Що таке концепція зміни системи охорони здоров’я України

30 листопада Кабінет Міністрів дав старт розгортанню національного медичного страхування в Україні.

Я вітаю всіх колег причетних до роботи над прийнятою Кабміном концепцією реформи. Написання цього документу зайняло більше року, але результат вартий зусиль.

Прийняття концепції — це політична згода щодо принципових змін у системі охорони здоров’я, відповідь на питання “як буде виглядати система взагалі?”.

Цей документ написаний нескладною мовою. А в цій та наступних колонках я розповім про те, що ми робимо ще простішими словами.

Як працює зараз наша система охорони здоров’я? Якщо одним реченням, так: чиновники розподіляють кошти по всіх медзакладах за нормами планової економіки, розробленими ще за часів Брежнєва.

Що в такій системі потрібно робити, якщо ви хочете отримати від держави кошти? Побудувати лікарню, бо є лікарня — будуть і кошти. І чим менше до лікарні буде ходити пацієнтів, тим менше буде витрат.

Так ми десятиріччями стимулювали розмір мережі, і не стимулювали якість.

Зараз ми на другому місті за кількістю лікарняних ліжок у Європі, попереду тільки Білорусь. І ці ліжкомісця за звітністю завжди заповнені. Тож в кожний момент часу в українських лікарнях лежить ціле місто розміром з Вінницю — разом з немовлятами та старими людьми.

І ось ми по усіх побудованих мільйонах квадратних метрів інфраструктури тонким шаром розмазуємо кошти. Оскільки потоки розподіляються через місцеві бюджети, то на них нерідко сидить чийсь сват чи кум: “В цієї лікарні головний лікар мій родич — вона для нас “пріоритет”. А всі інші кивають головою: “Ну ви ж розумієте…”

Ми змінюємо головну річ: фінансові стимули. Замість того, щоб платити лікарням за те, що вони просто існують, ми починаємо платити за те, що туди ідуть лікуватися люди.

А після “декомунізації” нашої медицини буде: “є пацієнт — є кошти”. І щоб це запрацювало, ми запускаємо національне медичне страхування.

Якщо ви прийдете в будь-яку лікарню, яка увійшла до програми національного страхування, ви отримаєте допомогу за однаковим стандартом зі всіма іншими громадянами України, а лікарня чи амбулаторія отримає відшкодування за єдиними правилами для всіх лікарень.

Саме це і значить “гроші ідуть за пацієнтом”.

Національне страхування є в усіх цивілізованих країнах. А конкретно обрана нами модель є в багатьох з них: Велика Британія, Швеція, Італія, Таїланд, Іспанія, Бразилія, Канада, Філіппіни.

Нашу концепцію підтримають міжнародні партнери, які розуміються на міжнародних тенденціях. 17 листопада вони навіть виступили з об’єднаною заявою на підтримку нашого плану.

В національній страховій системі не потрібно купувати страховий поліс. Ви застраховані, тому що ви громадянин. Ваш “поліс” — це ваш паспорт.

Разом з пацієнтом та його “полісом” у медзаклад за прямим контрактом прийдуть гроші напряму від національного страховика — держави.

Без посередників, планів розподілу, перевиконанню планів ліжко-місць, без “особливих” лікарень, де у “головного” добрі стосунки з головою облздрава.

Є пацієнти? — є гроші за прямим та прозорим контрактом.

Пішли всі пацієнти? То з ними пішли і кошти.

Нема різниці де лікується людина — в приватній, комунальній чи залізничній лікарні, всі вони для нас однакові.

Гроші будуть там, де лікують якісно.

Ми не вводимо додаткові збори. Не створюємо для них ніяких додаткових фондів.

То звідки гроші? Прямо з бюджету.

Ми всі платимо податки до бюджету — і не тільки з заробітної платні. Ми платимо ПДВ з будь-якої покупки, ми платимо акциз на бензин кожного разу коли їдемо у автомобілі чи автобусі. Ці непрямі податки платять і люди, що отримають зарплатню у конверті і заробітчани, що відправляють кошти родинам в Україні.

Кожен рік Верховна Рада затверджує національний бюджет та окрему його частину, яка йде на охорону здоров’я. В ній лежить часточка податків кожного з нас. В 2017-му ці внески разом складуть 55 мільярдів гривень.

Всі розуміють — чим більший обсяг зібраних внесків у страховика (страховий пул), тим більше покриття він може забезпечити. У нас буде національний — тобто найбільший з усіх можливих.

При цьому не буде ніякого нового фонду-монстра, ніхто не буде володіти цими коштами. Не буде чиновника, який розподіляє їх вручну. Буде електронна система і буде тільки національний технічний оператор-страховик, що здійснює проплати напряму з бюджету та контролює якість.

Цей оператор — Національна Служба Здоров’я України, яку ми створюємо.

Різниця між оператором та фондом подібна до різниці між касиром та банком. Оператор не володіє коштами, він їх тільки рахує.

Щороку Кабмін буде затверджувати “Державний гарантований пакет медичних послуг” — повний обсяг послуг, які пацієнт отримає безоплатно. А також і список послуг, для яких потрібна співоплата за єдиними для всієї країни тарифами.

А Верховна Рада буде приймати бюджет медичної системи.

Національним страхуванням будуть повністю фінансово покриті екстрена допомога та первинна ланка медицини. І я пишу “повністю покриті” буквально — з ліками, зарплатами, аналізами тощо.

Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) допомога будуть фінансуватися в єдиному для всіх громадян обсязі та за однаковими для всіх правилами.

Що буде з тими послугами, які держава не буде гарантувати? У людини буде широкий вибір добровільного медичного страхування. Цей ринок виросте, а ціни на приватну страховку впадуть.

Чому національна система називається солідарною? Тому що і внески (податки) і будь-які можливі доплати будуть вносити всі — незалежно від доходів людини. А використовувати стільки, скільки реально і прозоро гарантує держава — також незалежно від доходів.

Для соціально незахищених громадян не буде навіть і доплат — і це теж солідарність та підтримка тих, хто сьогодні найслабкіший з нас.

Лікар не повинен думати про те, бідний його пацієнт чи багатий. За всіма — однакова медична страховка. І ці страхові кошти потрапляють саме туди, куди звернулася людина.

А пацієнт повинен розуміти, що якщо він отримав неякісне обслуговання за страховкою, він просто піде в іншу лікарню (а разом з ним і гроші).

Зміняться ролі всіх, хто працює в системі.

Нова роль держави — страхувати фінансові ризики, пов’язані з лікуванням, контролювати якість та оперувати контрактами.

Роль лікарів — лікувати. Не писати звіти, не приймати представників фармкомпаній — саме лікувати.

Лікарі зможуть вільно обирати де і як їм працювати. Хтось хоче бути найманим працівником і спокійно допрацювати до пенсії. Інші готові відкрити приватну практику, орендувати кабінет і самостійно адмініструвати базу своїх пацієнтів. А хтось, можливо, думає про відкриття власної клініки. Всі форми будуть для національного страховика рівноправними.

Роль пацієнтів — знайти свого лікаря, якому вони довіряють та виконувати його рекомендації.

У них надзвичайно важлива роль — саме громади володіють майже всією медичною інфраструктурою (тою, на яку можна покласти ціле місто розміром з Вінницю).

Це неймовірний обсяг площ і зазвичай таке ж неймовірно неефективне їх використання.

Реальний приклад з регіонів: десь 50 років тому побудували пологове відділення і воно стоїть досі. Півсторіччя тому, можливо, воно було потрібне, а зараз приймає 2 пологів на місяць. Це не просто замало — це небезпечно і для жінки, і для малюка. То може зробити там замість пологового відділення реабілітаційний центр для ветеранів?

І взагалі — що робити з медичною інфраструктурою? Робити комунальні неприбуткові підприємства чи, як у Польші, здати інфраструктуру в оренду самим лікарям?

Мати на первинному рівні великі поліклініки чи розгалужену мережу дрібних амбулаторій в мікрорайонах? Здавати по комерційних ставках або шукати найкращих лікарів і здавати їм по 1 гривні на рік?

Роль громад — знаходити відповіді на всі ці питання. Де і скільки їм потрібно інфраструктури і якої саме. Бо все це — їх власність і ніхто крім них не вирішить що з нею робити.

Ми переходимо у нову систему відносин — але значно простішу, зрозумілішу та, що головне, з єдиними для всіх правилами фінансування, прив’язаними до людей.

Система охорони здоров’я дуже велика. Перезапустити її в один момент можливо, але варто пам’ятати, що ця система складається з живих людей — і нікому з нас не потрібен шок різких змін. Тому ми все робимо поступово, але в швидкому темпі.

У вересні ми надали лікарням автономію у плануванні штатів, відмінивши горезвісний 33-й наказ МОЗ. Він “прив’язував” кількість персоналу до кількості лікарняних ліжок. В минулу середу ми надали лікарням автономію фінансового планування — медичним закладам більше не потрібно звітувати чому сума, витрачена на опалення в листопаді не співпадає з планом зробленим за рік до того.

Багато хто говорив: “Ну що ви, це ж основоположні речі, в лікарнях не зможуть розібратися скільки їм буде потрібно прибиральниць, якщо ми не дамо норми згори”.

Але станом на сьогоднішній ранок небо так і не впало на землю. Особливих скарг теж не було.

Попереду — головна автономія — господарська, яка відкриє можливість прямого контрактування медичних закладів. Автономізація закладів — неминуча, бо вона фінансово вигідна і лікарям і громадам.

Тому реформа вже йде.

А виплати “за пацієнта” ми плануємо почати з середини 2017-го року — на первинній ланці. Це перший етап.

Первинна ланка — це сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Це лікарі першого контакту, вони повинні знати вашу історію, розуміти ваш спосіб життя.

В цивілізованих країнах такі лікарі без госпіталізації вирішують до 80% (!) медичних звернень за допомогою сучасних знань, базової апаратури та найбільш розповсюджених аналізів та ліків.

Як ви думаєте, чи легко знайти такого лікаря в Україні? Чесно кажучи, не дуже. Тому ми не можемо просто змінити фінансування. Реформа прямо пов’язана з навчанням лікарів, безоплатними ліками (реімбурсація), процесом децентралізації.

А ще це не одна реформа, а дві паралельно — одна у містах, інша на селі. В містах лікарі будуть конкурувати за пацієнтів. А в селах громади будуть конкурувати умовами праці за кращих лікарів.

Система справді велика і, щоб її змінити, потрібен інтегрований план.

Звичайно, нам також хотілось би, щоб всі процеси йшли швидше. Але ми нічого не обіцяємо, доки ми в цьому не впевнені. Зараз ми розуміємо, що можемо почати виплати на первинці з середини року.

