Націоналізація «Приватбанку»: суд проводить брифінг щодо рішення на користь Коломойського (трансляція)

Окружний адміністративний суд Києва 18 квітня проводить брифінг, на якому оголошує про мотиви ухвалення рішення за позовом бізнесмена Ігоря Коломойського щодо націоналізації «Приватбанку». Радіо Свобода веде трансляцію цьго брифінгу.

 

Окружний адміністративний суд міста Києва 18 квітня за позовом колишнього співвласника «Приватбанку» Ігоря Коломойського ухвалив рішення, яким встановив процедуру виведення «Приватбанку» з ринку за участю держави такою, що порушує норми чинного законодавства. Національний банк України заявив, що оскаржить це рішення.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

У травні 2017-го журналісти програми «Схеми» показали, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Після виходу розслідування Ігор Коломойський заявив, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» тодішнього заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Pakistan’s Finance Minister Resigns Amid Economic Crisis

Pakistan Finance Minister Asad Umar has resigned days after returning home from crucial talks with the International Monetary Fund (IMF) on a financial bailout package to avert a national balance of payments crisis.

While formally announcing his decision to leave Thursday at a hurriedly arranged news conference in Islamabad, Umar explained that he was asked to take the energy minister position instead of finance as part of a Cabinet reorganization.

Umar acknowledged his successor would have to make “some difficult decisions” to deal with economic challenges facing Pakistan.  It is unclear who will succeed Umar.

Prime Minister Imran Khan’s eight-month-old administration has faced sustained criticism from political opponents, independent commentators and the business community over the government’s handling of the economic crisis facing the country.  Much of that criticism was leveled against Umar.

Umar returned this week from Washington, where his delegation fleshed out details of Pakistan’s next IMF bailout package that he said could be up to $8 billion.

Critics blamed the outgoing minister for taking months to finalize the IMF deal, saying the delay shattered investor confidence in Pakistan’s economy.  But speaking Thursday, Umar defended his performance.

“We have finalized the IMF agreement on much better terms than before.  I have made these decisions.  I refused to take the decisions that would have crushed the nation,” Umar said without elaborating.

He said that an IMF mission is expected to visit Islamabad later this month to work out more details “since all major issues had been settled and documented,” he said.

The long-delayed package would be Pakistan’s 13th IMF bailout since the late 1980s and comes with a worsening economic outlook for the South Asian nation of more than 200 million people.

Former finance minister Salman Shah, while commenting on Umar’s resignation, noted a lack of effective financial strategy was slowing down the economy, deterring all sorts of investments, fueling inflation and unemployment in Pakistan.

 

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



У Конституційному суді відклали розгляд люстрації після викритої зустрічі соратника Зеленського з главою суду

У Конституційному суді України скасували засідання, на якому мала вирішувуватись доля закону «Про очищення влади», і на якому люстрацію могли визнати неконституційною. Розгляд цього питання був призначений на 18 квітня на 10 ранку, але був перенесений на невизначений час. На сайті суду лише зазначено: «Розгляд справи відкладено». У прес-службі відмовились надати детальніші роз’яснення на прохання Радіо Свобода, чому заплановане засідання не відбулось. 

Днем раніше журналісти програми «Схеми» повідомили про те, що неформальний куратор штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського та адвокат олігарха Ігоря Коломойського Андрій Богдан 13 березня таємно відвідував Конституційний суд та провів зустріч із головою суду Станіславом Шевчуком. Журналісти послались на дані журналу відвідувань Конституційного суду, копія якого опинилися у їхньому розпорядженні. 

Також «Схеми» повідомили, що впливовий соратник Володимира Зеленського Андрій Богдан сам потрапляє під обмеження люстраційного закону і не може працювати на державній службі до 2024 року, бо двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича.

Андрій Богдан відмовився відповідати на запитання, яка була мета його відвідин Конституційного суду. 

Журналісти також намагались зв’язатись з головою суду Станіславом Шевчуком, але спершу він не відповідав на дзвінки, а згодом його телефон був вимкнений.

