Caution, Cancellations, Protests as Concerns Grow on China’s Belt and Road

Concerns about debt diplomacy on China’s expansive infrastructure megaproject — the Belt and Road — have become an increasing source of debate from Asia to Africa and the Middle East. In recent weeks, more than $30 billion in projects have been scrapped and other loans and investments are under review.


Public opposition is also testing the resolve of ruling authorities from Hanoi to Lusaka, the capital of Zambia, as concerns about Chinese investment build.

In late August, Malaysia’s newly elected Prime Minister Mahathir Mohamad canceled more than $20 billion in Belt and Road projects for railway and pipelines, and Pakistan lopped another $2 billion off plans for a railway following a decision late last year to cancel a $14 billion dam project, citing financial concerns. Nepal canceled its dam project last month and Sierra Leone announced last week that it was dropping an airport project over debt concerns.


In some countries such as Vietnam, it is just the idea of Chinese investment — against the backdrop of the Belt and Road — that has led to push back.

Following public protests, Vietnam recently decided to postpone plans for several special economic zones.


Several Belt and Road projects have seen setbacks in countries where debt concerns have coincided with political elections and a change of power — be it Pakistan, Malaysia or the Maldives, says economist Christopher Balding.


“The people in these countries are very worried about the level of debt that these countries are taking on in regard to China and I think that is very important to note,” Balding said. “It’s not just anti-China people that are driving this, but that there is a lot of concern on the ground in the countries about that.”


China says there are no political strings attached to its investments and loans. It also argues it is providing funding in places others will not. But Beijing’s takeover of a port in Sri Lanka last year and the sheer volume of Chinese investments along the Belt and Road project have done little to ease those concerns.


String of ports


Late last year, according to the New York Times, China agreed to forgive Sri Lanka’s debt in exchange for a 99-year lease of Hambanthota Port and 15,000 acres of surrounding land.

The government of Sri Lanka denies it divested land to a Chinese company, but the deal has convinced some that China is setting up debt traps to then take over the infrastructure that Chinese state-run companies build.


Hambanthota is one of 42 ports where China has participated in construction and operations, with more on the horizon.

In 2021, China will take over operation of one of Israel’s largest ports in Haifa. Beijing is also being eyed as a possible candidate for the development of Chabahar port in Iran, which is near the Iran-Pakistan border.

The port proposal remains in limbo, however, due to U.S. sanctions. And that’s not the only obstacle, according to David Kelly, research director at the Beijing-based group China Policy.

“It’s in the driest and most remote part of Iran,” Kelly said. “It looks like a real loser commercially, unless it handles a lot of oil.”

Analysts say the Middle East, with its oil money and deep pockets, is less at risk for debt traps.


However, the port that is most likely to follow in Sri Lanka’s footsteps is Djibouti, a strategically important country on the Horn of Africa, where China recently established its first overseas military base.

According to official figures, Djibouti’s debt is more than 88 percent of the GDP and China owns $1.4 billion of that. That kind of debt overhang could lead to the same type of concessionary agreements as in Sri Lanka, analysts note.


Debt traps


A report released earlier this year by Washington, D.C.-based Center for Global Development said 23 of the 68 countries where China is investing for Belt and Road projects are at high risk of debt distress. Another eight, including Djibouti, are vulnerable to debt distress linked to future projects.


China argues its investments are aimed at boosting trade and commerce and giving developing countries a leg up.


China Policy’s Kelly says places where the debt situation is more critical are countries such as land-locked and poverty-stricken Zambia. There, concerns are causing a very public push for the government to disclose the full burden of Chinese debt.


“The upset and upheaval in Zambia recently, where you’ve got African civil society coming out and making this case,” Kelly said, “That is always going to be more significant where you have the local people, making a local case.”


BRI indigestion


Oh Ei Sun, a senior fellow with the Singapore Institute of International Affairs, says cancellations and changes are what he calls Belt and Road indigestion.

Concerns about debt traps and debt diplomacy will not have an impact on China going forward, he says, but stops, starts and cancellations will continue.


Oh says China’s model of development — build infrastructure and the economy will grow — may have worked at home, but it doesn’t always fit along the Belt and Road.


“In many of these Belt and Road initiative countries, if you lay out the infrastructure, it doesn’t automatically mean that trade and investment will take place,” Oh said, “Some of these projects will have to be more attuned to the local requirements of particular countries.”

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У Празі стало відоме ім’я найкращого перекладача української літератури чеською мовою

У столиці Чехії Празі вручили нагороду за найкращий переклад з української на чеську мову.

Комісія розглянула понад 10 поданих на конкурс перекладів твору Артема Чеха «Точка нуль». Члени комісії – чеські україністи, письменники і перекладачі, серед яких цього року і відомий чеський письменник Яхим Тополь, – визнали переможцем конкурсу чеського перекладача і літератора Мірослава Оттоманського (Miroslav Ottomanský).