Вторинна та спеціалізована допомога увійдуть в реформу через рік, а у 2017-му вони будуть готуватись до старту реформи.

У наступній статті я розповім навіщо нам всім потрібні госпітальні округи.

Якщо в вас є питання щодо тем цієї статті — пишіть у коментах, відповімо або прямо там або в окремому тексті.

Інтегрований план ми опублікуємо до кінця року. І тоді ж зможемо розказати більше, як все буде працювати для громадянина.

І наостанок хочу нагадати тим, хто вважає, що “в України ніколи не буде нормальної медицини”, що ще декілька років тому були люди, які говорили, що “в України ніколи не буде нормальної армії”.

Вітаю з учорашнім святом Збройних сил усіх, хто до нього причетний.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


Що таке концепція зміни системи охорони здоров’я України

30 листопада Кабінет Міністрів дав старт розгортанню національного медичного страхування в Україні.

Я вітаю всіх колег причетних до роботи над прийнятою Кабміном концепцією реформи. Написання цього документу зайняло більше року, але результат вартий зусиль.

Прийняття концепції — це політична згода щодо принципових змін у системі охорони здоров’я, відповідь на питання “як буде виглядати система взагалі?”.

Цей документ написаний нескладною мовою. А в цій та наступних колонках я розповім про те, що ми робимо ще простішими словами.

Як працює зараз наша система охорони здоров’я? Якщо одним реченням, так: чиновники розподіляють кошти по всіх медзакладах за нормами планової економіки, розробленими ще за часів Брежнєва.

Що в такій системі потрібно робити, якщо ви хочете отримати від держави кошти? Побудувати лікарню, бо є лікарня — будуть і кошти. І чим менше до лікарні буде ходити пацієнтів, тим менше буде витрат.

Так ми десятиріччями стимулювали розмір мережі, і не стимулювали якість.

Зараз ми на другому місті за кількістю лікарняних ліжок у Європі, попереду тільки Білорусь. І ці ліжкомісця за звітністю завжди заповнені. Тож в кожний момент часу в українських лікарнях лежить ціле місто розміром з Вінницю — разом з немовлятами та старими людьми.

І ось ми по усіх побудованих мільйонах квадратних метрів інфраструктури тонким шаром розмазуємо кошти. Оскільки потоки розподіляються через місцеві бюджети, то на них нерідко сидить чийсь сват чи кум: “В цієї лікарні головний лікар мій родич — вона для нас “пріоритет”. А всі інші кивають головою: “Ну ви ж розумієте…”

Ми змінюємо головну річ: фінансові стимули. Замість того, щоб платити лікарням за те, що вони просто існують, ми починаємо платити за те, що туди ідуть лікуватися люди.

А після “декомунізації” нашої медицини буде: “є пацієнт — є кошти”. І щоб це запрацювало, ми запускаємо національне медичне страхування.

Якщо ви прийдете в будь-яку лікарню, яка увійшла до програми національного страхування, ви отримаєте допомогу за однаковим стандартом зі всіма іншими громадянами України, а лікарня чи амбулаторія отримає відшкодування за єдиними правилами для всіх лікарень.

Саме це і значить “гроші ідуть за пацієнтом”.

Національне страхування є в усіх цивілізованих країнах. А конкретно обрана нами модель є в багатьох з них: Велика Британія, Швеція, Італія, Таїланд, Іспанія, Бразилія, Канада, Філіппіни.

Нашу концепцію підтримають міжнародні партнери, які розуміються на міжнародних тенденціях. 17 листопада вони навіть виступили з об’єднаною заявою на підтримку нашого плану.

В національній страховій системі не потрібно купувати страховий поліс. Ви застраховані, тому що ви громадянин. Ваш “поліс” — це ваш паспорт.

Разом з пацієнтом та його “полісом” у медзаклад за прямим контрактом прийдуть гроші напряму від національного страховика — держави.

Без посередників, планів розподілу, перевиконанню планів ліжко-місць, без “особливих” лікарень, де у “головного” добрі стосунки з головою облздрава.

Є пацієнти? — є гроші за прямим та прозорим контрактом.

Пішли всі пацієнти? То з ними пішли і кошти.

Нема різниці де лікується людина — в приватній, комунальній чи залізничній лікарні, всі вони для нас однакові.

Гроші будуть там, де лікують якісно.

Ми не вводимо додаткові збори. Не створюємо для них ніяких додаткових фондів.

То звідки гроші? Прямо з бюджету.

Ми всі платимо податки до бюджету — і не тільки з заробітної платні. Ми платимо ПДВ з будь-якої покупки, ми платимо акциз на бензин кожного разу коли їдемо у автомобілі чи автобусі. Ці непрямі податки платять і люди, що отримають зарплатню у конверті і заробітчани, що відправляють кошти родинам в Україні.

Кожен рік Верховна Рада затверджує національний бюджет та окрему його частину, яка йде на охорону здоров’я. В ній лежить часточка податків кожного з нас. В 2017-му ці внески разом складуть 55 мільярдів гривень.

Всі розуміють — чим більший обсяг зібраних внесків у страховика (страховий пул), тим більше покриття він може забезпечити. У нас буде національний — тобто найбільший з усіх можливих.