Саме Конституційний суд вже понад чотири роки розглядає справу щодо конституційності окремих положень закону «Про очищення влади» (люстрації).

Голова правління антикорупційної організації Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин написав на своїй сторінці у Facebook, що судді Конституційного суду поспішають скасувати закон про люстрацію.

«Поспішають, щоб встигнути в період до інавгурації. Щоб навішати всіх собак на чинного гаранта. Багато в чому заслужено. І розчистити поле для нового», – написав він.

Андрій Богдан здійснює юридичний супровід кампанії команди кандидата в президенти Володимира Зеленського. Він щонайменше п’ять разів, починаючи із січня 2019 року, літав із Києва до Тель-Авіва, де зараз мешкає олігарх Ігор Коломойський.

Ігор Коломойський заявив, що Андрій Бодан працює його адвокатом і водночас співпрацює зі штабом Зеленського.

 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



ГПУ: суд скасував зняття арешту з рахунків банку Януковича-молодшого

Шевченківський районний суд Києва 18 квітня ухвалив рішення відмовити у знятті арешту з рахунків, відкритих у «Всеукраїнському банку розвитку», що належав Віктору Януковичу-молодшому. Про це повідомила речниця генерального прокурора України Лариса Сарган.

«Щойно суддя Шевченківського райсуду Є. Мартинов ухвалив відмовити у знятті арешту з ряду рахунків банку «ВБР»!», – вказала Сарган у Facebook.

Увечері 17 квітня інша суддя Шевченківського районного суду Києва Оксана Голуб своєю ухвалою скасувала арешт рахунків у «Всеукраїнському банку розвитку».

«Всеукраїнський банк розвитку» був заснований сином екс-президента України Віктора Януковича Олександром.

У січні 2016 року Вищий адміністративний суд підтвердив, що НБУ правомірно відніс «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії неплатоспроможних у листопаді 2014 року. Пізніше, в грудні 2015 року, НБУ прийняв рішення про ліквідацію банку.

Олександр Янукович намагався оскаржити рішення НБУ в Печерському суді, проте суд не задовольнив його позовні вимоги. Згодом Верховний суд України також визнав вимоги Януковича-молодшого безпідставними.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



ЗНО цього року складатимуть 355 тисяч абітурієнтів

Цього року зовнішнє незалежне оцінювання складатимуть 355 тисяч абітурієнтів. Про це повідомили на урядовій нараді щодо підготовки до ЗНО.

Основна сесія ЗНО у 2019 році пройде з 21 травня до 13 червня. Додаткова сесія ЗНО відбудеться з 26 червня до 12 липня.

Тестування проводитимуть з 11 предметів. Абітурієнти матимуть можливість скласти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



На Roland Garros можуть зіграти шестеро українок

В основній сітці головного тенісного турніру світу на ґрунтовому покритті можуть взяти участь шестеро українок, повідомляє сайт «Великий теніс України». Організатори відкритого чемпіонату Франції опублікували заявочні списки гравців в основну сітку, в які потрапили чотири українські тенісистки: Еліна Світоліна (№6 світового рейтингу), Леся Цуренко (№26), Даяна Ястремська (№37) і Катерина Козлова (№93).

У разі перемоги у кваліфікації в основній сітці можуть з’явитися Ангеліна Калініна (№135) і Катаріна Завацька (№171). Списки учасниць кваліфікаційного турніру Roland Garros будуть опубліковані через два тижні.

Змагання в жіночій сітці відкритого чемпіонату Франції відбудуться з 26 травня до 8 червня.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Проблеми кримських татар-переселенців обговорили у Львові

Сьогодні у Львові дискутували на тему «Переселенці з окупованих територій. Виклики та перспективи», зокрема говорили про проблеми кримських татар. На сьогодні у Львівській області їх проживає близько півтори тисячі.

