У Києві вшановують пам’ять Павла Шеремета (трансляція)

У центрі Києва вшановують пам’ять журналіста Павла Шеремета, який загинув 20 липня 2016 року.

Акція відбувається на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. Саме на цьому місці вибухнув автомобіль, у якому їхав Шеремет.

Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. До цього часу офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Читайте також – Два роки після вбивства Шеремета: слідство триває, але результатів нема

Слідство розглядає п’ять версій вбивства Павла Шеремета: злочин здійснений через професійну діяльність в Росії і Білорусі; помилка в об’єкті злочину (готувалося вбивство, цивільної дружини Шеремета власника видання «Українська правда» Олени Притули); професійна діяльність в Україні – за критичні публікації у виданні «Українська правда» та на радіо «Вести»; зусилля в дестабілізації ситуації в державі; конфліктні ситуації в особистому житті Павла Шеремета – сімейне, комерційне і фінансове становище.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



China Boosts Liquidity as Trade War Threatens Economy

Chinese policymakers are pumping more liquidity into the financial system and channeling credit to small- and medium-sized firms, and Beijing looks set to further loosen monetary conditions to mitigate threats to growth from a heated Sino-U.S. trade war.

The world’s second-biggest economy has started to lose momentum this year as a government campaign to reduce a dangerous build-up of debt has lifted borrowing costs, hitting factory output, business investment and the property sector.

As an intensifying trade conflict raises risks to exporters and overall growth, many economists expect the central bank to further reduce reserve requirements in the coming months, on top of the three reductions made so far this year.

Benchmark rate unchanged

However, few see a cut in the benchmark policy rate this year, as authorities walk a fine line between keeping liquidity conditions supportive and preventing any destabilizing capital outflows that could put the skids on a fragile yuan currency.

On Wednesday, a source with direct knowledge of the matter said the People’s Bank of China (PBOC) plans to introduce incentives that will boost the liquidity of commercial banks.

These are aimed at encouraging banks to expand lending and increase their investment in bonds issued by corporations and other entities, such as local government financing vehicles (LGFVs).

The PBOC has also been ensuring ample liquidity by allowing commercial banks to tap its Medium-Term Loan Facility (MLF), especially lenders that have invested in bonds rated AA+ and below, the source said.

The improved cash conditions have been reflected in reduced short-term borrowing costs for banks, with the country’s key seven-day money rate at 2.6409 percent Thursday, 37 basis points lower than recent highs at the end of June.

Economy expansion slows

The combination of lower interbank rates and the push to boost bank support should help to ease financing pressures for weaker firms, analysts said.

“This should spell good news for lower-grade bond markets which have been suffering from a flight to quality-grade bonds, and some firms have subsequently found access to liquidity difficult,” analysts at Everbright Sun Hung Kai said in a note.

China’s economy expanded a slower-than-expected 6.7 percent in the second quarter, and June factory output growth weakened to a two-year low as the trade dispute with the United States intensified.

To be sure, markets don’t expect aggressive policy loosening, given Beijing’s broad deleveraging pledge and fears that doing so could hit the yuan and trigger a spike in capital outflows.

Trade war worries have already weighed on the yuan, which hit a one-year low on Thursday.

Focus on small, medium businesses

A key focus is on small- and medium-sized enterprises (SMEs), which account for 80 percent of all jobs in China, and have suffered from rising borrowing costs and a shrinking credit pool amid Beijing’s three-year-long crackdown on off-balance sheet financing and a corporate debt build-up.

A trader at a state-run copper smelter in southern China told Reuters his firm has resorted to selling inventory to raise cash in light of the tougher financing conditions.

“Banks give, but the cost has gone up,” said the trader, who declined to be identified as he was not authorized to comment on his firm’s finances.

While the PBOC did not respond to faxed questions about its plans, a Shanghai-based trader at an Asian bank said the bond market had seen a notable pick-up in the volume of trade of LGFV debt.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Trump Administration Wants to Scrap Some Species Protection

The Trump administration wants to scrap automatic federal protection for threatened plants and animals, a move that would anger environmentalists but please industry.

A proposal unveiled Thursday would no longer grant threatened species the same instant protection given to endangered species. It would also limit what can be declared a critical habitat for such plants and animals.

Officials with the Interior Department and Fish and Wildlife Service said Thursday that they wanted to streamline regulations. They said current rules under the Endangered Species Act were inconsistent and confusing.

Deputy Interior Secretary David Bernhardt said the new rules would still be very protective of endangered animals.

“At the same time, we hope that they ameliorate some of the unnecessary burden, conflict and uncertainty that is within our current regulatory structure,” he told reporters.