При цьому не буде ніякого нового фонду-монстра, ніхто не буде володіти цими коштами. Не буде чиновника, який розподіляє їх вручну. Буде електронна система і буде тільки національний технічний оператор-страховик, що здійснює проплати напряму з бюджету та контролює якість.

Цей оператор — Національна Служба Здоров’я України, яку ми створюємо.

Різниця між оператором та фондом подібна до різниці між касиром та банком. Оператор не володіє коштами, він їх тільки рахує.

Щороку Кабмін буде затверджувати “Державний гарантований пакет медичних послуг” — повний обсяг послуг, які пацієнт отримає безоплатно. А також і список послуг, для яких потрібна співоплата за єдиними для всієї країни тарифами.

А Верховна Рада буде приймати бюджет медичної системи.

Національним страхуванням будуть повністю фінансово покриті екстрена допомога та первинна ланка медицини. І я пишу “повністю покриті” буквально — з ліками, зарплатами, аналізами тощо.

Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) допомога будуть фінансуватися в єдиному для всіх громадян обсязі та за однаковими для всіх правилами.

Що буде з тими послугами, які держава не буде гарантувати? У людини буде широкий вибір добровільного медичного страхування. Цей ринок виросте, а ціни на приватну страховку впадуть.

Чому національна система називається солідарною? Тому що і внески (податки) і будь-які можливі доплати будуть вносити всі — незалежно від доходів людини. А використовувати стільки, скільки реально і прозоро гарантує держава — також незалежно від доходів.

Для соціально незахищених громадян не буде навіть і доплат — і це теж солідарність та підтримка тих, хто сьогодні найслабкіший з нас.

Лікар не повинен думати про те, бідний його пацієнт чи багатий. За всіма — однакова медична страховка. І ці страхові кошти потрапляють саме туди, куди звернулася людина.

А пацієнт повинен розуміти, що якщо він отримав неякісне обслуговання за страховкою, він просто піде в іншу лікарню (а разом з ним і гроші).

Зміняться ролі всіх, хто працює в системі.

Нова роль держави — страхувати фінансові ризики, пов’язані з лікуванням, контролювати якість та оперувати контрактами.

Роль лікарів — лікувати. Не писати звіти, не приймати представників фармкомпаній — саме лікувати.

Лікарі зможуть вільно обирати де і як їм працювати. Хтось хоче бути найманим працівником і спокійно допрацювати до пенсії. Інші готові відкрити приватну практику, орендувати кабінет і самостійно адмініструвати базу своїх пацієнтів. А хтось, можливо, думає про відкриття власної клініки. Всі форми будуть для національного страховика рівноправними.

Роль пацієнтів — знайти свого лікаря, якому вони довіряють та виконувати його рекомендації.

У них надзвичайно важлива роль — саме громади володіють майже всією медичною інфраструктурою (тою, на яку можна покласти ціле місто розміром з Вінницю).

Це неймовірний обсяг площ і зазвичай таке ж неймовірно неефективне їх використання.

Реальний приклад з регіонів: десь 50 років тому побудували пологове відділення і воно стоїть досі. Півсторіччя тому, можливо, воно було потрібне, а зараз приймає 2 пологів на місяць. Це не просто замало — це небезпечно і для жінки, і для малюка. То може зробити там замість пологового відділення реабілітаційний центр для ветеранів?

І взагалі — що робити з медичною інфраструктурою? Робити комунальні неприбуткові підприємства чи, як у Польші, здати інфраструктуру в оренду самим лікарям?

Мати на первинному рівні великі поліклініки чи розгалужену мережу дрібних амбулаторій в мікрорайонах? Здавати по комерційних ставках або шукати найкращих лікарів і здавати їм по 1 гривні на рік?

Роль громад — знаходити відповіді на всі ці питання. Де і скільки їм потрібно інфраструктури і якої саме. Бо все це — їх власність і ніхто крім них не вирішить що з нею робити.

Ми переходимо у нову систему відносин — але значно простішу, зрозумілішу та, що головне, з єдиними для всіх правилами фінансування, прив’язаними до людей.

Система охорони здоров’я дуже велика. Перезапустити її в один момент можливо, але варто пам’ятати, що ця система складається з живих людей — і нікому з нас не потрібен шок різких змін. Тому ми все робимо поступово, але в швидкому темпі.

У вересні ми надали лікарням автономію у плануванні штатів, відмінивши горезвісний 33-й наказ МОЗ. Він “прив’язував” кількість персоналу до кількості лікарняних ліжок. В минулу середу ми надали лікарням автономію фінансового планування — медичним закладам більше не потрібно звітувати чому сума, витрачена на опалення в листопаді не співпадає з планом зробленим за рік до того.

Багато хто говорив: “Ну що ви, це ж основоположні речі, в лікарнях не зможуть розібратися скільки їм буде потрібно прибиральниць, якщо ми не дамо норми згори”.

Але станом на сьогоднішній ранок небо так і не впало на землю. Особливих скарг теж не було.

Попереду — головна автономія — господарська, яка відкриє можливість прямого контрактування медичних закладів. Автономізація закладів — неминуча, бо вона фінансово вигідна і лікарям і громадам.

Тому реформа вже йде.

А виплати “за пацієнта” ми плануємо почати з середини 2017-го року — на первинній ланці. Це перший етап.

Первинна ланка — це сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Це лікарі першого контакту, вони повинні знати вашу історію, розуміти ваш спосіб життя.