Друге місце серед перекладачів зайняла Лінда Гейніґова (Linda Heinigová), третє – Кароліна Юракова (Karolina Juráková).

Голова Чеської асоціації україністів Тереза Хланьова в розмові з Радіо Свобода відзначила зростання інтересу в Чехії до української літератури, до України в цілому, а також високий рівень перекладів з української на чеську мову.

Премія за найкращий переклад з української на чеську мову вручається цього року вдруге. Щорічні премії за найкращий переклад з української на чеську мову встановили Чеська асоціація україністів, Інститут східноєвропейських досліджень Карлового університету у Празі і посольство України в Чехії.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Україна домовляється про широку програму допомоги НАТО у безпеці військових сховищ – Клімкін

Для посилення безпеки складів військових боєприпасів Україна вже може використовувати ресурси, які надає НАТО, але йдуть домовленості про значно ширшу програму допомоги у цій сфері, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Ми вже можемо використовувати існуючі можливості. Це і поради НАТО стосовно дизайну, стосовно того, яким чином ми маємо будувати ці сховища. І стосовно процедури їхнього моніторингу, що є дуже важливим. Це і щодо відповідного обладнання, якого ми потребуємо», – пояснив Радіо Свобода Павло Клімкін.

Міністр закордонних справ зауважує, що союз НАТО не буде будувати Україні сховищ, але готовий послідовно у цьому допомагати, бо Київ домовляється про значно ширшу програму співпраці у цій сфері.

«Після попередніх трагічних подій ми вже розмовляли з НАТО, і зараз ми домовляємося про набагато ширшу за змістом і за динамікою програму співпраці», – сказав він.

На військових складах біля Ічні Чернігівської області в ніч на 9 жовтня почалися вибухи й пожежі. Результати цього не подолані досі. У прокуратурі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану). Слідчі не відкидають і версію теракту на території арсеналу.

Це вже не перший випадок таких інцидентів на військових складах України.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

US Budget Deficit Hits Six-Year High

The U.S. government’s budget deficit hit $779 billion in the fiscal year that ended Sept. 30, while spending increased and tax revenues remained nearly flat, the Treasury said Monday.

It was the biggest deficit since 2012, and $113 billion more than the figure a year ago. The 2018 deficit amounted to 3.9 percent of the country’s more than $18 trillion annual economy, up from 3.5 percent last year.

The government’s deficit spending boosted the country’s long-term debt figure to more than $21 trillion, forcing the government to pay an extra $65 billion last year in interest on money the government has had to borrow to run its programs.

In all, government spending rose by $127 billion last year, while tax collections increased by $14 billion.

The Treasury said the annual deficit rose partly because corporate tax collections dropped by $76 billion after Congress approved cuts in tax rates for both businesses and individuals that were supported by President Donald Trump.

Mick Mulvaney, the government’s budget director, said the country’s “booming economy will create increased government revenues — an important step toward long-term fiscal sustainability. But this fiscal picture is a blunt warning to Congress of the dire consequences of irresponsible and unnecessary spending.”

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Речник УПЦ КП про рішення РПЦ: «Мінська схизма»

«Перед всіма належними до МП в Україні постає питання: йти разом з РПЦ у розділення чи залишатися в єдності зі Вселенським православ’ям – через Помісну Українську Церкву?»

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Zimbabwe’s Government Says Worst of its Economic Woes is Over

Zimbabwe’s government says the country is emerging from a recent economic meltdown that saw shops run out of goods and motorists spend long hours in lines at gas stations. Economists say Zimbabwe’s crisis is not over, as people have no confidence in the currency or in President Emmerson Mnangagwa’s government.

For weeks now, there have been long and winding queues at most fuel stations in Zimbabwe, as the precious liquid has been in short supply. Lameck Mauriri is one of those now tired of the situation.

“We are really striving but things are tough to everyone,” said Mauriri. “I do not know how those in rural areas, how they are surviving, especially if in Harare it is like this. We are sleeping in fuel queues. There is not fuel, there is no bread, there is no drink. There is no everything. No cash, no jobs.”

For a decade, the country has been without an official currency and relied on U.S. dollars, the British pound and South African rand to conduct transactions. In the past three years, however, all three currencies have been hard to find, paralyzing the economy.

The introduction of bond notes — a currency Zimbabwe started printing two years ago to ease the situation — has not helped.

The bond notes were supposed to trade at par with the U.S. dollar; but, on the black market, a dollar now is now equal to close to three bond notes.

Prosper Chitambara, an economist of the Labor and Economic Development Research Institute of Zimbabwe says the bond notes are partly to blame for the price increases and shortages in the country.

“What is lacking in the economy, in the market is confidence. There is a distrust of the formal economic system,” said Chitambara. “The bond notes have definitely contributed a great deal to the current economic situation, a fallacy economic situation. What they have done is for example to increase money supply in the economy. And that money supply is not actually backed by significant productivity in the economy. That actually gives rise to general of inflationary pressures.”