«Житло, робота, виховання дітей – це ті проблеми, з якими зіштовхуються переселенці з Криму на свій території материкової України. А ще люди не можуть жити повноцінно, згідно зі своїми переконаннями, якщо вони не можуть поїхати у Крим до своїх рідних, над ними це нависло  А є, а є такі,  особливов молодь, які думають, як їм поводитись і жити, щоб  їм не заборонили їхати у Крим, де живуть їхні батьки. Тому вони тисячу разів подумають перш, аніж взяти участь у громадських, політичних подіях, щоб їх просто не заарештували в Криму», – наголосив у коментарі Радіо Свобода голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Під час дискусії мовилось про те, що однією з проблем у родинах переселенців із Криму є вивчення кримськотатарської мови.

Читайте також: В ОБСЄ засудили переслідування в Криму активістів «Кримської солідарності»

«Діти ростуть, а з ними і збільшуються проблеми. У Дрогобичі нам пішли назустріч і ми вирішили проблему з вивченням кримськотатарської мови у вечірінй школі. Там проводимо уроки кримськотатарської мови і літератури, але проблема в тому, що немає кадрів, є фінансування», – каже Рустем Якубов,голова кримськотатарської громади у Дрогобичі.

У 2017 році у Львові відкрили «Культурний центр кримських татар». Муфтій духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов зазнавчив, що питання релігійних обрядів для кримських татар на сьогодні є актуальним.

«Питання мечеті є актуальним і вона була б окрасою для Львова як мультикультурного міста. Ми розуміємо, що у Львові ми – тимчасові переселенці, кожен кримський татарин і кожна кримськотатарська родина повинна щодня щось робити, щоб зберегти ідентичність і боротись за повернення Криму», – говорить Айдер Рустемов.

На сьогодні близько сотні політв’язнів Криму утримуються у російських в’язницях і колоніях. 171 дитина у Криму залишилась без батька. З 2014 року 18 людей були знайдені мертвими, а 19 мешканців Криму зникли безвісти. Під час дискусії експонувалась виставка фотографій дітей кримських політв’язнів.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Росія «має поважати права українських моряків» – ЄС

Росія повинна поважати права українських військовополонених на правовий захист – так в Євросоюзі прокоментували чергове подовження арешту морякам Військово-морських сил України, яких утримують у московському СІЗО. Відповідну заяву оприлюднила речниця Служби Євросоюзу з зовнішніх справ Майя Коціянчич.

Вона нагадала, що делегація ЄС разом із українськими консулами та іншими дипломатами спостерігала за процесом у Лефортівському суді, доки слухання не були оголошені закритими.

Читайте також: Полонені як інструмент виборчої кампанії (рос.)

«Євросоюз неодноразхово повідомляв про своє очікування, що Росія негайно і безумовно звільнить 24 захоплених українських моряків. Доки моряки залишаються під партою, Росія має поважати їхнє право на юридичний захист, безперешкодний доступ представників консульства, а також забезпечити усім членам екіпажу належне медичне обслуговування, адже деякі з них були поранені під час захоплення», – йдеться в заяві речниці дипломатичної служби ЄС.

17 квітня Лефортівський районний суд вчергове задовольнив клопотання Федеральної служби безпеки Росії щодо подовження терміну арешту українським військовополоненим морякам. Вони залишаться під арештом щонайменше до кінця липня.

Читайте також: Захист українських моряків оскаржить продовження арешту російським судом – Полозов​

25 листопада біля берегів анексованого Криму російські прикордонники захопили три українських військових кораблі й 24 моряків. Військовослужбовців звинувачують у незаконному перетині кордону Росії. Моряків утримують у СІЗО в Москві.

Київ вважає те, що сталося актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.

Україна через Міжнародний трибунал з морського права вимагатиме звільнення Росією полонених українських моряків, повідомив 16 квітня президент України Петро Порошенко.

Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало звернення України в Міжнародний трибунал і заявило, що цей суд «не володіє юрисдикцією для розгляду» інциденту.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!