В цивілізованих країнах такі лікарі без госпіталізації вирішують до 80% (!) медичних звернень за допомогою сучасних знань, базової апаратури та найбільш розповсюджених аналізів та ліків.

Як ви думаєте, чи легко знайти такого лікаря в Україні? Чесно кажучи, не дуже. Тому ми не можемо просто змінити фінансування. Реформа прямо пов’язана з навчанням лікарів, безоплатними ліками (реімбурсація), процесом децентралізації.

А ще це не одна реформа, а дві паралельно — одна у містах, інша на селі. В містах лікарі будуть конкурувати за пацієнтів. А в селах громади будуть конкурувати умовами праці за кращих лікарів.

Система справді велика і, щоб її змінити, потрібен інтегрований план.

Звичайно, нам також хотілось би, щоб всі процеси йшли швидше. Але ми нічого не обіцяємо, доки ми в цьому не впевнені. Зараз ми розуміємо, що можемо почати виплати на первинці з середини року.

Вторинна та спеціалізована допомога увійдуть в реформу через рік, а у 2017-му вони будуть готуватись до старту реформи.

У наступній статті я розповім навіщо нам всім потрібні госпітальні округи.

Якщо в вас є питання щодо тем цієї статті — пишіть у коментах, відповімо або прямо там або в окремому тексті.

Інтегрований план ми опублікуємо до кінця року. І тоді ж зможемо розказати більше, як все буде працювати для громадянина.

І наостанок хочу нагадати тим, хто вважає, що “в України ніколи не буде нормальної медицини”, що ще декілька років тому були люди, які говорили, що “в України ніколи не буде нормальної армії”.

Вітаю з учорашнім святом Збройних сил усіх, хто до нього причетний.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


Споживання суспільством фейкових новин є аналогічним до схильністі поїдання екскрементів

Папа Римський Франциск засудив велику кількість дезінформації в пресі, назвавши її “можливо, найгіршою шкодою, яку можуть завдати ЗМІ”.

Про це повідомляє в четвер служба ВВС.

Понтифік порівняв споживання суспільством фейкових новин зі схильністю до копрофагії (поїдання власних або чужих екскрементів).

“Я думаю, що ЗМІ повинні бути більш зрозумілими, більш прозорими і не опускатися – вибачте на слові – до копрофілії, тобто постійного бажання розповідати про скандали і гидоти, навіть якщо це правда”, – сказав Франциск в інтерв’ю бельгійському католицькому виданню.

За його словами, люди не можуть зробити серйозних висновків про ту чи й іншу ситуацію, якщо ЗМІ дають їм тільки частину правди, а не загальну картину.

Таким чином Папа прокоментував невщухаючий скандал з публікацією недостовірних повідомлень в ході виборчої кампанії в США.

Скандал торкнувся і самого Франциска, після того як в соціальних мережах почали поширюватися повідомлення про те, він нібито підтримував одного з кандидатів.

Вал критики обрушився, зокрема, на соцмережу, якій дорікали за нездатність виявляти і оперативно видаляти помилкові новини.

У той же час днями мережа анонсувала тестування алгоритму, який повинен допомогти виявляти і фільтрувати псевдоновинні повідомлення.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


Споживання суспільством фейкових новин є аналогічним до схильністі поїдання екскрементів

Папа Римський Франциск засудив велику кількість дезінформації в пресі, назвавши її “можливо, найгіршою шкодою, яку можуть завдати ЗМІ”.

Про це повідомляє в четвер служба ВВС.

Понтифік порівняв споживання суспільством фейкових новин зі схильністю до копрофагії (поїдання власних або чужих екскрементів).

“Я думаю, що ЗМІ повинні бути більш зрозумілими, більш прозорими і не опускатися – вибачте на слові – до копрофілії, тобто постійного бажання розповідати про скандали і гидоти, навіть якщо це правда”, – сказав Франциск в інтерв’ю бельгійському католицькому виданню.

За його словами, люди не можуть зробити серйозних висновків про ту чи й іншу ситуацію, якщо ЗМІ дають їм тільки частину правди, а не загальну картину.

Таким чином Папа прокоментував невщухаючий скандал з публікацією недостовірних повідомлень в ході виборчої кампанії в США.

Скандал торкнувся і самого Франциска, після того як в соціальних мережах почали поширюватися повідомлення про те, він нібито підтримував одного з кандидатів.

Вал критики обрушився, зокрема, на соцмережу, якій дорікали за нездатність виявляти і оперативно видаляти помилкові новини.

У той же час днями мережа анонсувала тестування алгоритму, який повинен допомогти виявляти і фільтрувати псевдоновинні повідомлення.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


Продажні суди за хабарі відновили діяльність 9 банків-банкрутів

Національний банк вбачає виникнення ризиків для фінансової стабільності через прийняття судами неправосудних рішень щодо відновлення діяльності банків, відносно яких вже прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та їх ліквідацію.

Про це йдеться у повідомленні регулятора.

Як наголошується, станом на 6 грудня щодо 9 банків суди прийняли рішення про відновлення їх діяльності або про скасування рішення про їх віднесення до категорії неплатоспроможних.

Зокрема, це банки: Капітал, Східно-промисловий комерційний банк, Велес, Радикал банк, Укрінбанк, Преміум, Союз, Фінансова ініціатива, Київська Русь.

“Подібні рішення судів вже створили прецедент, коли судова система використовується власниками банків, виведених з ринку, у власних інтересах і як квазі-легітимний інструмент повернення таких банків на ринок”, – наголосив директор Юридичного департаменту Національного банку Олег Заморський.