He said the government’s recent introduction of a 2 percent tax on all electronic transactions pushed prices even higher and caused some shops to close.

Ndabaningi Nick Mangwana, Zimbabwe’s secretary in the Ministry of Information and Publicity, says the situation in the country is normal and there is no need for alarm.

“There is no shortage to oil itself, there is no challenge in terms of production of all these essential services,” said Mangwana. “That is why they are there if you go. There were a few people who panicked, closed a couple of shops, but those opened within hours. There was fake news and people panicked, but it is all under control.”

That is not exactly what seems to be the case on the ground. Some shops remain closed and prices continue rising. Long fuel lines remain the order of the day. 

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

У деяких питаннях між Києвом і Будапештом є прогрес, по інших треба ще розмовляти – Клімкін

Україна та Угорщина дійшли цілковитої згоди щодо того, що назва «уповноваженого» угорського уряду у справах Закарпаття має бути змінена, але щодо інших розбіжностей консультації мають тривати. Про це, повідомляє з Люксембурга кореспондент Радіо Свобода, після зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто заявив голова МЗС України Павло Клімкін.

«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій (в інтернеті оприлюднили відеозапис роздачі громадянства Угорщини в консульстві на Закарпатті – ред.) нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення», – заявив голова українського дипломатичного відомства, додаючи, що наступна зустріч із угорським колегою має відбутися у 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.

«І, звичайно, говорили про всі наші інші «улюблені» теми», – додав Клімкін у твітері.

Клімкін зазначив, що для владнання суперечностей перед Києвом і Будапештом ще залишається чимало роботи.

«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо консультацій, зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. Про інші питання, звичайно, треба розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – сказав український міністр.

Тим часом Петер Сійярто після консультацій із Павлом Клімкіним знову висловив занепокоєння занесенням до списку на сайті проекту «Миротворець» понад 500 імен громадян України, яким Угорщина видала і своє громадянство, а також петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців (ідеться про петицію, що пропонує тих, хто отримав паспорти громадян Угорщини, позбавляти українського громадянства як «перевертнів» «із наступною депортацією до їхньої нової батьківщини – Угорщини»; ця петиція за три тижні набрала трохи більше як 500 підписів із 25 тисяч, які вона мала б зібрати за три місяці, щоб бути розглянутою – ред.).

«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше втілені на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання, і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловивши сподівання, що «українські партнери також хочуть вирішити цю проблему».

Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.

Петер Сійярто, виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, обіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини на Закаопатті масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення Угорщиною урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, відповідального також за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.

Угорщина вже було погодилася раніше змінити назву посади на більш нейтральну (раніше цей же посадовець був урядовим комісаром, відповідальним за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України), але потім відступила від тієї обіцянки.

Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні. Київ ці звинувачення відкидає. Проте через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!

Денісова: член затриманого Росією екіпажу «ЯМК-0041», у якого померла мати, повертається додому

Член затриманого Росією в окупованому Криму екіпажу українського судна «ЯМК-0041», у якого померла мати, повертається додому після втручання уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Як повідомила сама Людмила Денісова у фейсбуці, моряк Геннадій Отичко вже на материковій частині України і їде додому в супроводі представників омбудсмана.

«Коли він туди дістанеться, Геннадій пообіцяв подзвонити мені та розповісти про проблеми та потреби. Я всіляко допомагатиму Геннадію та підтримуватиму його», – додала Денісова.


Раніше 14 жовтня вона повідомляла, що використовує «всі можливі способи впливу на Росію», щоб Отичко зміг провести матір в останню путь.

«Лише на цьому тижні радник президента Росії Михайло Федотов запевняв мене, що свобода пересування моряків не обмежувалася. Але ця відписка не відповідає дійсності. Члени екіпажу українського судна півроку мріють про повернення додому. Вони та їхні сім’ї уже морально та фізично втомилися від відсутності виходу. Недопустимо», – написала Денісова.

Російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в окупованому Росією Криму ще 4 травня. Проти капітана судна порушили справу за звинуваченням у «незаконному видобутку морських біоресурсів у виключній економічній зоні Росії», яку Москва проголосила всупереч міжнародному праву. Його посадили до російського слідчого ізолятора. Держприкордонслужба України повідомила, що затримане судно мало всі необхідні документи на вилов риби в українській економічній зоні, якою, відповідно до міжнародного права, є води біля Криму.

В інших чотирьох членів екіпажу відібрали паспорти, і відтак вони не можуть повернутися з Криму на материкову частину України. Людмила Денісова вже не раз повідомляла про свої звернення до російських органів і до міжнародних організацій через незаконне порушення Росією права людини на свободу, особисту недоторканність та свободу пересування щодо цих українських громадян і вимагає, щоб Росія звільнила всіх затриманих моряків.

Build a better website in under an hour. Start for free at us!