евакуюють українських дітей з онкологічними та онкогематологічними хворобами на лікування в США, Канаду та європейські країни

На Полтавщині з 1 жовтня розпочнуть роботу «Пункти незламності»

«У зв’язку із ракетними ударами РФ існує велика ймовірність виникнення перебоїв у роботі енергогенеруючих підприємств, операторів мобільного зв’язку та інших систем життєзабезпечення»

ОГП: нацгвардійців РФ підозрюють у тортурах і вбивствах цивільних під час окупації Херсона

Правоохоронці встановили особи понад 200 людей, яких катували, в тому числі електричним струмом. Зафіксовано два факти смерті цивільних

У ВМС розповіли деталі спецоперації взяття під контроль «вишок Бойка» і про ситуацію у Чорному морі 

Берегові ракетно-артилерійські війська Військово-морських сил ЗСУ понад рік повністю контролюють частину Чорного моря, де встановлені так звані «вишки Бойка», про взяття під контроль яких повідомили в ГУР. За словами речника ВМС ЗСУ, російські військові кораблі припинили туди заходити після того, як вдалося потопити корабель «Василь Бех». Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

«Був у них такий корабель, який транспортував озброєння та особовий склад на острів Зміїний. І після цього вони зробили вже висновки. І більше року ми не спостерігали там присутності. Але не можна було виключати, що туди може зайти якась диверсійна група з використанням якихось інших маломірних, наприклад, човнів для того, щоб доставити особовий склад. Тому, звісно, ця операція теж була ризикованою в достатній мірі, і, звісно, покладатися лише на цю інформацію спецпризначенці не могли», – розповів Плетенчук.

ПРИМІТКА: корабель «Василь Бех», який забезпечував Чорноморський флот Росії, затонув у червні 2022 року. Тодішній голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко заявив, що судно підбили Військово-морські сили України.

За словами Плетенчука, найскладніше було дістатися до «вишок» на гумових човнах. Українські спецпризначенці ризикували життям, адже окрім загрози висадки диверсійних груп з малих човнів на «вишки Бойка», існувала також небезпека з повітря. 

«Дістатися на таку відстань, на гумових човнах – це реально треба бути дуже крутими хлопцями, якими гурівці і є. Незважаючи на те, що ми звільнили цю зону від присутності російських військових кораблів, все одно умовно можна вважати сірою, тому що російська авіація там присутня постійно, на жаль, поки що. Вона веде розвідку і навіть наносить вогневе ураження. Цю проблему так само треба вирішувати. Вона полягає в більш широкій площині. Звісно, цю ситуацію могли б виправити наявність у нас відповідних засобів протиповітряної оборони. Мова про літаки F-16», – сказав Плетенчук. 

11 вересня Головне управління розвідки України заявило, що Україна повернула контроль над нафтодобувними платформами біля берегів Криму в Чорному морі. Для цього спецпризначенці провели «унікальну операцію». 

«Вишками Бойка» називають бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі. Росія окупувала їх у 2015 році, а з початком повномасштабного вторгнення використовувала у військових цілях. Зокрема, як вертолітні майданчики і для розміщення радіолокаційних станцій. Повідомлення про удари військ ЗСУ по бурових установках незаконно привласненого Росією «Чорноморнафтогазу», які ще називають «вишками Бойка», надходять з червня 2022 року. 

В ООН підтвердили загибель понад 9600 цивільних через війну Росії проти України

Управління верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 10 вересня 2023-го.

За даними ООН, з 1 до 10 вересня 2023 року зафіксували 292 випадки загибелі або поранення цивільних: з них загиблих – 29 чоловіків, 21 жінка, 1 дівчинка, а також 4 дорослих, стать яких ще не встановлено.

В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, а багато повідомлень все ще потребують підтвердження.

За останніми даними Офісу генпрокурора, внаслідок російської агресії в Україні від 24 лютого 2022 року загинули 503 дитини, понад 1122 поранені. В ОГП зазначають, що ці цифри не є остаточними.

Помер акардеоніст і ексдепутат «Партії регіонів» Ян Табачник

На 79-му році життя у Тель-Авіві помер акардеоніст і колишній депутат «Партії регіонів» Ян Табачник. Про це ввечері 11 вересня повідомили музичні спільноти у Facebook та журналісти, зокрема Дмитро Гордон та Михайло Маслій.

Останнім часом, за повідомленнями, Табачник жив у Ізраїлі. Упродовж останніх двох років боровся о онкологічним захворюванням.

Як повідомив журналіст Маслій, поховають Табачника у Тель-Авіві.

Ян Табачник крім музики, займався політикою – з 2006 року був народним депутатом ВРУ від «Партії регіонів». Від цієї ж партії обирався депутатом і в інші роки.