But conservationists called the changes a “wrecking ball” and a gift to big businesses.

“They could decide that building in a species habitat or logging in trees where birds nest doesn’t constitute harm,” the Center for Biological Diversity’s Noah Greenwald said.

Industries such as logging, mining and oil drilling have long complained that the Endangered Special Act has stopped them from gaining access to new sources of energy and has stifled economic development.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



US Seen Receiving Frosty Reception at G-20 Meeting

The financial leaders of the world’s 20 biggest economies meet in Buenos Aires this weekend for the first time since long-simmering trade tensions burst into the open when China and the United States put tariffs on $34 billion of each other’s goods.

The United States will seek to persuade Japan and the European Union to join it in taking a more aggressive stance against Chinese trade practices at the G-20 meeting of finance ministers and central bank presidents, according to a senior U.S. Treasury Department official who spoke on condition on anonymity.

But those efforts will be complicated by frustration over U.S. steel and aluminum import tariffs on the EU and Canada. Both responded with retaliatory tariffs in an escalating trade conflict that has shaken markets and threatens global growth.

“U.S. trading partners are unlikely to be in a conciliatory mood,” said Eswar Prasad, international trade professor at Cornell University and former head of the International Monetary Fund’s China Division. “[U.S.] hostile actions against long-standing trading partners and allies have weakened its economic and geopolitical influence.”

At the close of the last G-20 meeting in Argentina in March, the financial leaders representing 75 percent of world trade and 85 percent of gross domestic product released a joint statement that rejected protectionism and urged “further dialogue,” to little concrete effect.

Since then, the United States and China have slapped tariffs on $34 billion of each other’s imports and U.S. President Donald Trump has threatened further tariffs on $200 billion worth of Chinese goods unless Beijing agrees to change its intellectual property practices and high-technology industrial subsidy plans.

Trump has said the U.S. tariffs aim to close the $335 billion annual U.S. trade deficit with China.

U.S. Treasury Minister Steven Mnuchin has no plans for a bilateral meeting with his Chinese counterpart in Buenos Aires, a U.S official said this week.

Growth concerns

Rising trade tensions have led to concerns within the Japanese government over currency volatility, said a senior Japanese G-20 official who declined to be named. Such volatility could prompt an appreciation in the safe-haven yen and threaten Japanese exports.

Trump’s metals tariffs prompted trade partners to retaliate with their own tariffs on U.S. goods ranging from whiskey to motorcycles. The United States has said it will challenge those tariffs at the World Trade Organization.

The EU finance ministers signed a joint text last week that will form their mandate for this weekend’s meeting, criticizing “unilateral” U.S. trade actions, Reuters reported. The ministers will stress that trade restrictions “hurt everyone,” a German official said.

In a briefing note prepared for the G-20 participants, the International Monetary Fund said if all of Trump’s threatened tariffs — and equal retaliation — went into effect, the global economy could lose up to 0.5 percent of GDP, or $430 billion, by 2020.

Global growth also may have peaked at 3.9 percent for 2018 and 2019, and downside risks have risen due to the tariff spat, the IMF said.

“While all countries will ultimately be worse off in a trade conflict, the U.S. economy is especially vulnerable,” IMF Managing Director Christine Lagarde wrote in a blog post. “Policymakers can use this G-20 meeting to move past

self-defeating tit-for-tat tariffs.”

Trade is not on host country Argentina’s published agenda for the July 21-22 ministerial, which focuses on the “future of work” and infrastructure finance. But it will likely be discussed during a slot devoted to risks facing the global

economy, much as in March, according to an Argentine official involved in G-20 preparations, who asked not be named.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Путін звинуватив українську владу в можливому загостренні на Донбасі

Президент Росії Володимир Путін звинувачує українську владу в недотриманні зобов’язань, що може спричинити загострення ситуації на південному сході України. Про це він сказав на нараді послів і постійних представників Росії в міжнародних організаціях, повідомляє сайт Кремля.

«Серйозні ризики загострення ситуації зберігається на південному сході України. Причини, по-суті, ті самі: недотримання сьогоднішньою українською владою взятих на себе зобов’язань, відмова від мирного вирішення конфлікту. Усі сценарії розраховуються силовим шляхом», – сказав російський президент.

За його словами, мінський комплекс заходів залишається реальною основою для політичного врегулювання кризової ситуації.

Путін також попередив, що Росія буде реагувати пропорційно на можливий вступ до НАТО України і Грузії, що він назвав «агресивними кроками, які становлять пряму загрозу Росії».

«Нашим колегам, які грають на загострення, прагнуть включити у тому числі, скажімо, Україну або Грузію у «військову орбіту» альянсу, слід було би замислитись над можливими наслідками такої безвідповідальної політики», – заявив він.