“Це, у свою чергу, нівелює зусилля НБУ, спрямовані на оздоровлення банків України та очищення банківського сектору від банків-зомбі і банків-мийок”, – додав він.

У прес-службі повідомили, що Національний банк вже звернувся до Верховного Суду України з відповідною заявою щодо перегляду рішень касаційної інстанції.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


Продажні суди за хабарі відновили діяльність 9 банків-банкрутів

Національний банк вбачає виникнення ризиків для фінансової стабільності через прийняття судами неправосудних рішень щодо відновлення діяльності банків, відносно яких вже прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та їх ліквідацію.

Про це йдеться у повідомленні регулятора.

Як наголошується, станом на 6 грудня щодо 9 банків суди прийняли рішення про відновлення їх діяльності або про скасування рішення про їх віднесення до категорії неплатоспроможних.

Зокрема, це банки: Капітал, Східно-промисловий комерційний банк, Велес, Радикал банк, Укрінбанк, Преміум, Союз, Фінансова ініціатива, Київська Русь.

“Подібні рішення судів вже створили прецедент, коли судова система використовується власниками банків, виведених з ринку, у власних інтересах і як квазі-легітимний інструмент повернення таких банків на ринок”, – наголосив директор Юридичного департаменту Національного банку Олег Заморський.

“Це, у свою чергу, нівелює зусилля НБУ, спрямовані на оздоровлення банків України та очищення банківського сектору від банків-зомбі і банків-мийок”, – додав він.

У прес-службі повідомили, що Національний банк вже звернувся до Верховного Суду України з відповідною заявою щодо перегляду рішень касаційної інстанції.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


Екс-дипломатка-контрабандистка ліщишин через суд хоче відновитися в МЗС

Колишній перший секретар посольства України в Словаччині Оксана Ліщишин, яка стала відомою через участь її чоловіка у контрабанді цигарок під виглядом “дипломатичного вантажу”, оскаржує своє звільнення з дипломатичної служби.

Про це повідомили нам джерела в МЗС.

Співрозмовники наголосили, що скандально відомий дипломат вимагає скасувати її звільнення з дипслужби, відновити на роботі в посольстві, а також компенсувати матеріальні збитки.

Інформація у відкритих судових реєстрах підтверджує дані наших джерел.

Так, на порталі “Судова влада України” є інформація про скаргу №826/15473/16, подану Оксаною Ліщишин одночасно проти міністерства, проти заступника глави МЗС, що курує кадрові питання, та проти голови комісії, яка підтвердила порушення присяги Оксаною Ліщишин. МЗС та два дипломати зазначені у повідомленні порталу як “боржники” екс-дипломата.

Детальний текст позовних вимог наразі не оприлюднюється.

Як ми повідомляли, раніше ужгородський суд визнав Сергія Ліщишина, чоловіка Оксани Ліщишин, винним у спробі контрабанди цигарок через митний кордон України.

В попередній ухвалі суду стверджувалося, що він пред’явив на митниці лист про диппошту за підписом дружини, першого секретаря посольства. При цьому Сергій Ліщишин пред’явив на кордоні дипломатичний паспорт.

Відповідно до постанови за цією справою суд конфіскував товар, а також мікроавтобус дипломата-контрабандиста.

Однак станом на 7 грудня на порталі “Судова влада України” зазначено, що Ліщишин успішно оскаржив постанову про визнання його винним. За даними порталу, постанову було змінено. Водночас рішення про її зміну та текст нової постанови наразі не опубліковані.

Як повідомлялося, скандал навколо контрабанди розпочався в травні. В червні, коли з’явилися свідчення про причетність керівництва посольства до контрабанди, президент Порошенко звільнив скандального посла України в Словаччині.

В вересні Оксану Ліщишин звільнили з дипслужби через “порушення присяги”.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


Адвокат збоченця і крадуна онищенка викрив його у співпраці з агресорами

Уже підзабута “справа Онищенко” отримала новий скандальний оборот.

Як доказ представник СБУ продемонстрував переписку з телефону адвоката в “газовій справі” депутата Олександра Онищенка – Андрія Циганкова з якимсь громадянином “Д”.

Крім того, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що на Онищенка в справі є тонни документів, а один зі свідків, що знаходиться за кордоном, незабаром дасть докази незаконних дій Онищенко, і не тільки у газовій справі.

Сам Онищенко, за нашою інформацією, давно готувався опублікувати порцію компромату на українську владу, в тому числі і особисто на президента Петра Порошенка: про підкупи депутатів, газові справи та інше.

Інформація, озвучена СБУ на брифінгу 1 грудня, змусила Онищенко зробити у відповідь гучну заяву про те, що він передав спецслужбам США весь компромат на Порошенка.

Також опальний бізнесмен заявив, що його нинішнього адвоката Циганкова йому нав’язав “смотрящий” за судами і прокуратурою Олександр Грановський.

Ми вирішили з’ясувати, чи дійсно Грановський привів Циганкова в справу Онищенко, а також – чи достовірне листування, яку продемонстрували в СБУ.

Ми розраховували на короткий коментар.

Але Циганков, який після затримання СБУ та вилучення у нього телефону знаходиться за кордоном, виявився несподівано багатослівним.

