Щонайменше 32 людини загинули внаслідок бунту у в’язниці в Таджикистані

Троє охоронців і 29 засуджених загинули в результаті бунту у в’язниці в місті Вахдат, що за 25 кілометрів від столиці Таджикистану Душанбе. Про це повідомило міністерство юстиції країни.

Масові заворушення сталися 19 травня. Бунтівники були вбиті, влада вжила «рішучих заходів для стабілізації ситуації», сказано в заяві міністерства. Зараз ситуація перебуває під контролем, триває розслідування.

Дружини кількох в’язнів, які перебували в окремому блоці для відвідувачів, сказали, що чули постріли близько 21:00 за місцевим часом, стрілянина тривала близько 30 хвилин.

У листопаді 2018 року в місті Худжанд на півночі Таджикистану також стався бунт у в’язниці. Тоді 21 ув’язнений і два охоронці були вбиті.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



«Це був останній публічний захід Порошенка на посаді президента» – Геращенко

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко заявила, що участь Петра Порошенка в Биківні під Києвом у жалобних заходах у День пам’яті жертв політичних репресій стала для президента, що завершує каденцію, останнім публічним заходом на посаді.

«Йому сьогодні багато тиснули руки і дякували прості українці, що прийшли до меморіалу. Дякували за Армію, декомунізацію, мову, за Україну, яку втримали і посилили в ці 5 років. Й ми вам дякуємо, дорогі українці, за віру, довіру і спільні важливі досягнення», – вказала Геращенко, яка працювала в команді президента, зокрема, як уповноважений із мирного врегуювання на Донбасі.

«Від імені Верховної Ради я також поклала квіти до меморіального комплексу в Биківні. В лісі, де за різними оцінками , було розстріляно від 30 до 100 тисяч українців, представників інших національностей, пам‘ять усіх жертв сталінських репресій вшанували члени уряду, були колеги- депутати з БПП і НФ, священнослужителі, й ключове – родини репресованих і колишні дисиденти, інтелігенція», – написала Геращенко у Facebook.

Президент України Петро Порошенко заявив на меморіальних заходах, що «українська незалежність і наша свобода оплачені занадто дорогою ціною». «Ми повинні про це пам’ятати, вдивляючись і в минуле, і в день завтрашній», – наголосив Порошенко.

В Україні 19 травня вшановують пам’ять жертв політичних репресій. У Биківні під Києвом з цієї нагоди відбулися загальнодержавні жалобні заходи.

​Биківнянський ліс на Київщині – найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Там загинули письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв сталінського «Великого терору» 1937–1938 років.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій в СРСР у 1937-1938 роках, розгорнута з ініціативи тодішнього керівництва і особисто Йосипа Сталіна. ЇЇ метою була ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміна національної та соціальної структури суспільства.

За даними Українського інституту національної пам’яті, в період Великого терору на території УРСР були засуджені майже 200 тисяч людей, значна частина з яких – до розстрілів.

Читайте ще: Путінська Росія продовжує традиції «Великого терору» 1937-38 років

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



У Зеленського повідомили про три локації в день інавгурації

Команда Володимира Зеленського повідомила про три локації в Києві, де відбуватимуться події, пов’язані з інавгурацією новообраного президента.

Згідно з отриманою Радіо Свобода короткою програмою урочистих заходів, з 10:00 до 11:00 Зеленський візьме участь в урочистому засіданні Верховної Ради України з нагоди складення присяги президентом України українському народові.

Кілька наступних подій прийматиме Маріїнський палац. З 11:05 до 11:20 президент Зеленський братиме участь у церемонії представлення командувачів видами Збройних сил України та в церемонії підняття державного прапора України.

З 11:20 до 11:50 відбудеться вітання президентом України Володимиром Зеленським та пані Оленою Зеленською глав іноземних делегацій.

На 12:00 – 13:30 планується участь президента України Володимира Зеленського у прийнятті для глав іноземних делегацій з нагоди вступу на посаду.