Про те, що можливий вступ у НАТО України і Грузії «є прямою загрозою національній безпеці» Росії, Володимир Путін заявляв також в інтерв’ю американському телеканалу Fox News після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.

Коментуючи цю заяву, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Росія не має жодного права ухвалювати рішення від імені своїх сусідніх держав і що членство Грузії в НАТО для Росії не є ні «загрозою», ні «провокацією».

В оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту НАТО, який 11-12 липня проходив у Брюсселі, Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що Грузія і Україна стануть членами НАТО, залишаються чинними.

Президент України Петро Порошенко назвав важливим запевнення НАТО у збереженні «відчинених дверей» для України і Грузії і наголосив, що Київ не питатиме чийогось дозволу з приводу вступу в альянс.

28 червня Петро Порошенко повідомив, що найближчим часом внесе до Верховної Ради поправки до Конституції, в яких запропонує закріпити мету щодо членства України в ЄС і НАТО. 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Суд ООН нагадав Росії про обов’язок скасувати заборону діяльності Меджлісу – МЗС

Міжнародний Суд ООН нагадав Росії про зобов’язання скасувати заборону діяльності Меджлісу кримських татар, повідомляє Міністерство закордонних справ.

За повідомленням, сьогодні Міжнародний Суд ООН поінформував українську сторону про свою позицію щодо виконання Росією наказу суду від 19 квітня 2017 року, яким Москву зобов’язав «утримуватися від обмежень на права кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс».

«Російська Федерація порушила цей дуже чіткий наказ і так і не зняла свою заборону діяльності Меджлісу, яку вперше було введено в квітні 2016 року. В своїх листах до сторін Суд підтвердив обов’язковість виконання цього наказу та зобов’язав Росію до 18 січня 2019 року поінформувати щодо конкретно вжитих кроків, спрямованих на виконання цього Наказу», – йдеться у повідомленні.

Україна закликає Росію виконати свої міжнародні зобов’язання шляхом скасування заборони діяльності Меджлісу, наголошують у МЗС.

Читайте також: МЗС у зверненні до суду ООН просить вплинути на Росію у справі Меджлісу

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Ситник направив заперечення на висновок КДКП стосовно Холодницького – НАБУ

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник скерував до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заперечення на висновок її члена, який рекомендує обмежитися доганою попри підтверджені достатні підстави для звільнення Назара Холодницького з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повідомляється на сайті НАБУ.

«Оскільки у висновку члена КДКП констатовано неодноразове вчинення Назаром Холодницьким саме грубих порушень, то наявні усі передбачені законом підстави для прийняття Комісією рішення про неможливість його перебування на посаді прокурора, що тягне за собою припинення його повноважень як прокурора та, як наслідок, припинення повноважень на адміністративній посаді – заступника генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», – йдеться у листі Артема Ситника від 16 липня.

НАБУ вважає, що у даному випадку КДКП може і має ініціювати перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення керівника САП, зазначає бюро.

НАБУ і Генпрокуратура наприкінці березня звинуватили очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького в дисциплінарних правопорушеннях після того, як оприлюднили записи, зроблені на «жучок» в його робочому кабінеті.

Читайте також: «Раніше здавалось, що Холодницький піде, тепер сумніваюсь – Лємєнов»

Однак генеральний прокурор Юрій Луценко уточнював, що про кримінальне переслідування Холодницького не йдеться: він та голова Антикорупційного бюро Артем Ситник просять кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про звільнення голови САП.

Пізніше стало відомо, що доповідач комісії рекомендує притягнути Холодницького до догани замість звільнення.

Засідання КДКП, на якому розглядатимуть скарги проти Холодницького, має відбутися 26 липня 2018 року.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!



Обшуки в анексованому Криму: проти Гульсум Алієвої проводять дослідчу перевірку

Проти дочки фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієвої в анексованому Росією Криму триває дослідча перевірка за статтею «розпалювання міжнаціональної ворожнечі», повідомив проектові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв.

За його словами, йдеться про якусь картинку, яку Алієва опублікувала у Facebook. На ній, за версією слідства, письменник або мислитель назвав Росію грубим словом.

Семедляєв розповів, що має намір оскаржити дії поліції під час проведення обшуку в будинку Алієва в анексованому Криму.

Вранці 19 липня російські силовики проводили «слідчі заходи» в будинку фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва. Пізніше стало відомо, що на його старшу дочку Гульсум Алієву складено протокол за статтею «розпалювання міжнаціональної ворожнечі». Її доправляли до відділення російського Слідчого комітету в Алушті.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!