Циганков каже, що зустрічався з Онищенко не тільки в Москві, але і в інших країнах, хоча Онищенко заперечував свої поїздки в Росію:

“Той аспект і той формат наших зустрічей в Москві, як вони проходили, або демонструє повну деградацію спецслужб Росії, або у них лояльне ставлення до того формату присутності в Росії, який міг дозволити собі мій клієнт.

У центрі Москви, з двома охоронцями, у яких під куртками видно наявність спецзасобів? І при цьому правоохоронці не реагують? Чи можна уявити собі народного депутата України в центрі Москви в таких умовах?”

Вчора Генпрокурор розкрив інформацію про те, що йде ряд допитів не в Україні. Це дійсно так. В силу обставин в рамках кримінального провадження я не можу говорити, де і кого допитують.

Мені відомо, у якій справі йдуть процесуальні дії. Це стосується моїх клієнтів, і це стосується “справи Онищенко”.

Вилучення телефону у мене як у адвоката в цій справі, порушує адвокатську таємницю.

Я розчарований вилученням телефону у мене, і тим, що суд вирішив, що співробітники СБУ обґрунтовано забрали у мене телефон. Моя заява про неправомірні дії співробітників СБУ залишено прокуратурою без уваги. Наскільки можна обмежувати адвокатську таємницю інтересами нацбезпеки? Я вважаю, що не можна.

Швидше за все, остаточну крапку поставить рішення Європейського суду з прав людини. Однак, для його реалізації необхідна саме воля клієнта або, як мінімум, відсутність його заперечень.

Відносно листування, Онищенко стверджує, що вона неправдива і не має відношення до справи. Він є підозрюваним у рамках кримінальної справи. Договір на надання мною правової допомоги в цій справі не розірвано.

У своїх коментарях я пов’язаний позицією клієнта. Клієнт говорить, що листування недійсне.

Також Циганков каже, що його телефон знаходиться в розпорядженні СБУ:

Рішення розкрити переписку для суспільства, фактично розголосити таємницю слідства, – це рішення слідчого. Сподіваюся, що на це отримано відповідне процесуальне рішення. Я не заперечую і не можу підтвердити.

Після того як СБУ забрало телефон, спілкування стало дуже напруженим з боку мого клієнта. Він вирішив, що мені буде неправильно повертатися в Україну в той день (коли у мене вилучили телефон). Однак, ініціатива мого повернення саме в той день належала клієнту.

До приїзду, коли мене затримало СБУ я був за кордоном, і вирішив, що правильно виїхати, оскільки знав про те, що Онищенко планує перший викид компромату і повернувся в Україну саме в день безальтернативного запрошення в СБУ на прохання представника Онищенко.

Також невстановлені особи інтерпретували йому мої свідчення, які я давав в СБУ. У відповідь на це я йому запропонував непрямими методами встановити правду і те, що з мого боку щодо нього не було показань, які звинувачують його в сепаратизмі: письмово опитати мене його адвокатами, узгодити той же поліграф, – але це не отримало розвитку. Заперечувати факт претензій Онищенко до мене з цього приводу, висловлених у дипломатичному листуванні, я не буду, однак, вважаю їх необгрунтованими.

Мабуть, він переконався, що думка третіх осіб про мої свідчення не відповідає дійсності, раз я до цих пір пов’язаний з ним договором.

Ми спілкувалися з Онищенко в останній раз тижнів зо три тому.

Коментуючи заяви Онищенко, що Грановський “дав” йому Циганкова, адвокат сказав:

Ці слова про Гранівського не відповідають дійсності. Я знайомий з Грановським, як і всі учасники юридичного бізнесу.

Але якщо у Онищенко буде бажання, я готовий пройти поліграф з питання, чи рекомендував мене йому Грановський, і чи пов’язане консультування Онищенка з Грановським, оскільки подібні рекомендації були дані абсолютно іншою особою на нашій з ним спільній зустрічі, і саме в зв’язку з тим, що я здійснював захист фігурантів у “газовій справі Онищенка”.

Це не відповідає дійсності, і ця позиція схожа на позицію СБУ – використовувати адвоката як аргумент у політичних дебатах.

Після безальтернативного запрошення мене в СБУ – а Онищенко знав, що у мене вилучено телефон – він не розірвав договір, він розуміє реалії здійснення адвокатської діяльності, незважаючи на конфлікт з АП.

Розуміючи, що в листуванні можуть бути певні неприємні моменти для нього, він обрав систему захисту: асоціювати мене з Грановським – сказати, що це спецстратегія.

Раніше він звертав мою увагу і говорив, що доцільно було б знайти контакт з представниками влади, серед них звучало прізвище Олександра Грановського. Він спробував реалізувати це і через інших людей, тому що я не знайшов конструктиву в його пропозиції.

Він намагався вийти на деяких депутатів, коли був розгляд у ВР питання про подання ГПУ. Але це і логічно – шукати розуміння у колег.

Кримінальне провадження по газовій схемі Онищенка перейшло в важіль дестабілізації мирної обстановки в країні.

Я вважаю, що одне з великих запитань з цього приводу – є питання до НАБУ про якість слідства. Якби сьогодні НАБУ було повністю готове надати обгрунтовану підозру і в рамках досудової процедури передати справу до суду – то, можливо, не було б хитань компроматів.

У нас йде резонансна справа, говорять про розкрадання, і немає визначеності, кому ця справа несе шкоду. Плюс допуски при укладанні угод – справа Онищенка була побудована на укладанні угод.