Верховна Рада України призначила інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського на 10:00 20 травня.

Як попередили в МВС, у зв’язку з урочистостями вулиці урядового кварталу в центрі Києва 20 травня будуть перекриті. 

За даними Центральної виборчої комісії, Зеленський здобув у другому турі виборів президента 73,22% голосів. Чинний президент Петро Порошенко – 24,45%.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



«Свобода оплачена дорогою ціною» – Порошенко в День пам’яті жертв політичних репресій

«Ми повинні про це пам’ятати, вдивляючись і в минуле, і в день завтрашній» – президент України

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Порошенко призначив стипендії Сенцову, Балуху, Семені і Сущенку

Президент Петро Порошенко призначив стипендії імені Левка Лук’яненка чотирьом українцям, які утримуються з полтичних мотивів у Росії та анексованому нею Криму.

За даними сайту глави держави, відповідний указ він підписав 17 травня, але оприлюднили це рішення сьогодні.

«Відповідно до указу, державні стипендії імені Левка Лук’яненка призначено на період незаконного затримання, утримання та протягом одного року після звільнення Володимиру Балуху, Миколі Семені, Олегу Сенцову, Роману Сущенку. Також призначені стипендії строком на один рік Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу», – мовиться у повідомленні.

Між тим, за підрахунками активістів ініціативи #SaveOlegSentsov, в Росії наразі утримують 98 українських політв’язнів, на окупованій частині Донбасу – понад 120 полонених військових та цивільних.

Дивіться також: Заручники війни

Крім того, у російському СІЗО в Москві перебувають 24 українські моряки, захоплені росіянами в Азовському морі наприкінці минулого року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



У МЗС оновили дані, хто приїде на інавгурацію Зеленського

Речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко оприлюднила у Twitter оновлення щодо того, хто із іноземних політиків підтвердили свої наміри прибути на інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського.

Окрім п’яти президентів (Латвії, Литви, Естонії, Грузії та Угорщини), за її словами, на церемонії буде присутній віце-президент Туреччини, прем’єр-міністр Молдови, віце-прем’єри Білорусі, Румунії, Словаччини та Болгарії, міністр енергетики США, міністр оборони Канади, міністр з питань Європи Франції, очільник МЗС Польщі та «понад 40 інших високих представників».

Верховна Рада України призначила інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського на 10:00 20 травня.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



У Києві відбувся автопробіг на роковини депортації кримських татар – фото

У Києві 18 травня активісти провели автопробіг, приурочений до 75-х роковин геноциду кримськотатарського народу в 1944 році, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Учасники пробігу почали формувати колону біля входу Національного комплексу «Експоцентр України» та виїхали до Майдану Незалежності, де ввечері відбувається жалобний мітинг пам’яті загиблих під час депортації.

Всього в автопробігу взяло участь близько 50 машин, на яких учасники встановили кримськотатарські та українські прапори.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. В Україні ця депортація визнана геноцидом. Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.

​У травні 1944 року режим Йосипа Сталіна підготував і здійснив силами НКВС-НКДБ спецоперацію примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Кримських татар тоді оголосили «зрадниками» і звинуватили у «пособництві ворогу» під час Другої світової війни.

​Натомість більшість істориків вважає, що справжньою причиною депортації кримських татар було те, що СРСР прагнув захопити частину Туреччини і встановити контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому, готуючись до цього нападу, сталінський режим «зачищав» майбутні плацдарми – Крим і Кавказ – від «ненадійного елемента». На Кавказі вибірково виселяли тюрків і калмиків, а із Криму – кримських татар.

У телеграмі на ім’я Сталіна НКВС прозвітував про виселення 183 155 осіб. В основному це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії. Самі кримські татари нарахували 423 100 депортованих.

В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Росія просить скликати засідання Ради безпеки ООН через український закон про мову – Ніколенко

Засідання може відбутися 20 травня, припустив речник Постійного представництва України при ООН

Build a better website in under an hour. Start for free at us!