Я точно знаю, що показання двох фігурантів, дані слідству в рамках угод, не відповідають дійсності, але не маю права назвати, про кого йде мова.

Є дві можливості захисту: реалізація кримінального захисту і реалізація шляхом певного тиску на чиновників, щоб в результаті тиску вони діяли в інтересах відповідної особи.

Викид компроматів пов’язаний з тим, що на момент торгів президент не зміг або не захотів в інтересах Онищенка натиснути на НАБУ. Тому і з’явився компромат, тому і адвокат став фігурантом.

Тобто, це спроба, щоб президент вийшов з АП, прийшов в НАБУ і сказав, що стосовно нього, його команди і влади поширюється компромат, який може дестабілізувати ситуацію, просив би звернути кримінальні провадження щодо Онищенка, щоб припинити поширювати компромат. Тоді наступним фігурантом розслідування може стати сам президент.

За словами Циганкова, вони говорили про це з Онищенко, коли він надавав йому консультації:

“Він говорив про те, що на противагу моїх пропозицій і стратегії кримінального захисту, у нього є певний компромат. Суть компромату мене не цікавила, я не планував бути носієм цього компромату.”

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


У середньому швейцарці в 11 разів багатші від інших мешканців Землі

bagati-shweicarci

Найбагатші люди світу живуть у Швейцарії. У середньому швейцарці в 11 разів багатші від інших мешканців Землі. Такі результати показало дослідження Global Wealth Report 2016.

Згідно з даними за 2016 рік, загальний обсяг активів на руках приватних домогосподарств Швейцарії становить 3,5 трлн доларів, а це — 1,4% від усіх світових активів.

Основна причина приросту добробуту швейцарців — зміцнення швейцарського франка:

— з 2000 року швейцарці стали багатшими на 61%, а все завдяки тому, що загальний добробут Швейцарії в національній валюті щороку збільшувався на 3,1%.

— з 2000 по 2016 рік загальний приріст добробуту Швейцарії відносно долара США склав 171%. Одна з причин — падіння вартості долара США. Таким чином, загальний темп економічного зростання країни за 16 років досяг 119%.

Яким обсягом активів володіють жителі Швейцарії?

У середньому активи жителів країни — як іноземців, так і швейцарців — складають 561,9 тис доларів. Трохи біднішими виявилися американці — рівень їх фінансового благополуччя оцінюється в 344,7 тис. доларів, британців — 288,8 тис. доларів, французів — 244,4 тис. доларів, шведів — 227,3 доларів, німців — до 185,2 тис. доларів.

У середньому, обсяг активів європейців оцінюється в 125,5 тис доларів, а жителів усіх країн світу — у 52,8 тис доларів.

Більше того, за оцінками дослідницького інституту Credit Suisse, через п’ять років активи швейцарців досягнуть позначки в 600 тис доларів.

Середній рівень доходу країни з найбагатшими жителями також перевищує цей показник в інших куточках планети.

За даними Global Wealth Report, річний дохід швейцарців становить 244 тис доларів. Для порівняння, британці в середньому заробляють 107,9 тис доларів на рік, французи — 99,9 тис доларів, американці — 45 тис доларів, німці — 42,8 тис доларів, шведи — 39,7 тис доларів.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!


У середньому швейцарці в 11 разів багатші від інших мешканців Землі

bagati-shweicarci

Найбагатші люди світу живуть у Швейцарії. У середньому швейцарці в 11 разів багатші від інших мешканців Землі. Такі результати показало дослідження Global Wealth Report 2016.

Згідно з даними за 2016 рік, загальний обсяг активів на руках приватних домогосподарств Швейцарії становить 3,5 трлн доларів, а це — 1,4% від усіх світових активів.

Основна причина приросту добробуту швейцарців — зміцнення швейцарського франка:

— з 2000 року швейцарці стали багатшими на 61%, а все завдяки тому, що загальний добробут Швейцарії в національній валюті щороку збільшувався на 3,1%.

— з 2000 по 2016 рік загальний приріст добробуту Швейцарії відносно долара США склав 171%. Одна з причин — падіння вартості долара США. Таким чином, загальний темп економічного зростання країни за 16 років досяг 119%.

Яким обсягом активів володіють жителі Швейцарії?

У середньому активи жителів країни — як іноземців, так і швейцарців — складають 561,9 тис доларів. Трохи біднішими виявилися американці — рівень їх фінансового благополуччя оцінюється в 344,7 тис. доларів, британців — 288,8 тис. доларів, французів — 244,4 тис. доларів, шведів — 227,3 доларів, німців — до 185,2 тис. доларів.

У середньому, обсяг активів європейців оцінюється в 125,5 тис доларів, а жителів усіх країн світу — у 52,8 тис доларів.

Більше того, за оцінками дослідницького інституту Credit Suisse, через п’ять років активи швейцарців досягнуть позначки в 600 тис доларів.

Середній рівень доходу країни з найбагатшими жителями також перевищує цей показник в інших куточках планети.

За даними Global Wealth Report, річний дохід швейцарців становить 244 тис доларів. Для порівняння, британці в середньому заробляють 107,9 тис доларів на рік, французи — 99,9 тис доларів, американці — 45 тис доларів, німці — 42,8 тис доларів, шведи — 39,7 тис доларів.

Правда України

Tired of waiting for your website to load? $1/ mo Hosting + Free domain!